2/130/1037/2024
130/2428/24
"28" листопада 2024 р.
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Верніка В.М.
за участі: секретаря судових засідань Корнійчук К.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м.Жмеринка цивільну справу за позовом адвоката Романенка Михайла Едуардовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС", до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Адвокат Романенко М.Е. в інтересах ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" 16.08.2024 року (в системі "Електронний суд") подав до Жмеринського міськрайонного суду даний позов, за вимогами якого просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором від 03.11.2021 року №743143 в загальній сумі 68494,07 грн, а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03.11.2021 року між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №743143, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в розмірі 25000 грн, шляхом перерахування кредитних коштів на картковий рахунок. 28.08.2023 року між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" укладено договір факторингу №2808-23, відповідно до умов якого ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" відступило ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" своє право грошової вимоги за кредитним договором від 03.11.2021 року №743143, а відповідно ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 . Згідно вказаного договору факторингу сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою й становить 68494,07 грн, з яких 24646,30 грн - заборгованість за тілом кредиту; 43847,77 грн - заборгованість за відсотками. Позивачем, який набув право грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену у кредитному договорі від 03.11.2021 року №743143, було направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" до ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором. Не зважаючи на це, позичальник ОСОБА_1 не виконала свого обов'язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором від 03.11.2021 року №743143, у зв'язку з чим сторона позивача звернулася до суду з даним позовом (а.с.1-7).
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 22.08.2024 року відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Як вбачається з довідки про доставку електронного документу (а.с.54) позивачу 27.08.2024 року було доставлено до його електронного кабінету вказану ухвалу про відкриття провадження у справі від 22.08.2024 року та представник позивача заздалегідь у позовній заяві просив справу розглянути у його відсутність, не заперечуючи щодо розгляду справи без його участі. Надалі клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін стороною позивача не подано.
Згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.56) 07.09.2024 року відповідачу ОСОБА_1 вручено копію ухвали про відкриття провадження разом із копією позовної заяви із додатками. Разом з тим, клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін учасниками справи не представлено, також відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.
Відтак суд згідно ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Договору про надання споживчого кредиту від 03.11.2021 року №743143, укладеного між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та ОСОБА_1 (а.с.29-31), відповідач отримала кредит в розмірі 31250 грн, строком на 1096 днів, з кінцевим терміном повернення 03.11.2024 року. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних); за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 100% річних. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає 241,22% річних. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання): у розмірі 25000 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству у будь-який спосіб; у розмірі 6250 грн на користь Товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п.3.5 Договору. Відповідачем ОСОБА_1 даний договір підписаний відповідно до п.9.3 Договору власноручним підписом. Укладений договір складається з заяви-анкети на кредит, паспорту споживчого кредиту та таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентої ставки за договором про споживчий кредит (а.с.32,33,34).
Платіжним дорученням від 03.11.2021 року №11118 (а.с.40) підтверджується перерахування кредитором ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" грошових коштів відповідачу ОСОБА_1 в сумі 25000 грн.
Згідно копій договору факторингу від 28.08.2023 року №2808-23 та витягу з додатку до договору факторингу від 28.08.2023 року №2808-23 (а.с.20-25, 14) ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" відступило позивачу ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" своє право грошової вимоги за кредитним договором від 03.11.2021 року №743143 щодо відповідача ОСОБА_1 в загальній сумі 68494,07 грн.
Відповідно до представленого стороною позивача розрахунку заборгованості за Договором про споживчий кредит від 03.11.2021 року №743143 (а.с.41) за відповідачем ОСОБА_1 , що містить урахування сплачених нею грошових сум по 2760 грн щоразу 26.11.2022 року, 29.12.2021 року та 01.02.2022 року відповідно первісному кредитору, станом на 28.08.2023 року рахується заборгованість загалом в сумі 68494,07 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 30803,81 грн, заборгованості по відсотках в сумі 37690,26 грн. При цьому суд визначає помилково вказаними у розрахунку відомості цих складових станом на 03.11.2024 року, оскільки ця дата вочевидь є пізнішою за вказану дату подачі даного позову до суду.
Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.9) підтверджується, що ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та має право на надання фінансових послуг.
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.
Вказаними вище доказами позивачем у достатній мірі доведений факт отримання відповідачем оспорюваного кредиту, що узгоджується із правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного Суду від 07.03.2018 року в справі №755/18246/15-ц.
