справа № 492/958/21
провадження № 2/492/24/24
Іменем України
28 листопада 2024 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді - Гусєвої Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Гамурар І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі за текстом - АТ «Ощадбанк»), звернулося до суду із зазначеною позовною заявою до відповідача, в якій просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором на загальну суму 17710,73 грн., а також судові витрати, посилаючись на те, що на підставі Заяви про приєднання № 599234216/181220 від 06 січня 2021 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого позивач надав, а відповідач отримав кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії у розмірі 15000,00 грн. зі строком користування кредитом до дати закінчення строку дії платіжної картки, тобто до грудня 2023 року, зі сплатою 38,00 % річних за користування кредитними коштами, окрім Грейс-періоду, протягом якого процентна ставка складає 0,001 % річних за користування кредитними коштами у випадках безготівкового розрахунку за товари та послуги з використанням платіжної карти. AT «Ощадбанк» повністю та в строки виконав свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, однак відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконував, внаслідок чого станом на 06 серпня 2021 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка складається з: простроченого основного боргу по кредиту у сумі 14600,00 грн.; відсотків за користування кредитом у сумі 2911,53 грн.; комісії (оплати за запит балансу по картковому рахунку) у сумі 9,00 грн.; 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу у сумі 93,60 грн.; 3 % річних за несвоєчасне погашення відсотків у сумі 25,55 грн.; інфляційних втрат за несвоєчасне погашення основного боргу у сумі 41,85 грн., інфляційних втрат за несвоєчасне погашення відсотків у сумі 41,85 грн., та склала загальну суму 17710,73 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, оскільки останній ухиляється від добровільного погашення заборгованості по вищевказаному договору, що є порушенням прав позивача.
Представники позивача, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явились, але до суду від них надійшли заяви, в яких просили суд про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити, у разі неявки відповідача в судове засідання не заперечували проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач про дату, час і місце судового засідання двічі повідомлявся належним чином, однак у судове засідання повторно не з'явився. Так, судом, відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України, надсилались судові повістки про виклик відповідача у судове засідання за адресою місця проживання відповідача, зареєстрованою у встановленому законом порядку, однак, згідно з поштовими конвертами з судовими повістками, що повернулись до суду з довідками відділення «Укрпошти» з позначками «адресат відсутній за вказаною адресою», свідчить про неможливість вручення відповідачу судових повісток, та, відповідно до частини 8 статті 128 ЦПК України, в такому випадку вважається, що судові виклики вручені відповідачу належним чином.Клопотання про розгляд справи за його відсутності, відзив до суду не подав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.
Суд, також, враховує, що складовим елементом права на справедливе судочинство є судовий розгляд справи упродовж розумного строку (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) від 04 листопада 1950 року та рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Світлана Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, пункт 86; «Странніков проти України» від 03 травня 2005 року, пункт 40; «Лещенко і Толюпа проти України» та «Смирнова проти України» від 08 листопада 2005 року, пункт 54, «Антоненков та інші проти України» від 22 листопада 2005 року, пункт 41).
Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Отже відповідач зобов'язаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З матеріалів справи не вбачається, що відповідач надавав суду доказів неможливості прибути в судове засідання. Суд враховує строки розгляду справи, передбачені законом, дві неявки відповідача в судове засідання без поважних причин, а також не встановлення наявності поважних причин для неявки.
Також, судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбачений ЦПК України.
Виходячи з вищезазначеної практики ЄСПЛ, беручи до уваги дві неявки відповідача в судове засідання, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності відповідача, який з 25 листопада 2021 року, тобто з моменту прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, до ухвалення даного рішення жодного разу в судове засідання не з'явився, станом розгляду справи не цікавився, тим самим своїм процесуальним обов'язком з'явитись в судове засідання за викликом, знехтував.
Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідача, який не вчиняє дій щодо участі у розгляді справи.
