"09" листопада 2010 р. Справа № 6/77/10
м. Миколаїв
За позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську Миколаївської області, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Леніна, 11.
До відповідача: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Миколаївської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19-а.
Про: повернення перерахованої пенсії разом з нарахованими відсотками.
Суддя Ткаченко О.В.
Представники:
Від позивача Роїк В.М., довіреність від 09.08.2010 року.
Від відповідача Мельник І.В., довіреність від 22.04.2010 року.
ПРЕДМЕТ СПОРУ : Позивач звернувся до суду з позовом про повернення перерахованої на рахунок гр. ОСОБА_1 пенсії разом з нарахованими відсотками за період з 01.03.2004 року по 30.04.2010 року в розмірі 30182,70 грн. В обґрунтування посилається на п. 14 затвердженого Постановою Кабінету Мііністрів від 30.08.1999 року № 1596 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, та на п. 1 ст. 7 Договору.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач у відповідності до наданих заперечень з позовними вимогами не погоджується та вважає, що дана справа відноситься до адміністративної юрисдикції, непідсудна господарському суду, а тому провадження у справі підлягає припиненню. Крім того в підтвердження факту неодержання гр. ОСОБА_1 сум пенсій з поточного рахунку та факту неповідомлення про цю подію позивача відповідачем надано виписки по рахунку гр. ОСОБА_1 за період з 01.10.2008 року по 05.11.2010 року, звіт за проводками з 01.10.2008 року по 05.11.2010 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,
встановив:
Між УПФУ в м. Вознесенську Миколаївської області та ПАТ «Райфайзен Банк Аваль»на протязі 2002-2009 років укладались договори (останній договір від 05.01.2010 року № 9), за умовами яких банк виконує функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596 у м. Вознесенську Миколаївської області.
У відповідності до рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.04.2004 року гр.. ОСОБА_1 був визнаний безвісно відсутнім.
Як вказує позивач, з листа Вознесенської міжрайонної прокуратури від 26.03.2010 року № 1794 вих. йому стало відомо, що гр. ОСОБА_1, 05.06.1994 р.н., який з приводу отримання пенсії обслуговувався у Вознесенському відділенні Миколаївської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»(договір № 03/01 374 від 17.01.2003 року) не отримує її тривалий час та у відповідності до вказаного вище судового рішення визнаний безвісно відсутнім.
Як свідчать надані представником відповідача виписки по рахунку гр. ОСОБА_1 за період з 01.10.2008 року по 05.11.2010 року, звіт за проводками з 01.10.2008 року по 05.11.2010 року, гр. ОСОБА_1 не отримував суми пенсії з поточного рахунку понад один рік, а відповідачем не заперечується факт неповідомлення про дану обставину позивача.
Враховуючи, що відповідач не повідомляв про неотримання гр. ОСОБА_1 пенсії зі свого рахунку понад один рік, позивач вказує на позбавлення його можливості припинити перерахування пенсії гр. ОСОБА_1 на його банківський рахунок та здійснювати виплати через підприємства поштового зв'язку.
Зазначені обставини привели до перерахування на банківський рахунок гр. ОСОБА_1 пенсії за період з 01.03.2004 року по 30.04.2010 року в сумі 30182,70 грн.
На вимогу позивача щодо повернення перерахованої пенсії разом з нарахованими відсотками відповідач у відповідності до листа від 09.06.2010 року № 03-13/06-4107 відмовив повернути суми перерахованої пенсії, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.
Встановивши обставини справи, дослідивши докази суд не вбачає підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
За умовами ст. 7 договору якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються з поточного рахунку за довіреністю більш як один рік, або не одержуються більше як один рік, установи банку повідомляють про це письмово органи фонду.
У відповідності до п. 14 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596 якщо суми пенсій та грошової допомоги одержуються за довіреністю більше як один рік або не одержуються з поточного рахунка більше як один рік уповноважений банк зобов'язаний повідомити про це відповідний орган Пенсійного фонду або орган праці та соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач пенсії та грошової допомоги - подати нову заяву в орган Пенсійного фонду або орган праці та соціального захисту населення у порядку, визначеному в пункті 10 цього Порядку.
У разі невиконання одержувачем пенсій та грошової допомоги цієї умови орган Пенсійного фонду або орган праці та соціального захисту населення припиняє перерахування відповідно пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу банку і здійснює виплату через підприємство поштового зв'язку за місцем проживання одержувача в установленому порядку.
Таким чином ані статтями договору, ані положеннями Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596 не передбачена відповідальність банку за неповідомлення органу Пенсійного фонду щодо неодержання сум пенсій більше як один рік.
Враховуючи викладене, позовні вимоги з заявлених позивачем підстав неповідомлення відповідачем щодо неодержання сум пенсій більше як один рік не підлягають задоволенню.
Клопотання відповідача щодо припинення провадження у справі з підстав віднесення справи до адміністративної юрисдикції суд вважає необґрунтованим з огляду на те, що позивач у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій щодо відповідача, а тому УПФУ в м. Вознесенську Миколаївської області в даному випадку не перебуває "при здійсненні управлінських функцій" і не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак суб'єкта владних повноважень. Отже, спір повинен вирішуватися господарським судом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя
Повне рішення складено: «17»листопада 2010 року.