Отримання оспорюваного кредиту також ні в який спосіб не заперечено відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч.1 ст.1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно з ч.1 ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Як визначається ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно положень ч.1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Частиною 1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до вимог ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
З моменту отримання права вимоги до відповідача за кредитним договором ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" не здійснювало нарахування штрафних санкцій на суму заборгованості відповідача.
Відповідно до ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх досліджені, встановив, що відповідач ОСОБА_1 в порушення вимог кредитного договору та норм ЦК України, не виконала взяті на себе зобов'язання перед фактором ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", до якого перейшло право вимоги за кредитним договором, укладеним між відповідачем і первісним кредитором, позаяк нею не представлено суду будь-яких доказів щодо здійснення інших платежів в рахунок виконання власних зобов'язань за вказаним кредитним договором, а отже, не доведено відсутність своєї вини у його невиконанні, що згідно вимог закону є обов'язком особи, яка порушила зобов'язання, а тому приходить до висновку, що оспорювана заборгованість за тілом кредиту та заборгованість за процентами за користування кредитом в загальній сумі 68494,07 грн (30803,81 грн + 37690,26 грн) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням чого ці позовні вимоги слід задоволити.
Також пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача згідно ч.1 ст.141 ЦПК України необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати, понесені ним при подачі позовної заяви до суду в розмірі 2422,40 грн (а.с.8), виходячи з обмеженої законом мінімальної ставки судового збору щодо вимог майнового характеру юридичної особи з відповідним коефіціентом щодо подачі позовної заяви в електронному суді.
Ухвалюючи рішення в частині вимог позивача про відшкодування витрат за надану професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.
Згідно з ч.1,2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до вимог ч.3,4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування, стороною позивача надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №11306/10 (а.с.42), копію довіреності від 07.12.2023 року (а.с.16), копію наказу від 07.12.2023 року №07/12-2023 (а.с.37), детальний опис робіт (наданих послуг) від 27.06.2024 року (а.с.15), акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 27.06.2024 року (а.с.11), договір про надання правової допомоги від 11.12.2023 року №42649746 (а.с.17-19) та додаткову угоду від 27.06.2024 року №003186916824 до договору про надання правової допомоги від 11.12.2023 року №42649746 (а.с.26).
Оплата за умовами п.4.9 вказаного договору про надання правової допомоги визначена зобов'язанням позивача серед решти за надання інших видів професійної правничої допомоги, пов'язаних з розглядом даної справи, сплатити адвокатському бюро гонорар на умовах попередньої оплати та/або що підтверджується підписаним сторонами відповідним актом про надання професійної правничої допомоги, складеним та підписаним сторонами на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро. Представленими детальним описом робіт (наданих послуг) від 27.06.2024 року та актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 27.06.2024 року сторонами договору про надання правової допомоги від 11.12.2023 року №42649746 погоджено певний склад, обсяг та вилди виконаниз робіт (наданих послуг) адвокатом сумарною їх вартістю 6000 грн, а також за змістом п.3 вказаного акту визначено, що оплата професійної правничої допомоги адвокатського бюро здійснюється клієнтом у повному обсязі при підписанні відповідного акту.
Так, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) зазначено, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв'язку із розглядом конкретної справи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18)..
Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 року в справі №206/4841/20.
Відповідачем ОСОБА_1 ніяких обґрунтувань неспівмірності зазначених витрат на правову допомогу не представлено.
З урахуванням задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність компенсації за рахунок відповідача також витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн, сплата яких у вказаному розмірі позивачем ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" як гонорару на користь Адвокатського бюро "Анастасії Міньковської" підлагала здійсненню при підписанні вказаного акту від 27.06.2024 року.
Отже, пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8422,40 грн (2422,40 грн + 6000 грн) судових витрат із сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу відповідно.
Враховуючи викладене, керуючись ст.15, 16, 204, 509, 526, 527, 530, 548-551, 610, 612, 614, 625-628, 634, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.4, 5, 10, 13, 19, 23, 27, 76, 82, 89, 141, 223, 259, 263, 264, 274, 275, 279 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" (м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN НОМЕР_3 в АТ "Сенс Банк", МФО 300346) заборгованість за кредитним договором №743143 від 03.11.2021 року в загальній сумі 68494 (шісдесят вісім тисяч чотириста дев'яносто чотири) гривні 07 копійок, а також 8422 (вісім тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судових витрат.
Рішення суду набуває законної сили, якщо протягом строків встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подано апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, Вінницькому апеляційному суду через Жмеринський міськрайонний суд.
Суддя Вернік В.М.