Справа № 473/5193/24
іменем України
"28" листопада 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Гоженко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 32630,91 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18 січня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ОСОБА_1 в електронній формі кредитний договір №405768791. Відповідно до договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язалося надати та надало відповідачці кредит у розмірі 16250,00 грн зі строком користування протягом 126 днів, а відповідачка зобов'язалася повернути кредит не пізніше 24 травня 2021 року, а також сплатити проценти за користування ним: дисконтна процентна ставка 0,65 % від суми кредиту за кожен день користування коштами; базова процентна ставка 1,30 % від суми кредиту за кожен день користування коштами (застосовується при порушенні позичальницею умов кредитного договору).
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ТОВ «Таліон Плюс» договір факторингу №28/1118-01 (з подальшими додатковими угодами), за яким первісний кредитор за окремим Реєстром прав вимоги від 27 квітня 2021 року №131 відступив ТОВ «Таліон Плюс», як фактору, за плату право грошової вимоги до відповідачки за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №405768791 від 18 січня 2021 року.
05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» уклало з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» договір факторингу №05/0820-01 (з подальшими додатковими угодами), за яким ТОВ «Таліон Плюс» за окремим Реєстром прав вимоги від 28 жовтня 2021 року №7 відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату право грошової вимоги до відповідачки за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №405768791 від 18 січня 2021 року.
14 лютого 2022 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклало з ТОВ «Юніт Капітал» договір факторингу №14/02/2022-01, за яким ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №405768791 від 18 січня 2021 року.
Позичальниця свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, в зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 32630,91 грн, в тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 15007,31 грн, заборгованість за процентами в розмірі 17623,60 грн.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки в повному обсязі.
Ухвалою суду від 24 вересня 2024 року відкрито провадження по вказаній справі, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
15 жовтня 2024 року від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання позовні вимоги не визнала та просила відмовити в задоволенні позову, вказуючи на те, що матеріали справи не містять належних доказів переходу прав вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до позивача (кредитний договір №405768791 від 18 січня 2021 року укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Таліон Плюс»).
21 жовтня 2024 року представник позивача ОСОБА_2 надав суду відповідь на відзив, у якій не погодився з доводами відзиву. При цьому вказував, що долучені до позову докази підтверджують факт переходу прав вимоги за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а в подальшому - до позивача.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 січня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ОСОБА_1 в електронній формі кредитний договір №405768791. Відповідно до договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язалося надати та надало відповідачці кредит у розмірі 16250,00 грн зі строком користування протягом 126 днів, а відповідачка зобов'язалася повернути кредит не пізніше 24 травня 2021 року, а також сплатити проценти за користування ним: дисконтна процентна ставка 0,65 % від суми кредиту за кожен день користування коштами; базова процентна ставка 1,30 % від суми кредиту за кожен день користування коштами (застосовується при порушенні позичальницею умов кредитного договору).
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ТОВ «Таліон Плюс» договір факторингу №28/1118-01 (з подальшими додатковими угодами: № 19 від 28 листопада 2019 року (строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2020 року (включно); № 26 від 31 грудня 2020 року (якою викладено текст цього договору в новій редакції, строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2021 року (включно); № 27 від 31 грудня 2021 року (строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2022 року (включно); № 31 від 31 грудня 2022 року (строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2023 року (включно); № 32 від 31 грудня 2023 року (строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2024 року), за яким первісний кредитор за окремим Реєстром прав вимоги від 27 квітня 2021 року №131 відступив ТОВ «Таліон Плюс», як фактору, за плату право грошової вимоги до відповідачки за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №405768791 від 18 січня 2021 року.
05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» уклало з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» договір факторингу №05/0820-01 (з подальшими додатковими угодами: № 2 від 03 серпня 2021 року (строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2022 року (включно); № 3 від 30 грудня 2022 року (строк дії договору факторингу продовжено до 30 грудня 2024 року (включно)), за яким ТОВ «Таліон Плюс» за окремим Реєстром прав вимоги від 28 жовтня 2021 року №7 відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату право грошової вимоги до відповідачки за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №405768791 від 18 січня 2021 року.
14 лютого 2022 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклало з ТОВ «Юніт Капітал» договір факторингу №14/02/2022-01, за яким ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №405768791 від 18 січня 2021 року.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦКУкраїни передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальниця підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином, відповідачка ОСОБА_1 набула статусу, прав та обов'язків позичальниці в кредитних правовідносинах.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078, ч. 1 ст. 1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст. 514, ч. 1 ст. 1084 ЦК України).
