Справа № 643/1279/24
Провадження № 3/643/1074/24
26.11.2024
26 листопада 2024 року м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Сугачова О.О. розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративний матеріал, який надійшов із Відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
У провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває адміністративний матеріал (протокол серії ААД № 012122 від 07.02.2024) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 07.02.2024 о 12:25 годині у смт Пісочин, по вул. Квартальній, в районі буд. № 5/9, керував транспортним засобом «ВАЗ 217030» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, відмовився у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком № 377 від 07.02.2024. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
26.11.2024 в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, надав суду пояснення.
Неодноразово викликуваний в судове засідання як свідок ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив, клопотань не подавав.
Суд дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням, (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом.
Положеннями ст. 266 Кодексу про адміністративні правопорушення визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до вимог п.п. 6,7 Розділу 1 «Загальні положення» Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Аналогічні норми передбачені Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008. Так, згідно вказаного Порядку, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я. Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Результати огляду, проведеного поліцейським зазначаються в акті огляду, форма якого затверджена МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейськими для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Як вбачається з адміністративного протоколу, ОСОБА_1 07.02.2024 о 12:25 годині у смт Пісочин, по вул. Квартальній, в районі буд. № 5/9, керував транспортним засобом «ВАЗ 217030» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, відмовився у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком № 377 від 07.02.2024.
Так, з матеріалів справи та відеозаписів видно, що після зупинки поліцейськими транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager», однак погодився пройти такий огляд у медичному закладі КНП ХОР ОКНЛ, за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, б. 18-А. У лікаря-нарколога відмовився надати біологічне середовище для дослідження, про що в матеріалах справи міститься медичний висновок № 377 від 07.02.2024.
Із висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 377 від 07.02.2024 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовився від здачі біологічного середовища (кров, сеча). (а.с.6).
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії ААД № 012122 від 07.02.2024 та його дії працівниками патрульної поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Протокол підписаний посадовою особою, яка його склала та ОСОБА_1 Свідки не залучалися, велася відеофіксація.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, водій притягується до адміністративної відповідальності у разі: Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні 26.11.2024 ОСОБА_1 свою вину не визнав, заперечував обставини, викладені у адміністративному протоколі. Підтвердив, що на місці зупинки транспортного засобу відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння, а виявив бажання пройти такий огляд у медичному закладі. Далі, у зв'язку з не наданням лікарем-наркологом на вимогу ОСОБА_1 «сертифікатів на прилад», останній не пройшов огляд на стан сп'яніння. Також зазначив, що лікар-нарколог не встиг відібрати біологічне середовище у нього. Заперечував зупинку поліцейськими транспортного засобу під його керуванням та наполягав на тому, що алкогольні напої не вживав.
Так, стосовно доводів ОСОБА_1 про те, що працівниками патрульної поліції не було зупинено транспортний засіб під його керуванням, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У судовому засіданні ОСОБА_1 наполягав на тому, що поліцейські не зупиняли транспортний засіб під його керуванням, а зупинили його тоді, коли він йшов пішки біля під'їзду. При цьому автомобіль був припаркований.
Суд не погоджується з такими твердженнями ОСОБА_1 , з огляду на таке.
Як вбачається із рапорту від 07.02.2024 ПОГ СВГ ВП ХРУП №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Лиценка Є., 07.02.2024 під час несення служби на території обслуговування, при здійсненні моніторингу соціальних мереж, в одному із каналів було виявлено інформацію, що водій транспортного засобу «ВАЗ 217030» державний номерний знак НОМЕР_1 ймовірно перебуває у стані алкогольного сп'яніння. У ході відпрацювання вказано інформації, було виявлено вищевказаний транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився, в медичній установі у присутності лікаря-нарколога також відмовився. На громадянина ОСОБА_1 складено протокол серії ААД № 012122 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також, як видно з адміністративного матеріалу, на місці події свідки не залучалися, а здійснювалася відеофіксація (а.с.15-17).
На підтвердження викладених у протоколі обставин, до протоколу поліцейськими додано DVD диски з відеофайлами.
Судом здійснено огляд відеозаписів з місця події. (а.с.15-17).
При огляді судом відеозаписів, які додані до протоколу працівниками патрульної поліції, вбачається підтвердження обставин, викладених у протоколі та рапорті від 07.02.2024 стосовно зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 . Так, з відеозапису чітко видно, що працівниками патрульної поліції зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 .
Доводи в судовому засіданні ОСОБА_1 про те, що поліцейські зупинили його тоді, коли він йшов пішки біля під'їзду, а транспортний засіб був припаркований, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
На відеозаписах не вбачається та не зафіксовано заперечень ОСОБА_1 з приводу причини зупинки транспортного засобу під його керуванням.
