Справа № 583/971/24
2/583/425/24
28 листопада 2024 року м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Соколової Н.О.,
з участю секретаря судового засідання Верби Н.О.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду №6 справу №583/971/24 за позовом ОСОБА_2 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» про визнання дій незаконними, стягнення заробітної плати, середнього заробітку, моральної шкоди, неустойки
27.02.2024 позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить ухвалити рішення в якому зазначити, що незаконними та протиправними є дії АТ КБ «ПРИВАТБАНК»: 1) щодо блокування рахунку позивача, який має спеціальний режим використання, а саме рахунок, на який зараховується заробітна плата позивача; 2) щодо приховання від позивача інформації, що стосується його особисто, а саме відмови надати відомості і документи про підстави блокування (арешту) рахунків, відомості про особу виконавця та стягувана для можливості оскарження; 3) щодо протиправного незаконного блокування рахунку з метою подальшого здійснення вимагання плати у розмірі 100 грн за інформацію про те, що незаконно заблокований рахунок є рахунком зі спеціальним режимом використання, а саме для зарахування заробітної плати позивача. Зобов'язати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» невідкладно (негайно) розблокувати (зняти арешт) з рахунку позивача, на який зараховується єдиний дохід позивача - заробітна плата, викрадення якої створює не лише порушення основоположних прав і свобод людини і громадянина і становить пряму загрозу здоров'ю і життю позивача через катування голодом та унеможливленням задоволення будь-яких самих життєво-необхідних потреб людини, оскільки саме гроші є в цьому світі тим посередником, який знаходиться між працею людини і громадянина та її можливістю придбати продукти харчування, ліки та інші товари першої необхідності. Зобов'язати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надати повну змістовну відповідь на запит позивача, в тому числі про те, який номер рахунку, що є зарплатним, повні відомості і копії документів з відомостями про осіб, що стали причиною блокування зарплатного рахунку позивача, подальшого викрадення коштів з рахунку позивача, катування голодом позивача та його публічного приниження. Витребувати відомості про вже таємно стягнуту з зарплатного рахунку суму коштів та зобов'язати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повернути повну викрадену суму коштів, як матеріальну шкоду. За нанесення шкоди фізичному та психічному здоров'ю позивача у спосіб катування голодом, приниження честі, гідності і ділової репутації позивача примушуванням просити і позичати кошти у інших для виживання, стягнути моральну шкоду з відповідача у розмірі 10000,00 грн. Допустити негайне виконання рішення суду в частині надання повної інформації, що стосується позивача особисто та негайного зняття арешту з зарплатного рахунку позивача.
Ухвалою суду від 29.02.2024 позовну заяву залишено без руху, надано час для усунення недоліків.
05.03.2024 надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на скрутний матеріальний стан.
Ухвалою суду від 06.03.2024 позовну заяву повторно залишено без руху, надано час для усунення недоліків.
06.03.2024 заяву позивача про забезпечення позову повернуто позивачу.
18.03.2024 надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить зазначити в мотивувальній частині рішення про те, що незаконними та протиправними дії АТ КБ «ПРИВАТБАНК»: 1) про блокування рахунку позивача під час воєнного стану і сам рахунок має спеціальний режим використання, а саме рахунок, на який зараховується заробітна плата позивача; 2) про приховання від позивача інформації, що стосується його особисто, а саме відмови надати відомості і документи про підстави арешту рахунку, про підстави існування іншого рахунку з скарбничкою, 3) приховання інформації про підстави блокування (арешту) рахунків, про особу виконавця та стягувача для можливості оскарження; 4) про протиправне незаконне блокування рахунку з метою подальшого здійснення вимагання плати у розмірі 100 грн за інформацію, 5) про те, що незаконно заблокований рахунок є рахунком зі спеціальним режимом використання, а саме для зарахування заробітної плати позивача, 6) про те, що заробітна плата вилучається банком з рахунку позивача таємно від нього, 7) про самовільне відкриття іншого рахунку без відома та згоди позивача та ненадання інформації про нього. Та просила суд стягнути з відповідача АТ КБ Приватбанк заборгованість по заробітній платі, стягнути середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при виплаті заробітної плати за період з 09 лютого 2024 по день розрахунку, стягнути моральну шкоду в сумі 100000 грн, відповідно до ЗУ № Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» від 21.02.2001 стягнути неустойку за затримання виплати заробітної плати. Допустити негайне виконання рішення суду в частині надання повної інформації, що стосується позивача особисто та негайного зняття арешту з зарплатного рахунку позивача.