Враховуючи вказані факти, згоду представників позивача, що викладені у їх заявах, поданих до суду, суд вважає за можливе, відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України, ухвалити рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобов'язального права, пов'язані з ухиленням боржника від виконання своїх обов'язків з повернення кредитних коштів кредитору, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Цивільним Кодексом України.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Між АТ «Ощадбанк» (а. с. 35, 36-37, 38-40, 65, 66-67, 68-70) та ОСОБА_1 (а. с. 6-7, 8) відповідно до Заяви про приєднання № 599234216/181220 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі за текстом - Заява), Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі за текстом - Договір) 06 січня 2021 року був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого позивач надав, а відповідач отримав кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленої кредитної лінії на платіжну карту зі сплатою за користування кредитом у розмірі 38 % річних за весь період, окрім Грейс-періоду, протягом якого процентна ставка складає 0,001 % річних за користування кредитними коштами у випадках безготівкового розрахунку за товари та послуги з використанням платіжної карти (а. с. 9-26, 27-28, 29-32, 63-64). Згідно з пунктом 3.1 Заяви, пунктом 1.1.3 Розділу ХХІІ Договору відповідач погодився з тим, що Заява та Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб є кредитним договором з умовами користування кредитом відповідно до умов Договору, укладеним між позивачем та відповідачем. Відповідно до пункту 1.9 Розділу ХХІІ Договору, договір діє до повного виконання відповідачем всіх грошових зобов'язань за цим договором, перебіг строку кредитування починається з дати надання Банком Клієнту кредиту / встановлення ліміту кредитування. Згідно з пунктом 1.14.1 Розділу ХХІІДоговору строк користування кредитом встановлюється до дати закінчення строку дії платіжної картки. Відповідно до пунктів 1.17.1, 1.18.1 Розділу ХХІІ Договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі повернути суму кредиту, сплатити всі нараховані проценти та інші платежі, передбачені кредитним договором, за користування кредитом сплачувати Банку проценти в порядку та розмірах, визначених в умовах користування кредитною лінією (кредитом), що застосовуються до відповідної категорії клієнтів. Згідно з пунктом 9.1 Договору за невиконання або несвоєчасне, не в повному обсязі виконання Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання перед Банком у розмірі та в строки, передбачені Договором, Банк має право нарахувати на суми прострочених платежів та стягувати пеню за кожен день прострочення, починаючи з дня, коли відповідна сума мала бути сплачена, до дати фактичної її сплати, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, якщо інше не передбачено договором. Відповідно до пункту 9.6 Договору Клієнт зобов'язаний відшкодувати Банку витрати, здійснені останнім з метою вжиття заходів з судового захисту прав та інтересів, порушених Клієнтом, заходів судового та іншого передбаченого Законодавством примусу Клієнта до належного виконання зобов'язань за Договором, в тому числі, але не виключно, витрати на оплату юридичних послуг. Відповідно до пункту 1.21 Розділу ХХІІ Договору, за невиконання або несвоєчасне, не в повному обсязі виконання клієнтом зобов'язання перед Банком у розмірі та в строки, передбачені цим Договором, Банк має право нараховувати на суми прострочених платежів та стягувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення, починаючи з дня, коли відповідна сума мала бути сплачена, до дати фактичної її сплати, але не більше 15 % від суми простроченого платежу.
В порушення умов зазначеного кредитного договору, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконував, внаслідок чого в нього перед позивачем виникла заборгованість, яка, згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 06 серпня 2021 року, з урахуванням заборгованості за простроченим основним боргом по кредиту, відсотками за користування кредитом, 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), комісії (оплати за запит балансу по картковому рахунку), 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 3 % річних за несвоєчасне погашення відсотків, інфляційних втрат за несвоєчасне погашення основного боргу, інфляційних втрат за несвоєчасне погашення відсотків, склала загальну суму 17710,73 грн. (а. с. 33).
Користування відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою по картковому рахунку за період з 30 грудня 2020 року по 06 серпня 2021 року (а. с. 34).
Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до частини 2 статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Отже, акцептуючи пропозицію банку, відповідач 06 січня 2021 року своїм підписом у Заяві про приєднання № 599234216/181220 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб підтвердив, що між ним та позивачем досягнуто згоди щодо всіх істотних умов Договору, які передбачені чинним законодавством України для такого роду договорів, в тому числі договору банківського рахунку та кредитного договору.
Судом встановлено, що між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини, в тому числі і ті, що витікають з кредитного договору.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом.
