про повернення касаційної скарги
27 листопада 2024 року
м. Київ
справа №360/549/24
адміністративне провадження № К/990/39805/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 (суддя Захарова О.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024 (колегія у складі: судді-доповідача Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В.)
у справі № 360/549/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області
про визнання дій противоправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - ГУ ПФ України в Луганській області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дій ГУ ПФ України в Луганській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14, 1,197 та 1,0796 з 27.11.2023;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії позивачу відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9 118,81 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку із цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 27.11.2023.
Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 29.07.2024, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024, відмовив у задоволенні позову.
18.10.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій останній з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними приписів процесуального права, просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Підставою для касаційного оскарження позивач визначив п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України.
Верховний Суд ухвалою від 31.10.2024 залишив касаційну скаргу без руху відповідно до ч. 2 ст. 332 КАС України, надавши при цьому скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги (а саме для надання документа на підтвердження сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн й наведення обгрунтування заявленої ним підстави касаційного оскарження судових рішень за п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України в уточненій редакції касаційної скарги).
01.11.2024 о 03:39 копія зазначеної ухвали Суду доставлена в електронний кабінет уповноваженого представника позивача - адвоката Хомича І.О. та в розумінні ч. 6 і 7 ст. 245 КАС України вважається врученою позивачу 01.11.2024.
14.11.2024 до Верховного Суду від представника скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучена роздруківка електронного документа про сплату судового збору. В той же час належне мотивування щодо наявності у цьому випадку підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України, не навів. Так, вказуючи на не врахування судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови від 19.09.2024 висновку Великої Палати Верховного Суду з правозастосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, скаржник не вказав на конкретні норми права, з питання застосування яких касаційний суд сформував висновок у зазначеній постанові. Тим часом у цій постанові від 19.02.2020 Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи в порядку касаційного оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 520/15025/16-а за позовом фізичної особи до територіального органу Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та зобов'язання вчинити певні дії, сформувала правову позицію з питання наявності підстав для призначення особам пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці, а не стосовно проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески. Більш того всі висновки, викладені у постанові від 19.02.2020, зроблені у справі з відмінними обставинами та відповідно з іншим змістом правовідносин, а тому такі є нерелевантними до правовідносин у справі №360/549/24.
Самі ж лише покликання скаржника на фактичні обставини справи, нормативно-правові акти, а також його позиція про те, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення з порушенням вимог чинного законодавства України, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні ст. 328 КАС України, про що скаржнику було роз'яснено у тексті ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 31.10.2024.
Станом на момент постановлення цієї ухвали позивач не навів обгрунтування заявленої ним підстави касаційного оскарження судових рішень за п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України та водночас не вказав на наявність інших підстав касаційного оскарження, передбачених зазначеною частиною ст. 328 КАС України, а отже, не усунув недолік, який серед іншого слугував підставою для залишення касаційної скарги без руху.
У контексті наведеного Суд звертає увагу скаржника на те, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
Також суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, оскільки такий обов'язок покладено саме на особу, яка оскаржує судові рішення.
За приписами частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За викладених обставинах, Суд вважає, що ОСОБА_1 слід повернути касаційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 169, 332 КАС України, Верховний Суд,-
1. Повернути ОСОБА_1 касаційну скаргу на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024 у справі № 360/549/24.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб