Провадження № 1-кп/643/171/24
Справа № 643/6443/23
27.11.2024 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221170002249 від 29.06.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця м. Харкова, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, раніше судимого: 22.12.2009 Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.263 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений із застосуванням іспитового строку; 14.03.2011 Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186, ст.71 КК України до 4 років 5 місяців позбавлення волі, звільнився 28.02.2015; 14.07.2015 Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.125 КК України до 200 годин громадських робіт; 05.09.2017 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186, ч.3 ст.296, ч.2 ст. 389, ст.70, 71 КК України до 4 років 1 місяця 25 днів позбавлення волі, звільнився 22.02.2019; 17.07.2019 Святошинським районним судом м. Києва за ч.3 ст.15 ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 23.06.2023, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, на шлях виправлення та перевиховання не став і знову повторно вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення проти власності, за наступних обставин.
29.06.2023 приблизно о 14 годині 30 хвилин, точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , в період дії воєнного стану, який введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, строк дії якого у подальшому неодноразово продовжувався, проходячи неподалік будинку АДРЕСА_2 побачив раніше незнайому йому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка йшла перед ним. Далі, ОСОБА_4 , підійшовши ближче до ОСОБА_6 побачив у останньої на шиї золотий ланцюг та у цей час у ОСОБА_4 виник раптовий злочинний протиправний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи повторно, в умовах воєнного стану, з раптово виниклим умислом, з корисливих мотивів, знаходячись зі спини до ОСОБА_6 , наніс один удар рукою по потилиці в область за правим вухом останньої, тим самим застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого та після цього діючи відкрито для потерпілої шляхом декількох ривків, зірвав рукою з її шиї золотий ланцюг 585 проби, довжиною 60 см. Після чого, ОСОБА_4 , з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, обернувши його на свою користь і розпорядившись ним на власний розсуд.
В результаті протиправних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 було завдано матеріальну шкоду у розмірі 12920,07 гривень.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав частково, зазначив, що в той день приблизно об 11:00 год, він поїхав на «Київську» в пошуках роботи. Йому відмовили у працевлаштуванні. Він пройшов з центру зайнятості до вул.Героїв Праці. Він побачив, як з автобуса вийшла жінка з золотим ланцюгом на шиї. Жінка пішла за « ОСОБА_7 », він пішов за нею і догнавши почав зривати ланцюг з її шиї. Зірвав з двох ривків ланцюг і побіг у бік школи. Його наздогнали якісь люди, троє осіб, затримали його, при затриманні побили. Ланцюг був у його кишені, його вилучили співробітники поліції, коли приїхали на місце.
Вважає, що не довів злочин до кінця, тому визнає вину в незакінченому злочині, оскільки вчинив не усі дії, які вважав необхідними. Жінку він не бив, а лише зірвав з неї ланцюг. Просить взяти до уваги його каяття та стан здоров'я.
Захисник обвинуваченого у судовому засіданні підтримала позицію обвинуваченого, пославшись на практику Верховного суду у справі №335/1893/16-к від 15.11.2018 року, зазначивши, що за схожих обставин, Верховний суд визнав дії винуватої особи як замах на грабіж.
Не дивлячись на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , дослідивши та перевіривши в судовому засіданні докази, зібрані по справі, суд уважає повністю доведеною його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується:
Показами потерпілої ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні показала, що 29.06.2023 вона вийшла з дому приблизно об 11:00 год на ринок по вул. Героїв Праці. Приблизно о 14:00 год 11 хв. вона прийшла на зупинку транспорту та приїхала на 607 м-н на АДРЕСА_2 . Приїхавши вона пішла додому за адресою АДРЕСА_2 . Не доходячи приблизно 500м до свого будинку вона почула поштовх в шию, потім удар по потилиці за вухом. Від удару вона нахилилася і нападник хотів нанести їй удар коліном в обличчя. Але вона ухилилася. Нападник почав смикати за золотий ланцюжок 585 проби. Потім нападник зірвав цей ланцюжок та побіг. Вона побачила, що це був високий та худорлявий чоловік, лисий та у спортивному костюмі. Побачила, що за ним побіг якийсь робітник тепломереж. Вона почала дзвонити в поліцію, не могла додзвонитися. Потім зібрала свої речі та пішла до свого під'їзду. До неї підійшли два хлопці спитали чи у неї зірвали ланцюг, і підвели її до нападника, який сидів біля 139 школи. Вона сказала йому «дякую що без ножа». Поліція коли приїхала провела огляд нападника та у його кишені знайшли її ланцюг. У нападника вона на місці спитала, навіщо він це зробив? Він відповів, що щойно звільнився з в'язниці і йому були потрібні гроші, не міг знайти роботу. Там же на місці, коли співробітники поліції перевірили його дані, сказали, що він був судимий за аналогічний злочин.