20.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
17.04.2024 представником відповідача подані пояснення на позовну заяву, в яких зазначено, що підписавши анкету-заяву про відкриття поточного рахунку і приєднання до Умов та правил надання послуг від 04.12.2014, позивачка тим самим уклала з відповідачем договір приєднання. Згідно з анкетою-заявою, підписаної ОСОБА_2 , остання погодилася на укладення договору та з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які розміщені на офіційному сайті банку. Вважають, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не є належним відповідачем у справі, оскільки банк жодним чином не порушував прав та охоронюваних законом інтересів позивачки. В цьому випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не є стороною виконавчого провадження, а лише виконує вимоги, передбачені законодавством на стадії примусового виконання судового рішення. Постановами про арешт коштів боржника від 06.02.2024 ВП №74057109 і 74056992, винесених приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Савенком Ю.О., накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_2 , що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім тих, що міститься на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, в межах сум стягнення 2992 грн і 2547,08 грн. Отримавши зазначені документи про арешт, Банк був зобов'язаний прийняти їх до виконання та накласти арешт. Водночас, у постанові не зазначено, що накладення арешту має здійснюватися банком на всі кошти, крім цільових. Постанови приватного виконавця надійшли до банку та були прийняті до виконання. Таким чином на грошові кошти на рахунку, відкритому на ім'я ОСОБА_2 , накладено арешт відповідно до вищевказаних постанов. Постанов приватного виконавця про зняття арешту з коштів боржника чи рішення суду про скасування арешту до банку не надходило. 14.02.2024 позивачка звернулась до банку із заявою, в якій просила зняти арешт з її рахунку. На вказане звернення банк 26.02.2024 листом вих. №20.1.0.0.0/7-240214/59827 надав відповідь позивачу та рекомендував, якщо арешт було накладено на грошові кошти, на які не може бути звернено стягнення відповідно до чинного законодавства України, для вирішення питання щодо зняття арешту сформувати у системі Інтернет-банкінгу Приват24 довідку про цільове призначення картки та звернутися з вказаною довідкою до приватного виконавця для зняття арешту з таких грошових коштів. Крім того, у разі незгоди ОСОБА_3 з рішенням (постановою) виконавця виконавця про арешт майна та оголошення заборони його відчуження, вона має звернутися зі скаргою до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Однак замість цього, боржником подано позову заяву з вимогами до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не дивлячись на те, що банком не було здійснено дій щодо оголошення заборони відчуження вищевказаного майна або іншого порушення його прав та свобод. Жодної з цих підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, визначених ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» позивачкою не наведено, тому вимоги викладені у позовній заяві є необґрунтованими. Також зазначено, що арешт на рахунок боржника не унеможливлює отриманню громадянином заробітної плати, за його бажанням, готівкою через касу або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу), а тому висновок про те, що накладення арешту на грошові кошти боржника порушує його право на отримання виплат є необґрунтованим. Таким чином, в даних правовідносинах зняття арешту прерогатива приватного виконавця, а у випадку його бездіяльності, сторони не позбавлені права звернутись із скаргою на дії та/або державного виконавця або з відповідним позовом до суду. З приводу стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди стороною відповідача зазначено, що залишається незрозумілим якими фактичними даними підтверджуються страждання та як вони впливають на життя позивачки, який причинний зв'язок між діями банка і переживаннями позивачки. В позовній заяві відсутні підтвердження факту спричинення позивачці моральних чи фізичних страждань, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони спричинені, відсутні факти, які підтверджують це, а також докази погіршення стану здоров'я та підтвердження морального страждання позивачки, з чого при цьому вона виходиться при визначенні саме такого розміру моральної шкоди, з яких міркувань позивачка виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення спору. Отже, вимоги позивачки щодо стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди є безпідставними і необґрунтованими. Тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі у зв'язку з їх безпідставністю.
Ухвалою суду від 20.06.2024 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду.
В судове засідання 28.11.2024 позивач не з'явилася, однак у судових засіданнях 20.09.2024 під час вступного слова та 31.10.2024, 18.11.2024 у своїх доповненнях позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у письмових заявах по суті та поясненнях.
Представник відповідача в судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, зазначених у його письмових поясненнях.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши наявні у справі докази встановив таке.
14.02.2024 ОСОБА_2 звернулась з запитом на інформацію до АТ КБ «Приватбанк» через відділення у м.Охтирка, в якому просила зазначити підстави блокування її рахунку, зазначити номер рахунку на який нараховується заробітна плата, вказати якою посадовою особою накладено арешт на рахунок та якою особою направлено документ про арешт. Зазначила, що відповідь буде отримана нею особисто, вказавши номер телефону.
На вказану відповідь АТ КБ «Приватбанк» надав відповідь від 26.02.2024 № 20,1,0,0,0/7 на 245-ВБ від 14.02.2024, яку надіслав на ім'я ОСОБА_2 на адресу АДРЕСА_1 . У відповіді зазначено, що арешт було накладено у зв'язку з отриманням банком постанов приватного виконавця Савенка Ю.О. про арешт коштів боржника від 06.02.2024. В постанові не зазначено, що накладення арешту має здійснюватися Банком на всі кошти, крім цільових. Якщо арешт було накладено на грошові, на які не може бути звернено стягнення, рекомендовано сформувати у системі Інтернет-банкінгу Приват 24 довідку про цільове призначення картки та звернутися з вказаною довідкою до приватного виконавця для зняття арешту з таких грошових коштів.