В силу частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», позивачем у справі, був наданий ОСОБА_1 , відповідачу у справі, кредит в розмірі та на умовах, передбачених вищезазначеним кредитним договором, однак, відповідач всупереч вимог чинного законодавства та Заяви про приєднання № 599234216/181220 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 06 січня 2021 року, Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, належним чином свої зобов'язання з повернення кредиту та відсотків за користування кредитом не виконав та не здійснював повернення кредиту та сплати відсотків у повному обсязі у встановлені строки. Ці обставини не підлягають доказуванню, оскільки про них зазначено в позовній заяві та вони не спростовані відповідачем.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до роз'яснень, що викладені у пункті 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спрів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, судам роз'яснено, що за змістом статті 552, частини 2 статті 625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Судом не встановлено, що відповідач не виконав зобов'язання по поверненню кредиту внаслідок випадку або непереборної сили, тому він має сплатити втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) та відсотків за користування ним, 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу та відсотків.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, правильність якого перевірена судом, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 06 серпня 2021 року становить 17710,73 грн., у тому числі: заборгованість з простроченого основного боргу по кредиту у сумі 14600,00 грн.; відсотки за користування кредитом у сумі 2911,53 грн.; комісія (оплата за запит балансу по картковому рахунку) у сумі 9,00 грн.; 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу у сумі 93,60 грн.; 3 % річних за несвоєчасне погашення відсотків у сумі 25,55 грн.; інфляційні втрати за несвоєчасне погашення основного боргу у сумі 41,85 грн., інфляційні втрати за несвоєчасне погашення відсотків у сумі 41,85 грн. (а. с. 33).
Доказів, в розумінні статей 77, 78 ЦПК України, щодо неправильності складеного банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем до суду не надано, інший розрахунок заборгованості на іншу дату за укладеним між сторонами по справі договором суду також не надано, відтак, розрахунок приймається судом як доказ у вирішенні спору.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 , відповідача у справі, наведеної вище заборгованості за кредитним договором від 06 січня 2021 року є доведеними, а тому є такими, що підлягають задоволенню, оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка доводять, що позов обґрунтований, а викладені позивачем в позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та вони не спростовані відповідачем.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог позивача, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2270,00 грн., сплаченого позивачем при зверненні з наявним позовом до суду, оскільки сплата судового збору підтверджена меморіальним ордером № 5747817516 від 13 серпня 2021 року (а. с. 1).
На підставі статей 207, 525, 526, 527, 530, 549, 550, 625, 634, 638, 639, 1049, 1054 ЦК України, керуючись статтями 2, 7, 44, 48, 76-81, 89, 128, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 279, 280-281, 284, 289, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (місцезнаходження: вул. Базарна, буд. № 17, м. Одеса Одеської області, 65014):
- заборгованість за простроченим основним боргом по кредиту - 14600 (чотирнадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок;
- відсотки за користування кредитом - 2911 (дві тисячі дев'ятсот одинадцять) гривень 53 копійки;
- комісію (оплату за запит балансу по картковому рахунку) - 9 (дев'ять) гривень 00 копійок;
- 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу - 93 (дев'яносто три) гривні 60 копійок;
- 3 % річних за несвоєчасне погашення відсотків - 25 (двадцять п'ять) гривень 55 копійок;
- інфляційні втрати за несвоєчасне погашення основного боргу - 29 (двадцять дев'ять) гривень 20 копійок;
- інфляційні втрати за несвоєчасне погашення відсотків - 41 (сорок одна) гривня 85 копійок,
всього 17710 (сімнадцять тисяч сімсот десять) гривень 73 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (місцезнаходження: вул. Базарна, буд. № 17, м. Одеса Одеської області, 65014) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк»; місцезнаходження: вул. Базарна, буд. № 17, м. Одеса Одеської області; код ЄДРПОУ: 09328601.
Представниця позивача: адвокатка Поплавська Олена Вадимівна; місце перебування: вул. Базарна, буд. № 17, м. Одеса Одеської області.
Представник позивача: адвокат Ногай Денис Сергійович; місце перебування: вул. Базарна, буд. № 17, м. Одеса Одеської області.
Представник позивача: адвокат Приходько Вячеслав Миколайович; місце перебування: вул. Базарна, буд. № 17, м. Одеса Одеської області.
Відповідач: ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Гусєва Н.Д.