Відтак, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено поліцейськими відповідно до вимог чинного законодавства.
Крім того у матеріалах справи відсутні будь-які відомості та докази щодо оскарження ОСОБА_1 дій працівників патрульної поліції, які зупинили транспортний засіб під його керуванням та склали відносно нього адміністративний протокол.
Доводи ОСОБА_1 про те, що працівниками патрульної поліції порушено процедуру проведення огляду на стан сп'яніння та процедуру притягнення його до адміністративної відповідальності, що є підставою для закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, спростовуються матеріалами, які містяться у справі.
У судовому засіданні ОСОБА_1 наполягав на тому, що він не перебував у стані алкогольного сп'яніння, алкогольні напої не вживав.
Однак слід звернути увагу на те, що адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 складено поліцейськими саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а не за керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
Як вбачається з оглянутих судом відеозаписів, доданих до протоколу, ОСОБА_1 , після прибуття до медичного закладу постійно намагався вводити лікарів в оману, та повідомляв про себе недостовірні дані, такі як прізвище та ім'я. Документи, які посвідчують особу не надавав. Із відеозаписів чітко видно, що ОСОБА_1 у медичному закладі умисно ухилявся від здачі біологічного середовища для дослідження. Ігнорував зауваження як поліцейських, так і лікаря-нарколога. У подальшому, після складання медичного висновку лікарем-наркологом, ознайомився із його змістом та отримав копію висновку.
Відтак, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння знайшов своє підтвердження у ході судового розгляду справи.
Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вказаних вище відеозаписів суду не надано.
Крім того, на відеозаписах, долучених до протоколу, вбачається наявність факту роз'яснення поліцейськими прав ОСОБА_1 .
При цьому ОСОБА_1 жодних клопотань поліцейським не заявляв. У подальшому, коли поліцейські вже завершували складання адміністративного протоколу за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та завершували оформлення матеріалів, ОСОБА_1 почав говорити про необхідність у залученні захисника. Однак, на протязі усього часу спілкування з поліцейськими та лікарями, такого та інших клопотань не заявляв.
При огляді судом відеозаписів, не вбачається і повідомлень з боку ОСОБА_1 про необхідність звернення за правовою допомогою та/або необхідність очікування на прибуття захисника.
Інші доводи ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи.
Жодних доказів на підтвердження своїх доводів та тверджень з боку ОСОБА_1 суду не надано. Клопотань про витребування доказів заявлено не було.
Крім того у матеріалах справи відсутні будь-які відомості та докази про оскарження ОСОБА_1 медичного висновку № 377 від 07.02.2024, у разі з його непогодженням.
За таких обставин у суду відсутні підстави ставити під сумнів вказані вище докази, які надані працівниками поліції на підтвердження вини ОСОБА_1 .
Відтак, суд вважає за необхідне постановити рішення на підставі сукупності наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Статтею 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів, суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду, відеофайлах, рапорті, висновку щодо результатів огляду та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням судді, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Досліджені обставини, норми Кодексу України про адміністративні правопорушення та Правил дорожнього руху України свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення та відеозаписи не містять розбіжностей, а інші матеріали справи підтверджують фактичні обставини справи.
Вказані докази є узгодженими між собою, отримані в установленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.
Будь-яких фактів щодо неправильності складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 , матеріали справи не містять, а з боку самого ОСОБА_1 суду не надано.
Доводи та заперечення ОСОБА_1 не містять об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таких даних не встановлено і в ході судового розгляду справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 07.02.2024 (а.с.4), актом огляду (а.с.5), медичним висновком № 377 від 07.02.2024 (а.с.6), копією постанови серії ЕНА № 1395698 від 07.02.2024 (а.с.8), довідкою (а.с.9), рапортом (а.с.10), роздруківкою (а.с.11-12).
Даючи оцінку вказаним вище доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 наявні порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Перевіркою матеріалів справи не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.
Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, настали в момент відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 нехтує вимогами закону, грубо порушує Правила дорожнього руху України, а також враховуючи те, що хоча на даний час своїми діями останній не завдав значної шкоди відносинам у сфері регулювання дорожнього руху, проте, будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Також враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, з метою виховання і запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн.
Матеріали справи не містять жодних відомостей стосовно наявності підстав звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Відтак, із водія ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 грн.
На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 7, 9, 23, 33-35, 38, 40-1, 130, 245, 251-252, 266, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, на користь держави, отримувач коштів ГУК у Харківськобл/Харківобл/21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, Р/р UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок, на користь держави, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Згідно із ч. 2 ст. 317-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Роз'яснити, що у разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя О.О. Сугачова