2/130/1033/2024
130/2419/24
"28" листопада 2024 р.
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Верніка В.М.,
за участі: секретаря чсудових засідань Корнійчук К.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м.Жмеринка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 13.08.2024 року (згідно дати поштового відправлення) подала до Жмеринського міськрайонного суду даний позов, за вимогами якого просила розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 28.04.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, за актовим записом №560; після розірвання шлюбу залишити їй прізвище " ОСОБА_3 "; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у справі (сплачений судовий збір та можливі (очікувані) витрати на правничу допомогу адвоката). У позовній заяві позивачем викладена наступна позиція. Від зареєстрованого з відповідачем шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які в теперішній час та надалі проживатимуть разом з позивачем. Вказала, що їхнє з відповідачем спільне сімейне життя не склалося через несумісність характерів, різні погляди на спільні подружні стосунки та роль кожного з подружжя в сім'ї. Суттєві протиріччя у ставленні кожного з них до сімейних прав та обов'язків призвели до того, що їхня сім'я фактично розпалася і тепер їхній шлюб існує лише формально. Впродовж тривалого часу (близько двох років) вони лише формально проживають за однією адресою разом з їхніми неповнолітніми дітьми, але подружніх стосунків з відповідачем вони не підтримують, спільного сімейного бюджету у них немає. Також інших, притаманних подружжю, спільних сімейних прав та обов'язків у них з відповідачем наразі практично немає. Тобто кожен із сторін живе своїм окремим самостійним життям. Її неодноразові намагання щодо примирення та збереження сім'ї виявилися марними. Зауважила, що вона остаточно переконалась, що їхнє подальше спільне сімейне життя з відповідачем неможливе та недоцільне. Підстав для примирення та збереження їхньої сім'ї немає, а подальше формальне існування шлюбу буде суперечити не лише інтересам кожного з них, але й інтересам їхніх спільних дітей. Також за змістом позову просила справу розглянути без її особистої участі в судовому засіданні, оскільки зазначена справа є малозначною і вона вважає, що в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні її можливо та доцільно розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, без їх особистого виклику в судове засідання (а.с.1-2).
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 21.08.2024 року відкрито провадження у даній справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивачу ОСОБА_1 за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою місця її проживання (а.с.4,8) надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі. На адресу суду повернувся поштовий конверт з надісланими документами із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою", що у відповідності до вимог ч.7,8 ст.128 ЦПК України визначає вручення їй належним чином вказаних документів. Надалі клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін позивач не подала.
Відповідачу ОСОБА_2 за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою місця його проживання (а.с.15) одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі надіслано копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. На адресу суду повернувся поштовий конверт з надісланими документами із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою", що у відповідності до вимог ч.7,8 ст.128 ЦПК України визначає вручення йому належним чином вказаних документів та завчасне інформування про розгляд справи судом. Клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.
Відтак суд згідно ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Вивчивши доводи позивача, викладені у позовній заяві, дослідивши надані письмові докази, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Так, судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.7) позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстровано 28.04.2012 року; дошлюбне прізвище позивача - ОСОБА_6 .
З копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 (а.с.9) та серії НОМЕР_3 (а.с.10) вбачається, що сторони є батьками двох неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до копії довідки ОСББ "КВАРТАЛ-8" м.Вінниця від 13.08.2024 року (а.с.8) у квартирі АДРЕСА_1 , проживають та зареєстровані позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також проживає без реєстрації чоловік позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони представлені із дотриманням вимог закону, не суперечать доводам позивача та ніким не оскаржуються.
Згідно ч.1,2 ст.3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно вимог ч.3 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
У відповідності до положень ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Відповідно до статей 12,13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Спору про майно чи про місце проживання дітей або участь у їх вихованні між сторонами за обсягом позовних вимог не заявлено.
Викладені позивачем обставини щодо тривалого припинення сторонами подружніх стосунків та неможливості їх відновлення, що суперечить інтересам сторін та інтересам їхніх дітей, відповідачем наразі не заперечені та не спростовані ні в який спосіб.
Обставин, які з визначених законом підстав унеможливлюють звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, ніким не повідомлено.
Як встановлено судом, сторони тривалий час не підтримують шлюбних стосунків, у їхній сім'ї втрачена взаємоповага та розуміння між подружжям, шлюб існує лише формально й зберегти сім'ю неможливо. Позивач має стале бажання щодо розірвання оспорюваного шлюбу. Зважаючи на зазначені позивачем дійсні причини розірвання шлюбу, подальше життя подружжя та збереження шлюбу буде суперечити інтересам подружжя та їх дітей.
Таким чином, в судовому засіданні встановлені визначені законом підстави розірвання зареєстрованого між сторонами шлюбу, оскільки він може ґрунтуватись лише на засадах добровільності, тобто вільної згоди чоловіка та жінки, чого позивач наразі не виявляє, тому позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
При цьому, вимога власне щодо залишення позивачу прізвища " ОСОБА_3 ", на яке її вказане вище дошлюбне прізвище змінено при реєстрації оспорюваного шлюбу, не підлягає вирішенню по суті судом у даній справі, яка належно визначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження за обставинами відсутності підстав її розгляду в порядку окремого провадження, виключно в межах та за особливостями якого законом передбачено певне право суду, яке втім обмежується можливістю зазначення лише зміни прізвища тим з подружжя, який його змінив під час державної реєстрації шлюбу, проте, не охоплює можливості вирішення судом питання щодо залишення такого прізвища незмінним.
З урахуванням постановлення рішення у вказаній частині вимог в інтересах позивача стягненню на її користь з відповідача підлягає сума сплаченого та документально підтвердженого судового збору в розмірі 1211,20 грн (а.с.3) згідно вимог ч.1 ст.141 ЦПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.4, 5, 10, 13, 19, 23, 27, 76, 82, 89, 141, 223, 259, 263, 264, 274, 275, 279 ЦПК України, ст.3, 24, 56, 105, 110, 112 СК України, суд, -
Позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , зареєстрований 28.04.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, за актовим записом №560.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , мешканки АДРЕСА_3 ) 1211 гривень 20 копійок судового збору.
Рішення суду набуває законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подано апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд.
Суддя Вернік В.М.