справа № 492/990/22
провадження № 2/492/107/24
Іменем України
28 листопада 2024 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді - Гусєвої Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Гамурар І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі за текстом - Банк), звернулося до суду із зазначеною позовною заявою до відповідачки, в якій просило стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором на загальну суму 17703,82 грн., а також судові витрати. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що Банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank зі встановленням на них кредитного ліміту та надається Банком послуга переведення витрат у розстрочку. 17 травня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, яка разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (далі за текстом - Умови і правила), Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту склали договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідачка підтвердила, що ознайомилась з документами та отримала один примірник у мобільному додатку та зобов'язалась виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідачці було надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 100000,00 грн., з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 38,4 % річних, який в подальшому було зменшено до 19,2 %. Банк свої зобов'язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, в межах встановленого кредитного ліміту, який в подальшому змінювався згідно з умовами договору, однак відповідачка всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на неї обов'язки перед Банком не виконала, порушила умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 12 серпня 2022 року у відповідачки перед позивачем виникла заборгованість за наданим кредитом на загальну суму 17703,82 грн., яку позивач просив стягнути з відповідачки, оскільки остання ухилилася від добровільного погашення заборгованості по вищевказаному договору, що є порушенням прав позивача.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився, але просив суд про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, у разі неявки відповідачки у судове засідання не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі, про що зазначив у позовній заяві, поданій до суду.
Відповідачка про дату, час і місце судового засідання двічі повідомлялась належним чином, однак у судове засідання повторно не з'явилась. Так, судом, відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України, надсилались судові повістки про виклик відповідачки у судове засідання за адресою місця проживання відповідачки, зареєстрованою у встановленому законом порядку, однак, згідно з поштовими конвертами з судовими повістками, що повернулись до суду з довідками відділення «Укрпошти» з позначками «адресат відсутній за вказаною адресою», свідчить про неможливість вручення відповідачці судових повісток, та, відповідно до частини 8 статті 128 ЦПК України, в такому випадку вважається, що судові виклики вручені відповідачці належним чином.Клопотання про розгляд справи за її відсутності, відзив до суду не подала, про причини неявки у судове засідання суд не повідомила.
Суд, також, враховує, що складовим елементом права на справедливе судочинство є судовий розгляд справи упродовж розумного строку (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) від 04 листопада 1950 року та рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Світлана Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, пункт 86; «Странніков проти України» від 03 травня 2005 року, пункт 40; «Лещенко і Толюпа проти України» та «Смирнова проти України» від 08 листопада 2005 року, пункт 54, «Антоненков та інші проти України» від 22 листопада 2005 року, пункт 41).
Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Отже відповідачка зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З матеріалів справи не вбачається, що відповідачка надавала суду доказів неможливості прибути в судове засідання. Суд враховує строки розгляду справи, передбачені законом, дві неявки відповідачки в судове засідання без поважних причин, а також не встановлення наявності поважних причин для неявки.
Також, судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідачки про розгляд справи, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбачений ЦПК України.
Виходячи з вищезазначеної практики ЄСПЛ, беручи до уваги дві неявки відповідачки в судове засідання, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності відповідачки, яка з 02 грудня 2022 року, тобто з моменту прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, до ухвалення даного рішення жодного разу в судове засідання не з'явилась, станом розгляду справи не цікавилась, тим самим своїм процесуальним обов'язком з'явитись в судове засідання за викликом, знехтувала.
Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачку, яка не вчиняє дій щодо участі у розгляді справи.
Враховуючи вказані факти, згоду представника позивача, що викладена у позовній заяві, суд вважає за можливе, відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України, ухвалити рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобов'язального права, пов'язані з ухиленням боржниці від виконання своїх обов'язків з повернення кредитних коштів кредитору, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Цивільним Кодексом України.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Між Банком (а. с. 37, 38-39, 40) та ОСОБА_1 (а. с. 13-14, 15-18, 19) 17 травня 2018 року було підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, у якій ОСОБА_1 просила відкрити поточний рахунок у гривні на її ім'я та встановити кредитний ліміт, відповідно до умов якого Банк надав, а відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі до 100000,00 грн. на поточний рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 38,4% річних на суму залишку заборгованості за кредитом на строк 5 років, тобто строку дії кредитної лінії, згідно з пунктом 4.27 розділу II Умов і правил (а. с. 24-36). Щодо зміни кредитного ліміту Банк керувався пунктом 3 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг та пунктом 1.3. розділу IІ Умов і правил, відповідно до яких відповідачка погодилася з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Згідно з пунктом 9 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг Анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку. Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 розділу I Умов і правил, відповідачка своїм підписом у Анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг беззастережно підтвердила, що на момент укладення відповідного договору ознайомилася з текстом розділів, підпунктів, пунктів Умов і правил обслуговування фізичних осіб в Банку, повністю зрозуміла їхній зміст та погодилась з викладеним. Згідно з підпунктом 2.11 пунктом 2 розділу I Умов і правил, відповідачка, підписавши Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, підтвердила, що до укладення нею Договору була ознайомлена з інформацією щодо умов кредитування та орієнтовної загальної вартості кредиту тощо, та отримала відповідні документи від Банку і погодилася з ними, давши свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, та відповідачка дала право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підпунктами 5.3, 5.8.1 пункту 5 розділу І Умов обслуговування рахунків фізичної особи встановлено, що відповідачка погодилася, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатку, визнаються вчиненими відповідачкою і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Відповідачка може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернеті для отримання інформації та здійснення операцій. Банк та відповідачка погодили, що всі правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися сторонами або кожною стороною окремо з використанням удосконаленого електронного підпису (ЕП) у мобільному додатку (підпункт 6.1 пункту 6 розділу І Умов та правил надання банківських послуг). Підпунктом 2.1 пункту 2 розділу II Умов визначено, що для надання послуг банк видає відповідачці картку. Підписанням Анкети-заяви відповідачка і Банк укладають договір про надання банківських послуг «Monobank», датою укладення якого є дата підписання відповідачкою анкети-заяви та отримання картки. Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5 розділу II Умов та правил надання банківських послуг, відповідачка зобов'язалася погашати заборгованість та оплачувати послуги Банку в повному обсязі відповідно до Договору.
