Справа № 308/18106/24
18 листопада 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024078710000423 від 02.11.2024, про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ужгород, Закарпатської області, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
встановив:
01.11.2024 близько 16:30 ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи настання останніх, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс ОСОБА_4 , з якою проживає в цивільному шлюбі, тілесні ушкодження шляхом одноразового удару дерев'яним предметом (доскою) в область правої сторони обличчя. За таких обставин, ОСОБА_3 своїми умисними протиправними діями завдав потерпілій, ОСОБА_4 тілесні ушкодження, які потягли за собою розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів але небільше, як три тижні/21 день і по цій ознаці кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Вказані дії ОСОБА_3 , згідно з обвинувальним актом, кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Вищевказані обставини, встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються обвинуваченим. Так, разом з обвинувальним актом подано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Окрім цього до обвинувального акту додано заяву потерпілої ОСОБА_4 щодо згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні.
Також в обвинувальному акті наявне клопотання сторони обвинувачення про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
З огляду на вказане, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України: умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення - кримінальний проступок, дані про особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває.
Обставинами, визначеними ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає: щире каяття.
Обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.
За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи наведене та конкретні обставини провадження, за яких вчинено діяння, дані про особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченому, відсутність обставин, що обтяжують покарання, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого, за наявності альтернативної санкції, передбаченої ч. 2 ст. 125 КК України, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді обмеження волі.
Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчинення кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
При цьому враховуючи те, що обвинувачений у вчиненому розкаявся, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, суд приходить до висновку, що виправлення засудженого можливе без відбування ним покарання, призначеного за даним вироком, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1ст. 76 КК України.
Керуючись ст. ст. 100, 373, 374, 375, 376, 381, 382 КПК України, суд
ухвалив:
громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1