Справа № 628/276/20
№ 1-кп/183/691/24
20 листопада 2024 року м. Самар
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості по якому внесені 03.01.2020 року до ЄРДР за № 12020220370000015 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Подоли Куп'янського району Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , -
в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_4 ,
В прокурор заявила клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_3 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 року обвинуваченого оголошено у розшук.
Відповідно до інформації Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено.
Проте останній продовжує ухилятися від явки до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Враховуючи вищевикладене, на даний існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховуватися від суду; ризик незаконного впливу на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, ризик вчинення аналогічних кримінальних правопорушень.
Обставини, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність зазначених ризиків.
На даний час наявні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного злочину, з огляду на тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі, з метою подальшого виконання можливого винесеного відносно нього обвинувального вироку за вчинення вищевказаного злочину вбачається зазначений ризик; крім того, обвинувачений тривалий час перебував у розшуку і продовжує не з'являтися до суду.
- здійснювати вплив на потерпілого, свідків у вказаному кримінальному провадженні.
- може вчинити новий злочин, оскільки обвинувачений офіційно не працевлаштований, відсутні міцні соціальні зв'язки, законні джерела існування, характеризується доволі посередньо, раніше неодноразово судимий, вчинив кримінальне правопорушення повторно.
По-перше, наявність зазначених ризиків обґрунтовується тим, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_3 усвідомлюючи, що обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від суду на території України, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
По-друге, зважаючи, що причетність ОСОБА_3 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується у тому числі і показами свідків, відомих обвинуваченому, і, перебуваючи на волі, останній буде мати можливість здійснювати на них незаконний вплив, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні. Враховуючи обставини кримінального провадження, за яких може мати інформацію щодо їх фактичного місця мешкання та місця перебування, що дає можливість останньому застосувати відносно них фізичний та психологічний вплив з метою зміни показань у подальшому на свою користь. Не зважаючи на те, що в ході досудового розслідування свідки вже були допитані, однак суд відповідно до ст.ст. 23, 95 КПК України сприймає докази безпосередньо (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
По-третє, враховуючи обставини вказаного злочину, ОСОБА_3 може продовжити злочинну діяльність, й надалі вчиняти аналогічні злочини, що свідчить про соціальну небезпечність особи, яка унеможливлює його перебування в даний час у суспільстві, тому є наявні підстави вважати існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1. ст. 177 КПК України.
На цей час заявлені ризики жодним чином не зменшились, продовжують існувати та підтверджують недостатність застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, мається необхідність застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 29 жовтня 2024 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області подано клопотання про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задля розгляду якого виникла необхідність у затриманні останнього з метою приводу до суду.
Дослідивши клопотання та надані письмові докази, вислухавши думку прокурора та потерпілого, суд вважає, що дане клопотання про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою приводу підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_3 від суду є доведеним.
Згідно з ч. 1 ст. 189 КПК України суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
Під час розгляду клопотання судом встановлено доведеним, що зазначені у клопотанні обставини вказують на наявність підстав для затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою приводу.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги у розумінні практики ЄСПЛ те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Аналізуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що існують обставини, зазначені у п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 189 КПК України, що має важливе значення для прийняття рішення про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою приводу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 189, 190 КПК України, суд, -
Надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Подоли Куп'янського району Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору Куп'янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , яка здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1