В порушення умов зазначеного кредитного договору відповідачка взяті на себе зобов'язання не виконувала, внаслідок чого в неї перед позивачем виникла заборгованість, яка згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 12 серпня 2022 року з урахуванням загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), заборгованості за порушення грошового зобов'язання склала загальну суму 17703,82 грн. (а. с. 20-23).
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з вимогами частини 1 статті 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Згідно з абзацом другим частини 2 статті 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Положення частини 1 статті 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Аналізуючи вказані норми матеріального права слідує, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
«Monobank» це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.
Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням: https://www.monobank.ua/terms.
Судом встановлено, що 17 травня 2018 року ОСОБА_1 , відповідачка у справі, підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій просила відкрити поточний рахунок у гривні на її ім'я та встановити кредитний ліміт, відповідно до умов договору та наведених вище умов.
ОСОБА_1 , відповідачка у справі, як позичальниця, підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-заява разом з Умовами і правилами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Підписанням такого договору ОСОБА_1 , відповідачка у справі, підтвердила, що ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірники у мобільному додатку, які їй є зрозумілими.
У підписаній Анкеті-заяві ОСОБА_1 , відповідачка у справі, визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Анкета-заява містить докладну інформацію щодо ОСОБА_1 , відповідачки у справі, зокрема, дату її народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, соціальний статус. В Анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта громадянина України ОСОБА_1 , відповідачки у справі, які скопійовані нею та надані до анкети в електронному вигляді.
До Анкети-заяви Банком було долучено витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів з додатками у вигляді Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту, які містять інформацію про їх підписання електронним цифровим підписом обома сторонами договору.
ОСОБА_1 , відповідачкою у справі, не спростовано, що вказані Умови не відповідають документам, отриманим нею у мобільному додатку при підписанні Анкети-заяви.
Суд дійшов висновку, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису. Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у Банку виникло зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у ОСОБА_1 , відповідачки у справі, виникло зобов'язання з оплати послуг Банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, та повернення кредиту.
Крім того, послідовність укладення договору про надання банківських послуг АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» в рамках проекту monobank передбачає, що без ознайомлення з умовами та тарифами, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що спірний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору.
ОСОБА_1 , відповідачкою у справі, незважаючи на вимоги статті 81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не надано доказів на спростування обставин укладення між сторонами кредитного договору, погодження всіх істотних умов договору.
Звертаючись до суду із позовом Банк просив стягнути з відповідачки заборгованість станом на 12 серпня 2022 року у розмірі 17703,82 грн., що складає собою загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) (а. с. 20-23).
Доказів, в розумінні статей 77, 78 ЦПК України, щодо неправильності складеного банком розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідачкою до суду не надано, інший розрахунок заборгованості на іншу дату за укладеним між сторонами у справі договором суду також не надано, відтак, розрахунок приймається судом як доказ у вирішенні спору.
Судом не встановлено, що боржниця не виконала зобов'язання в повному обсязі з повернення кредиту внаслідок випадку або непереборної сили, тому відповідачка має сплатити штрафні санкції за кредитом.
Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову Банку про стягнення з відповідачки заборгованості на загальну суму 17703,82 грн., оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка доводять, що позов обґрунтований, а викладені позивачем в позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та вони не спростовані відповідачкою.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат підлягають задоволенню, оскільки його позов задоволено та понесені витрати підтверджені відповідним платіжним дорученням (а. с. 1).
На підставі статей 6, 11, 205, 207, 526, 626, 628, 638, 639, 1048, 1054, 1055 ЦК України, керуючись статтями 2, 7, 44, 48, 76-81, 89, 128, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 279, 280-281, 284, 289, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» (місцезнаходження: вул. Автозаводська, буд. № 54/19, м. Київ, 04114; код ЄДРПОУ: 21133352) заборгованість за загальним залишком заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 17703 (сімнадцять тисяч сімсот три) гривні 82 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» (місцезнаходження: вул. Автозаводська, буд. № 54/19, м. Київ, 04114; код ЄДРПОУ: 21133352) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідачка, якій повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення їй повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК»; місцезнаходження: вул. Автозаводська, буд. № 54/19, м. Київ, поштовий індекс: 04114; код ЄДРПОУ: 21133352.
Представник позивача: адвокат Таран Владислав Анатолійович; місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідачка: ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Гусєва Н.Д.