Справа № 149/2672/24
Провадження №2-а/149/70/24
Номер рядка звіту 140
іменем України
27.11.2024 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Войнаревича М.Г.,
за участі секретаря Паламарчук Л.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови ЕНА №2802526 від 10.08.2024 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
ОСОБА_1 звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови ЕНА №2802526 від 10.08.2024 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Короткий зміст заявлених вимог
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою серії ЕНА № 2802526 від 10.08.2024 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП за те, що він 10.08.2024 року о 21.54 год., в с. Уланів по вулиці Центральна 22, водій керував транспортним засобом з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п.31.4.3.в ПДР. Позивач зазначає, що правил дорожнього руху він не порушував, докази вчинення правопорушення відсутні, були порушені права позивача, а поліцейським порушено порядок розгляду справи. За таких обставин позивач просить скасувати оскаржувану постанову, а також стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 605,60 грн. судового збору.
Ухвалою суду від 22.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін. Відповідачу визначено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач 04.09.2024 року подав відзив на позовну заяву узагальнені доводи котрого зводяться до того, що оскаржувана постанова є правомірною та винесена з дотриманням вимог чинного законодавства. Під час розгляду справи, позивача було ознайомлено із правами особи, що притягається до адміністративної відповідальності передбаченими статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України. В порядку статті 285 КУпАП, позивачу було оголошено зміст винесеної постанови та під підпис вручено її копію. Факт вчинення адміністративного правопорушення та розгляд справи поліцейським зафіксовано на портативний відео реєстратор № 476867.
Позивач 25.11.2024 року подав відповідь на відзив узагальнені доводи котрого зводяться до того, що факт вчинення ним вказаного порушення не підтверджується відеозаписом, також патрульні порушили процесуальні права позивача на подання пояснення і заперечень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки в його діях був відсутній умисел щодо здійснення адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2802526 від 10.08.2024 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. За змістом оскаржуваної постанови 10.08.2024 року о 21.54 год., в с. Уланів по вулиці Центральна 22, водій керував транспортний засіб з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п.31.4.3.в ПДР.
Позиція суду
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23, п.1 ч. 1 ст. 35 Закону України Про Національну поліцію, поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Нормами ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КупАП) встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, передбачені статтями 121, 126 КУпАП). Відповідно до ч. 2ст.77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП настає у разі керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідно до п. 31.4.3 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, якщо кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; порушено регулювання фар; не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
На підтвердження факту вчинення правопорушення відповідачем до відзиву додано відеозапис з нагрудної камери поліцейського, яким зафіксовано, що ліва фара автомобіля у режимі ближнього світла не працює, що створює небезпеку для учасників дорожнього руху, які, зокрема рухаються в зустрічному напрямку, оскільки одна фара не повністю освітлює проїзну частину дороги. Протитуманні фари можна використовувати в умовах недостатньої видимості як окремо, так і з ближнім або дальнім світлом фар, а в темну пору доби на неосвітлених ділянках доріг - лише разом з ближнім або дальнім світлом фар.
Посилання позивача на те, що йому під час розгляду постанови про адміністративне правопорушення не було надано можливості надати додаткові пояснення та не надано можливості скористатись своїми правами, що постанова винесена з порушенням вимог законодавства, також спростовується доданим до відзиву відеозаписом, з якого вбачається, що під час винесення оскаржуваної постанови, інспектором поліції було роз'яснено його права, оголошено та надано копію постанови, що також засвідчено його підписом. Будь-яких клопотань від ОСОБА_1 під час розгляду справи не надходило, факт зупинки не оспорював. Заперечення особи щодо вчинення ним правопорушення інспектором було взято до уваги та з метою доведення правильності своєї позиції, останнім було запропоновано особі вийти з автомобіля та перевірити на запотівання фари автомобіля (зі слів ОСОБА_1 ) та на справність лівої фари ближнього світла. Крім того, в оскаржуваній постанові в графі "до постанови додається" зазначено пристрій, яким здійснювалась відеофіксація.
Оскільки ОСОБА_1 не оспорює факти зафіксовані нагрудною камерою відповідача та з якими він ознайомлений, про що свідчить відповідь на відзив, тому суд визнає вказаний доказ належним та допустимим.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що оскаржувана постанова містить докази про вчинення особою правопорушення, факт порушення ПДР задокументовано та доведено належним чином.
Крім того, позивачем не надано суду будь-яких доказів, які б спростували факти викладені в оскаржуваній постанові.
Відповідно до ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Такого ж висновку приходить Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 177/213/17 (2-а/177/16/17) від 18 жовтня 2019 року та по справі № 201/2067/17 (2-а/201/95/17) від 11 червня 2020 року. Де Колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що згідно з п.31.4.3 «в» ПДР України, забороняється експлуатація т/з з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла. Згідно з частиною 1 статті 121 КУпАП відповідальність передбачено за керування т/з, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби). Тобто у даному випадку закінчений склад правопорушення настає з того моменту коли особа рухалась з технічною несправністю передбаченою п 31.4 ПДР України не застосовуючи аварійну світлову сигналізацію.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що вчинення позивачем порушення підтверджено належними і допустимими доказами, а постанова серії ЕНА № 2802526 від 10.08.2024 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 340 грн. винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому підстав для задоволення позову не вбачається.
Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати у виді судового збору слід покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 221,2 51, 252 КУпАП, ст. ст. 9, 77, 241-246, 286 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови ЕНА №2802526 від 10.08.2024 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду апеляційним судом апеляційної скарги.
Суддя Войнаревич М. Г.