Показами потерпілої, ОСОБА_6 , відеозапис яких було відтворено у судовому засіданні. На відеозаписі допиту, ОСОБА_6 дала аналогічні свідчення та показала, що 29.06.2023 приблизно о 12 годині дня вона вийшла з дому за продуктами на ринок, коли зробила покупки пішла на зупинку чекати автобус № 63. Зупинка транспорту була біля ТЦ «Компас», на зупинці перебувала до 14:11 год, чекала транспорт 15 хв. Автобусом доїхала до зупинки 607 м/р, вийшла з автобусу, на світлофорі зачекала зелене світло, перейшла дорогу та пішла у бік супермаркету «Сільпо», який знаходиться на АДРЕСА_3 . З правого боку від «Сільпо» по сходах пішла до доріжці в гору до свого будинку. Біля п'ятиповерхового будинку, номер будинку не пам'ятає, вона раптом відчула сильний поштовх з заду у шию, нібито хтось намагався схопити її за шию чи за носа, потім зрозуміла, що намагалися схопити за золотий ланцюг на шиї. Одночасно вона відчула удар долонею за правим вухом. У неї запаморочилася голова та вона трохи нахилилася, і в цей момент невідома особа намагалася вдарити її коліном по обличчю, але він не сильно достав до обличчя, хоча вона після цього відчула присмак крові у роті, попав в щелепу з правого боку. Вона намагалася вирватися. Далі він ривком зірвав з шиї ланцюг, ривків було приблизно три. В момент коли він побіг вона побачила, що це молодий хлопець, дуже худий, високий, у сірому спортивному костюмі. Побіг він в правий бік, між п'ятиповерхівкою та її будинком 42-Б в напрямку 139 школи. Коли він забіг за її будинок, вона більше його не бачила. Швидко зібрала свої речі які були розкидані по землі і почала кричати, кликати про допомогу та телефонувати до поліції, але не змогла додзвонитися. Зібравши речі пішла до свого під'їзду (першого) та поставила їх на лавці. Потім до неї підійшли два незнайомі молоді хлопці та сказали, що шукають жінку в білій футболці з якою щось трапилось, вона сказала, що це вона. Хлопці сказали, що затримали хлопця який напав на неї, і вона пішла з одним із хлопців до місця де затримали нападника. Це місце було між стадіоном та школою. Вона впізнала хлопця який напав на неї та зірвав ланцюг, він був худий, лисий, в спортивному костюмі, сидів, а біля нього були невідомі їй хлопці. Також, на ланцюзі був золотий хрестик, який при зірвані ланцюга впав їй за пазуху. Хлопці сказали, що викликали поліцію, та всі почали чекати. Ланцюг вона купила в 2007 році, 585 проби, 60 см довжиною.
Показами свідка ОСОБА_8 , який суду показав, що 29.04.2023 він був на праці, був у підвалі. Він працює слюсарем Тепломереж. Переходив з адреси АДРЕСА_4 . В цей час він почув, як жінка кричала «допоможіть!». Він побачив як обвинувачений зірвав з жінки золотий ланцюг та почав втікати. Він почав наздоганяти його. ОСОБА_9 перейшов з бігу на шаг. Він крикнув ОСОБА_9 «Стій» і той знову почав бігти. Він його наздогнав, та йому також допоміг хлопець із собакою і ще двоє хлопців. В тому місці де вони його затримали, вони знайшли золотий ланцюжок. Він обернувся на крик жінки і почав наздоганяти обвинуваченого. При затриманні ОСОБА_9 викинув ланцюг, який тримав чи то у руці, чи то у кишені. Обвинувачений був у якомусь несамовитому стані, розповів, що лише 10 днів як звільнився з місць позбавлення волі.
