28 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 202/3507/20
провадження № 61-15454ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року у справі за позовом керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області (наразі - Лівобережна окружна прокуратура міста Дніпра) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 про витребування майна,
У червні 2020 року керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив витребувати у ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради квартиру АДРЕСА_1 .
25 травня 2021 року Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська ухвалив рішення, яким позов задовольнив. Витребував у ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради квартиру АДРЕСА_1 . Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись із указаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
30 листопада 2023 року Дніпровський апеляційний суд своєю постановою залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 та залишив без змін рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2021 року.
29 грудня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року.
07 лютого 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відмовив ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року у цій справі на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України (оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у справі, в якій ціна позову не перевищує розміру двохсот п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
01 березня 2024 року ОСОБА_1 повторно подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року у справі № 202/3507/20.
18 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду відмовив ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року у цій справі на підставі пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України.
Із рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2021 рокутакож не погодилась особа, яка не брала участь у справі - ОСОБА_3 та подала апеляційну скаргу, яка надійшла безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
22 жовтня 2024 року Дніпровський апеляційний суд своєю постановою задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_3 , скасував рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 25 травня 2021 року, відмовив у задоволенні позовних вимог керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області (наразі - Лівобережна окружна прокуратура міста Дніпра) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 про витребування майна.
21 листопада 2024 року Дніпропетровська обласна прокуратура звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року, сформованою в системі «Електронний суд», у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити без змін рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2021 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
За приписами пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
Предметом позову у цій справі є майнова вимога про витребування майна.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у справах про витребування майна - вартістю майна.
Відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - Реєстр) не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Згідно із судовими рішеннями, опублікованими у Реєстрі, ціна позову в цій справі становить 316 000,00 грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктами «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, так і для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Достатніх аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства, заявником не наведено.
Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права із зазначенням підстав касаційного оскарження є виконанням вимог щодо оформлення касаційної скарги відповідно до статей 389, 392 ЦПК України і не вказує на обставини, передбачені підпунктами «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та фактично підтверджує незгоду особи, яка її подала, з оскаржуваними судовими рішеннями.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржуване судове рішення ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і воно не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області (наразі - Лівобережна окружна прокуратура міста Дніпра) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 про витребування майна за касаційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов