с-ще Новомиколаївка
Іменем України
27 листопада 2024 року Справа № 322/2048/24 (Провадження № 3/322/1421/24)
Суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області Губанов Р.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла до суду 26.11.2024 з ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.3 ст.172-20 КУпАП щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , солдата, заряджаючого військової частини НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
згідно з протоколом про військове адміністративне правопорушення від 31.10.2024 серії ДНЗ-2/1263 (далі Протокол) ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП, а саме: «31 жовтня 2024 року о 18 год 30 хв солдат ОСОБА_1 будучи військовою службовою особою, проходячи військову службу на посаді заряджаючого військової частини НОМЕР_2 , в умовах особливого періоду (який настає з моменту введення воєнного стану відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України»), виконуючи обов'язки військової служби за призначенням, в супереч вимогам статей 11, 13, 120, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, перебував на території тимчасового розташування військової частини в АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп'яніння».
Свідки правопорушення, згідно з Протоколом, відсутні.
ОСОБА_1 підписав Протокол, у відповідній графі зазначено «провину визнаю».
В судовому засідання ОСОБА_1 вказав, що вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнаю, протокол підписав не читаючи, оскільки офіцер ВСП повідомив, що це обов'язковим.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд виходить з такого.
Частиною першою статті 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Частиною третьою статті 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Будь-які належні та допустимі докази перебування ОСОБА_1 у стані сп'яніння у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні у зв'язку з відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння. Водночас відмова від проходження огляду на стан сп'яніння не інкримінується йому у протоколі про військове адміністративне правопорушення, а відтак суд не може за власною ініціативою самостійно редагувати фабулу адміністративного правопорушення та вирішувати питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за фактом відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, що полягало у перебуванні на території тимчасового розташування військової частина в стані алкогольного сп'яніння.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п.39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вказане суддя дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.247, 283-285, 294 КУпАП, суддя
постановив:
закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . за частиною третьою статті 172-20 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Р.О. Губанов