№ 207/2052/24
№ 1-в/207/182/24
28 листопада 2024 року Баглійський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі:
прокурора ОСОБА_3
інспектора . ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Південного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_5 про приведення вироку відносно ОСОБА_6 у відповідність до вимог Закону України від 18.07.2024 № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» та звільнення її від покарання,-
До Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшло подання начальника Південного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_5 для вирішення питання про приведення вироку Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 травня 2024 року у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18 липня 2024 року та звільнення засудженої ОСОБА_6 від покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у зв'язку із засудженням за діяння, карність якого законом усунена.
В обґрунтування подання зазначено, що з 02 липня 2024 року на обліку у Південному районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області перебуває засуджена звільнена від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_6 відповідно до вироку Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 травня 2024 року. Посилаючись на вимоги ч. 2 ст. 74 КК України, п. 13 ч.1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, просить привести вирок суду у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-ІХ та звільнити засуджену ОСОБА_6 від покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у зв'язку із засудженням за діяння, карність якого законом усунена.
В судовому засіданні інспектор Південного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області просила звільнити засуджену ОСОБА_6 від покарання, призначеного вироком Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 травня 2024 року у вигляді 5 (п'яти) років позбавення волі, у зв'язку з усуненням кримінальної караності діяння з підстав, викладених у поданні.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні вважав, що подання підлягає задоволенню.
Засуджена ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилася, причини неявки не повідомила, будь-яких заяв та клопотань не подала, що згідно ч.5 ст.539 КПК України не перешкоджає розгляду подання.
Заслухавши представника органу пробації, прокурора, дослідивши матеріали подання і особової справи засудженої ОСОБА_6 , суд приходить до наступного висновку.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Ч. 6 ст. 3 КК України передбачено, що зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене, аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Частиною 1 ст. 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 1 січня 2024 року становив 3028 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону № 3886-IX та ст. 5 КК України, на час вчинення (у 2024 році) ОСОБА_6 діяння, за яке вона засуджена вищевказаним вироком суду від 13 травня 2024 року, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становить 3028 грн. (1514х2)
Водночас, вартість викраденого майна, що встановлена вищевказаним вироком суду становила 852 грн. 75 коп.
З огляду на наведене, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_6 засуджена до покарання за вчинення діяння, що мало місце 01 березня 2024 року, кримінальна караність якого законом усунена, суд дійшов висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, у зв'язку з чим остання підлягає звільненню від призначеного покарання за вищевказаним вироком суду.
Керуючись ст.ст.5, 74 КК України, ст.ст.537,539 КПК України, суд, -
Подання начальника Південного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_5 про приведення вироку відносно ОСОБА_6 у відповідність до вимог Закону України від 18.07.2024 № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» та звільнення її від покарання - задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України, звільнити засуджену ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання, призначеного вироком Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 травня 2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з встановленням іспитового строку терміном 1 (один) рік 6 місяців, у зв'язку з усуненням кримінальної караності вчиненого нею діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1