-протоколом огляду місця події від 29 червня 2023 року з фото таблицями до нього, відповідно до яких об'єктом огляду є ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , де у потерпілої було викрадено золотий ланцюжок;
-протоколом пред'явлення речей до впізнання та фототаблицею до нього від 05 липня 2023 року, з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_6 впізнала золотий ланцюжок, який належить їй та яким незаконно заволоділи, зірвавши його з шиї;
-протоколом проведення слідчого експерименту та фототаблицею до нього від 05 липня 2023 року, відповідно до яких потерпіла ОСОБА_6 привела учасників до місця на стежці між будинками за адресами: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 , ближче до будинку 42-Б, після чого остання повідомила, що на вказаному місці відчула поштовх зі спини по золотому ланцюзі, який висів у неї на шиї, після цього відчула удар у потилицю в область за правим вухом, після цього остання почала пригинатися та підозрюваний в цей час намагався завдати удар коліном та трохи зачепив її в область обличчя. Після цього потягнув її золотий ланцюг який висів у неї на шиї у правий бік відносно неї та за допомогою трьох ривків зірвав його з шиї, після цього побіг в бік ЗОШ АДРЕСА_6 , де був зупинений перехожими.
-протоколом проведення слідчого експерименту та фототаблицею до нього від 07 липня 2023 року, відповідно до яких обвинувачений ОСОБА_4 привів всіх учасників за адресою: АДРЕСА_2 , неподалік вказаного будинку де на стежці показав місце де приблизився до потерпілої. Після цього підозрюваний повідомив, що спочатку наблизився до потерпілої зі спини та рухався за нею, після цього став перед потерпілою обличчям до обличчя та рукою схопився за золотий ланцюжок який висів на шиї потерпілої. Після цього за допомогою трьох ривків зірвав з шиї потерпілої та побіг у напрямку ХЗОШ №139 за адресою: АДРЕСА_5 , де на вказаному місці був зупинений перехожими;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29 червня 2023 року, де потерпіла ОСОБА_6 на 3 фото упізнала обвинуваченого, як особу, яка зірвала золотий ланцюжок з її шиї;
У процесі дослідження і оцінки вказаних доказів, суд не встановив процесуальних порушень при їх збиранні, які б ставили під сумнів ці докази та обґрунтованість доводів сторони обвинувачення на підтвердження яких вони були зібрані.
Щодо показань обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні, в яких він лише частково визнав свою вину, то суд уважає їх такими, що входять в протиріччя з об'єктивними обставинами справи і спрямовані на зменшення рівня відповідальності та пом'якшення покарання за вчинене.
Про неузгодженість показань обвинуваченого свідчать зокрема результати проведеного за його участю слідчого експерименту, під час якого він на місцевості відтворив обстановку події, що відбулася, наглядно продемонстрував послідовність своїх дій та механізм заволодіння майном потерпілої.
Доводи захисника обвинуваченого з посиланням на практику Верховного суду у справі №335/1893/16-к від 15.11.2018 року, про те, що з її точки зору, за схожих обставин, Верховний суд визнав дії винуватої особи як замах на грабіж, суд визнає не обгрунтованими виходячи з наступного. У зазначеному рішенні Верховним судом зроблено висновок про незакінченість злочину і його припинення на стадії замаху виходячи з тих обставин, що обвинувачений «не встиг відійти і на декілька метрів» від місця злочину, кинув викрадене майно, акумуляторну батарею і був затриманий. В даному ж випадку, з моменту скоєння ОСОБА_4 відкритого викрадення майна, пройшов певний час, за який він встиг залишити місце скоєння правопорушення, відбігти від нього на значну відстань, фактично зникнувши з місця злочину і з поля зору потерпілої. Предметом злочину, на відміну від предмету злочину у вищевказаному рішенні Верховного суду, була легка річ, яку обвинувачений міг легко переносити в кишені, сховати, чи непомітно позбутися її іншим чином. При цьому, згідно показань свідка ОСОБА_8 , який переслідував та у підсумку затримав обвинуваченого, ОСОБА_4 спочатку біг з місця злочину, а через певний час перейшов на шаг, тобто очевидно усвідомив для себе, що вчинив усі дії, які вважав необхідними для скоєння злочину і можливості в подальшому розпоряджатися викраденим майном. З цього моменту обвинувачений міг на свій розсуд розпорядитися викраденим майном, викинути його, сховати тощо. Це підтверджується і тим фактом, що після того, як свідок ОСОБА_8 крикнув «стій» у бік ОСОБА_4 , той знову з пішого шагу перейшов на біг, зрозумівши, що за ним розпочате переслідування. Таким чином, суд вважає, що доводи обвинуваченого та його захисника у частині не згоди з кваліфікацією дій ОСОБА_4 є не обгрунтованими та вважає, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані стороною обвинувачення як закінчений злочин.