Як зазначалося вище та підтверджено належними та допустимими доказами, 18 січня 2021 року між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» був укладений кредитний договір №405768791.
З матеріалів справи також убачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті на себе зобов'язання шляхом перерахування позичальниці кредиту на її особисту банківську картку (реквізити якої зазначено останньою в заявці на видачу кредиту), що підтверджується копією платіжного доручення від 18 січня 2021 року, а також копією електронного повідомлення АТ «ТАСКОМБАНК» від 08 серпня 2024 року).
У свою чергу позичальниця ОСОБА_1 не спростувала факту отримання кредитних коштів у розмірі, вказаному в кредитному договорі.
При цьому, посилання відповідачки щодо необґрунтованості позовних вимог з огляду на те, що право вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не могло перейти до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки кредитний договір був укладений після укладення договору факторингу ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», суд не приймає до уваги, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1.4 додаткової угоди №26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», сторони домовились, що термін «Борг» у договорі означає суми грошових коштів, які підлягають оплаті клієнту боржниками за умовами кредитних договорів, строк оплати яких настав на момент переходу прав вимоги до фактора (наявна вимога), а також строк оплати яких настане в майбутньому (майбутня вимога), включаючи зобов'язання боржників повернути суму наданого кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, сплатити неустойку (у разі прострочення умов кредитних договорів), а також будь-які інші зобов'язання по оплаті клієнту грошових коштів за кредитними договорами.
За змістом п.1.3 додаткової угоди №26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року під правом вимоги розуміється всі права клієнта - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно п.4.1 вищевказаної додаткової угоди № 26 наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.
З матеріалів справи вбачається, що такий Реєстр прав вимоги був підписаний 27 квітня 2021 року. Надана копія додаткової угоди №26 від 31 грудня 2020 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до фактора - ТОВ «Таліон Плюс».
Копії договорів факторингу від 05 серпня 2020 року №05/0820-01 (з подальшими додатковими угодами), №14/02/2022-01 від 14 червня 2024 року, витяги з Реєстрів прав вимоги № 7 від 28 жовтня 2021 року, № 1 від 14 лютого 2022 року також містять підписи сторін, які підтверджують укладення договорів та перехід прав вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а в подальшому - до ТОВ «Юніт Капітал».
Таким чином, копії договорів факторингу та витягів з реєстрів прав вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
У даній справі договори факторингу у встановленому законом порядку відповідачкою не визнавалися недійсними.
З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі №607/11746/17).
В той же час, матеріали справи не містять доказів належного виконання позичальницею своїх зобов'язань на користь первісного кредитора або його правонаступників.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 405768791 від 18 січня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором становить 32630,91 грн, в тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 15007,31 грн, заборгованість за процентами в розмірі 17623,60 грн.
Вказані нарахування здійснені в повній відповідності з умовами кредитного договору, зокрема, проценти нараховані в межах встановленого строку кредитування та за узгодженою в кредитному договорі процентною ставкою.
Відповідно до ч. 3 ст.12, ч.ч. 1, 5, 6 ст.81,78 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Між тим, відповідачкою не спростовано розрахунок заборгованості за кредитним договором, не надано доказів його неправильності або альтернативного розрахунку.
Тому вказана заборгованість на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача в повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
Що стосується витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до ч.ч.2-5 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов'язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача до позовної заяви надано копію договору про надання правничої допомоги № 26/08/24-02 від 26 серпня 2024 року, копію додаткової угоди № 10 до договору про надання правничої допомоги № 26/08/24-02 від 26 серпня 2024 року, копію акту прийому-передачі наданих послуг від 26 серпня 2024 року. Згідно наданих документів вартість наданих послуг становить 6000,00 грн (складання позовної заяви, дослідження матеріалів справи, надання усної консультації стосовно складання позовної заяви).
Разом з тим, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише ті судові витрати, які мають розумний розмір.
Зазначений позивачем розмір вказаних витрат є завищеним, оскільки справа належить до категорії незначної складності, її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, судова практика у цій категорії справ є усталеною, в зв'язку з чим при підготовці позовної заяви у адвоката була відсутня необхідність досліджувати додаткові норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, витрачати значний час на складання позовної заяви.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.
Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265 ЦПК України, суд
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Рогнідинська, 4-А, офіс 10, ідентифікаційний код 43541163, заборгованість за кредитним договором № 405768791 від 18 січня 2021 року в розмірі 32630,91 грн, в тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 15007,31 грн, заборгованість за процентами в розмірі 17623,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Рогнідинська, 4-А, офіс 10, ідентифікаційний код 43541163, судові витрати в розмірі 5422,40 грн.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Суддя Л.В.Лузан