20 листопада 2024 року № 320/40240/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представник позивача - Яська І.В., представник відповідача - Клімова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Щавінського В.Р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про виключення з реєстру платників єдиного податку №1757/26-15-33-16-26/2868219646 від 30.09.2020;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , як платника єдиного податку та включити його до реєстру платників єдиною податку з 30.09.2020.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі та призначено судове засідання на 16.10.2024.
Відповідно до протоколу судового засідання від 16.10.2024 вбачається, що судом оголошена перерва та призначено наступне судове засідання на 21.10.2024, у зв'язку із тим, що судом встановлено, що в провадженні Шостого апеляційного адміністративного перебуває справа № 320/20132/24, за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, а тому зобов'язано позивача (його представника) надати відповідні пояснення.
Протокольною ухвалою суду від 21.10.2024 судом оголошено перерву та призначено наступне судове засідання на 20.11.2024, у зв'язку із тим, що представнику відповідача Клімову Д.О. зроблено зауваження та надано час для належної підготовки сторони до справи.
20.11.2024 від позивача надійшла заява про відвід судді, яка мотивована тим, що суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р. не може брати участь у розгляді цієї справи і підлягає відводу, оскільки підчас розгляду даної справи суддею не одноразово приймалось рішення про оголошення перерви в судовому засіданні та суддя рекомендував представнику відповідача Сметанюку Р.М. краще готуватись до розгляду даної справи.
На думку позивача, викладені обставини викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді, а відтак просить задовольнити його заяву про відвід.
Вирішуючи подану заяву про відвід головуючого судді, суд враховує наступне.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Як зазначено Верховним Судом України у постанові від 11.10.2006, суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості.
Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Так, у справі Гаусшильдт проти Данії, Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України ).
У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Статтею 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.
Так, в якості підстави, яка викликає сумніви у неупередженості та об'єктивності судді під час розгляду справи, позивач зазначає про те, що суддя протиправно оголошував перерву у судових засіданнях та рекомендував представнику відповідача Сметанюку Р.М. краще готуватись до розгляду даної справи.
Ознайомившись з доводами заявника, викладеними у заяві про відвід судді Щавінського В.Р. від розгляду даної справи, суддя дійшов до висновку, що викладені доводи є безпідставними та необґрунтованими.
Суд констатує, що не існує жодних обставин, які б могли викликати обґрунтований сумнів у неупередженості судді. Відсутні будь-які правові та фактичні підстави для висновку, що суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи.
Суд звертає увагу представника позивача, що у судових засіданнях, які призначались на 16.10.2024, 21.10.2024 та 20.11.2024, брав участь представник відповідача Клімов Д.О., що підтверджується наявними в матеріалах справи протоколами судових засідань та долученими представником відповідача повноваженнями на представлення інтересів відповідача, а не Сметанюку Р.М . Таким чином, суддя не міг робити зауваження особі, яка не перебувала у судовому засіданні під час розгляду даної справи.
Частиною 5 статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Суд звертає увагу представника позивача, що оскільки представник відповідача Клімов Д.О. під час судового засідання, призначеного на 21.10.2024, не надав суду повне і чітке пояснення на поставлене судом запитання, з невідомих для суду причин, суд дійшов висновку про доцільність оголошення перерви у цьому судовому засіданні, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Крім цього, суд наголошує на тому, що у судовому засіданні яке відбулось 16.10.2024, представник позивача не зміг надати відповідь на запитання суду стосовно певних обставин справи, а саме щодо звернення позивача до суду раніше із такою самою позовною заявою, з аналогічними позовними вимогами заявленими до того ж самого відповідача та аналогічними підставами, яку ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 повернуто позивачу (справа №320/20132/24), яка оскаржується у Шостому апеляційному адміністративному суді.
У зв'язку із зазначеним, судом було оголошено перерву та надано час представнику позивача підготувати пояснення щодо вищевказаного.
Таким чином, вищевказане підтверджує, що суд дотримуючись основних принципів адміністративного судочинства, надав можливість представникам сторін надати пояснення у судових засіданнях та у повні мірі довести суду свої аргументи.
У свою чергу, заявлення відводу з підстав незгоди з процесуальними рішеннями судді є прямим порушенням заявником вимог ч. 4 ст. 36 КАС України.
Відповідно до частини четвертої цієї статті, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з частиною дванадцятою статті 40 КАС України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини 4 статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Суд констатує, що не існує жодних обставин, які б могли викликати обґрунтований сумнів у неупередженості судді. Відсутні будь-які правові та фактичні підстави для висновку, що суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 36-40, 243, 248 КАС України, суд
У задоволенні заяви про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Щавінського В.Р. у справі №320/40240/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Щавінський В.Р.
Повний текст ухвали виготовлено - 27.11.2024.