Суд також критично ставиться до позиції обвинуваченого ОСОБА_4 в частині заперечення ним застосування насильства у відношенні потерпілої ОСОБА_6 окрім зривання з її шиї золотого ланцюга, оскільки жодних підстав для викривлення дійсності і обмовлення обвинуваченого у потерпілої немає. Покази потерпілої є стабільними та такими, що повністю узгоджуються з показами свідків та іншими доказами у справі. При цьому, під час допиту потерпілої в судовому засіданні, обвинувачений не заперечував її показань, питань до неї стосовно застосування сили і нанесення ним тілесних ушкоджень не мав.
Позицію обвинуваченого і його захисника в частині незгоди з закінченістю злочину та заперечення нанесення ударів потерпілій, суд розцінює як обраний засіб захисту з метою зменшення рівня відповідальності за вчинений злочин.
Судом в судовому засіданні були допитані усі свідки на допиті яких наполягала сторона обвинувачення. Стосовно свідків про допит яких клопотала сторона захисту, судом були вчинені всі необхідні заходи задля їх виклику в судові засідання, однак свідки в судове засідання не з'явилися. В свою чергу стороною захисту не було вжито жодних дій задля забезпечення їх явки в судові засідання. Усі докази надані сторонами судом досліджені в судовому засіданні.
Обвинуваченим в якості доводів на свій захист також зазначалося, що йому не була надана можливість ознайомитися з матеріалами справи. Суд вважає вказані заяви ОСОБА_4 не обгрунтованими і такими, що не відповідають дійсності, оскільки тільки під час судового розгляду обвинувачений декілька разів, у відповідь на його клопотання, отримував можливість для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, однак кожного разу, після доставки в суд і надання матеріалів справи, відмовлявся від ознайомлення, про що було складено чотири акти відповідного змісту компетентними особами суду.
Таким чином, суд повно і всебічно розглянувши кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, у тому числі перевіривши і оцінивши доводи обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника про нібито незакінчений характер злочину, уважає, що фактичні обставини в кримінальному провадженні встановлені у спосіб, визначений кримінальним процесуальним законом, та винуватість останнього у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, є доведеною, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Судом досліджувалася особа обвинуваченого і встановлено, що ОСОБА_4 є громадянином України, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, раніше неоднаразово судимий.
Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочину.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд також не вбачає.
При призначенні ОСОБА_4 покарання суд, ураховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, те, що, відповідно до вимог ст. 12 КК України, він є тяжким, обставини вчинення правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний корисливий злочин протягом декількох днів після звільнення з місць позбавлення волі, що свідчить про те, що він вперто не бажає стати на шлях виправлення, за даними облікової документації не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, наявність обставини яка обтяжує та відсутність обставин які пом'якшують покарання, уважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі, але не в максимальних межах, передбачених санкцією ч. 4 ст. 186 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Підстав для застосування більш м'якого покарання, у тому числі не пов'язаного з ізоляцією від суспільства, суд не вбачає, оскільки його виправлення, ураховуючи викладене, те, що він продовжує вчиняти правопорушення, можливо лише за умови його ізоляції від суспільства.
Процесуальних витрат у справі немає.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Долю речових доказів суд вирішує згідно ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у вигляді ДЕВ'ЯТИ років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, залишити тримання під вартою у Державній установі «Харківська установа виконання покарань № 27».
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 29 червня 2023 року.
Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 строк перебування під вартою з 29.06.2023 року по день набрання вироком законної сили.
Речовий доказ : золотий ланцюг довжиною 60см, з візуально вибитою пробою № 585, із візуально пошкодженим замком у вигляді відігнутого вушка, повернути ОСОБА_6 , у якої він знаходиться на зберіганні.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1