Однак зазначене відправлення не було вручено ОСОБА_2 за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до довідки ЗДО «Калинка» Охтирської міської ради, № 01-20/24 від 14.02.2024, ОСОБА_2 працює на посаді вихователя закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Калинка» Охтирської міської ради Сумської області та отримує заробітну плату та кошти на оздоровлення на особистий рахунок у ПАТ КБ «Приватбанк».
Відповідно до розрахункових листів, ОСОБА_2 за січень 2024 року всього нараховано 9692,76 грн, за лютий 2024 - 8776,46 грн.
Як вбачається з копії анкети- заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку, клієнтом банку зазначено ОСОБА_2 , адреса проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 . Також наявний підпис та дата: 04.12.2024.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Савенком Юрієм Олександровичем від 06.02.2024, ВП № 74056992, накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальних режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, що належать боржнику ОСОБА_2 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 2547,08 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Савенком Юрієм Олександровичем від 06.02.2024, ВП № 74057109, накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальних режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, що належать боржнику ОСОБА_2 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 2992 грн.
Відповідно до інформації про банківські операції ОСОБА_2 з 01.01.2021 по 31.12.2023, остання має відкриті рахунки у АТ КБ «Приватбанк», зокрема: картка для виплат - Поточний рахунок, послуга накопичування «Скарбничка» - вкладний (депозитний ) рахунок, картка для виплат (цільові надходження) - поточний рахунок, Бонус+ - інші рахунки, Картка універсальна Голд - інші рахунки.
Як вбачається з відповіді АТ КБ «Приватибанк» від 27.05.2024 № 20240527/1553, на ім'я ОСОБА_2 відкритий поточний рахунок - картка для виплат НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_2 для зарахування заробітної плати. Згідно з Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженою Постановою НБУ від 12.11.2003 № 492 (чинної на момент укладання договору банківського обслуговування), заробітна плата, стипендія, пенсія, соціальна допомога та інші соціальні виплати є коштами цільового призначення. Законодавством не передбачено чіткий перелік рахунків із спеціальним режимом використання, на які заборонена накладати арешт, але, виходячи з аналізу нормативно-правових актів, до них відносяться рахунки, визначені ст.. 15-1 Закону України «про електроенергетику», статті 19-1 ЗУ «Про теплопостачання», 18-1 ЗУ «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», ЗУ «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки» тощо. Рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_2 не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено. Згідно з п. 2.1.3.1.3. Умов та правил надання банківських послуг, поточний рахунок, для якого відкрито Картку, може використовуватись для отримання заробітної плати та інших винагород (премія, аванс, лікарняний, відрядні тощо) від роботодавця клієнта, для отримання пенсії, для отримання соціальних виплат (виплат по безробіттю, виплат по догляду за дитиною до трьох років, будь-яких інших соціальних виплат), для отримання стипендії від навчального закладу, в якому навчається клієнт, для інших розрахунково-касових операцій, які не пов'язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності (виплати відсотків по депозитах, отримання переказів, зарахування власних коштів для особистих потреб), тощо. Відповідно до п. 75, розділу V «інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг», затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163, ареш на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках платника, без зазначення конкретної суми або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку платника, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках платника, відкритих у надавача платіжних послуг платника, або на кошти на одному/кількох рахунку/рахунках.
Відповідно до виписки по надходженням по картці/рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) за період з 01.01.2021-18.05.2022 основні надходження становить заробітна плата ЦРД Калинка, також наявні зарахування: поповнення в терміналі самообслуговування та поповнення своєї карти через додаток Приват24.
Оцінюючи аргументи сторін, суд наводить такі мотиви.
Щодо неправомірності блокування відповідачем рахунку позивача під час воєнного стану, який має спеціальний режим використання, а саме рахунок, на який зараховується заробітна плата позивача.
Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Частиною першою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
При цьому, частина перша та друга статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначають порядок звернення стягнення на майно боржника та обмеження щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, у випадках визначених Законами зазначеними у частині другій цієї статті та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Згідно з положеннями ст.68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату боржника звертається у разі відсутності в нього коштів на рахунках, відсутності чи недостатності майна для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
Про звернення стягнення на заробітну плату боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату.
У даному випадку має місце звернення стягнення на майно боржника, що полягає в арешті коштів боржника на рахунках у банку.
Зняття арешту з коштів, що складають заробітну плату, здійснюється виконавцем відповідно до ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із заробітної плати, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої вищевказаної статті.
Як встановлено в судовому засіданні, рахунок позивача не має спеціального режиму використання, оскільки на нього може бути зарахована будь-яка виплата, тобто є звичайним поточним рахунком. Це рахунок фізичної особи для власних потреб, на нього можуть зараховуватися будь-які кошти, а не тільки кошти цільового призначення. Це регламентується Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів від 12.11.2003 № 492.
Для боржника надання виконавцю вищевказаних підтверджуючих документів щодо статусу коштів є процесуальною можливістю відновити свої права.
У постанові про накладення арешту на кошти боржника зазначено: «крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику».
Тобто постановами про арешт коштів боржника визначено банківським установам, які виконують рішення виконавця, порядок виконання з урахуванням обмежень, визначених законодавством, перелік яких не містить обмежень щодо накладення арешту на рахунок, на який, серед інших нарахувань, здійснюється нарахування заробітної плати.
З огляду на викладене, суд вважає, що у даному випадку відповідач діяв правомірно, такі його дії були спрямовані на виконання постанов приватного виконавця.
Щодо вимог позивача про неправомірність дій відповідача про приховання від позивача інформації: про номер рахунку позивача, щодо підстав арешту рахунку, про особу виконавця та стягувача, про підстави існування іншого рахунку з скарбничкою, приховання інформації про підстави блокування (арешту) рахунків, для можливості оскарження; про вимагання плати у розмірі 100 грн за інформацію, про те, що незаконно заблокований рахунок є рахунком зі спеціальним режимом використання, а саме для зарахування заробітної плати позивача,
Зазначені вимоги суд вважає такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.
14.02.2024 позивач звернулася до відповідача з запитом на інформацію, в якому просила АТ КБ «Приватбанк» повідомити зазначені вище відомості.
На вказаний запит відповідачем підготована відповідь, яка була направлена на офіційну адресу реєстрації ОСОБА_2 , однак останньою не отримана за закінченням терміну зберігання.
За таких обставин твердження позивача про приховування інформації відповідачем, що стосується її, не знайшли свого підтвердження.
Твердження позивача про вимагання відповідачем плати у розмірі 100 грн за інформацію не підтверджено жодними доказами.
Твердження позивача про те, що заробітна плата вилучається банком з рахунку позивача таємно від нього не підтверджується наявними у справі доказами, оскільки банком було накладено арешт на кошти, однак банком вони не вилучалися.
Твердження позивача про самовільне відкриття іншого рахунку без відома та згоди позивача та ненадання інформації про нього також не підтверджується належними та достатніми доказами. Позивачем не доведено, що відкриття рахунку було здійснено без її відома та поза її згодою.
Щодо стягнення з відповідача АТ КБ Приватбанк заборгованості по заробітній платі, середньомісячний заробітоку за час затримки розрахунку при виплаті заробітної плати за період з 09 лютого 2024 року по день розрахунку, суд вважає доцільним зазначити таке.
Обґрунтовуючи зазначені вимоги, позивач посилається на норми Кодексу законів про працю.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП, Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
В той же час, Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя працівників, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Відносини, що склалися між сторонами не мають ознак трудових, таким чином, зазначені норми не є застосовними у даному випадку.
Щодо стягнення моральної шкоди в сумі 100000 грн, суд зазначає.
Вимоги щодо стягнення моральної шкоди підлягають розгляду одночасно із з'ясуванням наявності такої шкоди, в чому вона полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачу, наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Фактичною підставою для відшкодування моральної шкоди є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 1176 ЦК України є шкода, протиправна поведінка та причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв'язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.
Жодної з переліченої у ч. 2 ст. 23 ЦК України виключних способів заподіяння моральної шкоди та підстав, з якими закон пов'язує виникнення моральної шкоди, у тому числі будь-якої протиправної поведінки, відповідачем не допущено.
Щодо стягнення неустойки відповідно до ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» від 21.02.2001 слід зазначити.
Відповідно до ст.. 1. ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до п. 1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Наведені норми також не підлягають застосуванню, оскільки стосуються відносин між працівником та роботодавцем.
За таких обставин, заявлені позивачем вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, не підтверджені доказами, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Враховуючи відсутність підстав для задоволення позову, з позивача підлягають стягненню судові витрати відповідно до положень Глави 8 ЦПК України, сплату яких було відстрочено до ухвалення судового рішення ухвалою суду від 20.03.2024.
Таким чином, на користь держави підлягає стягненню з позивача судовий збір. Враховуючи пред'явлення позивачем як вимог немайнового характеру, так і майнового, сума стягнення становить 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12-13, 78-81, 263-265, 268 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» про визнання дій незаконними, стягнення заробітної плати, середнього заробітку, моральної шкоди, неустойки - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 2422,40 грн.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса: вул. Грушевського, 1д, м.Київ, код ЄРДПОУ 14360570.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Наталія СОКОЛОВА