Кіровоградської області
"05" листопада 2010 р. Справа № 17/80
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С. В., розглянувши матеріали справи №17/80
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ ОСТ", м. Дніпропетровськ
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград
про стягнення 21106,63 грн.
від позивача - Удовицький В.В., довіреність б/н від 03.09.2009 року;
від відповідача - участі не брали.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ ОСТ" подано позов про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 22441,42 грн. заборгованості, що виникла із договору суборенди частини нежитлового приміщення №854/11-06 від 28.11.2006 року, яка складається з 14374,19 грн. основного боргу, 5821,55 інфляційних втрат, 1334,79 грн. пені, 910,89 грн. 3% річних.
Згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог б/н від 05.11.2010 року (вх. №02-15/35190 від 05.11.2010 року) позивач просить стягнути з відповідача на його користь 14374,19 грн. основного боргу, 5821,55 грн. інфляційних втрат, 910,89 грн. 3% річних (а.с. 76).
В судовому засіданні 05.11.2010 року представник позивача вимоги, викладені в заяві б/н від 05.11.2010 року підтримав в повному обсязі, відповідач - участі не брав. Ухвали господарського суду Кіровоградської області про порушення провадження у справі №17/80 від 16.09.2010 року, про відкладення розгляду справи №17/80 від 05.10.2010 року були повернуті органом поштового зв'язку з відміткою на конверті про те, що за вказаною адресою приватний підприємець ОСОБА_1 не проживає (а.с. 30, 75). Проте, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, виходячи з наступного.
Ухвали господарського суду Кіровоградської області про порушення провадження у справі №17/80 від 16.09.2010 року та про відкладення розгляду справи від 05.10.2010 року господарським судом було надіслано на адресу відповідача, вказану в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.09.2010 року (вх. №02-15/30108 від 22.09.2010 року), надісланого на вимогу суду державним реєстратором реєстраційної палати виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, приватний підприємець ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: 25002, АДРЕСА_1 (а.с. 32-33). Отже, про зміну свого місцезнаходження відповідач державного реєстратора не повідомляв.
Відповідач несе відповідальність за всі можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження, оскільки згідно правил статті 45 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" фізичні особи-підприємці зобов'язані подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження державному реєстратору.
Відповідно до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. №01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.
Таким чином, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, направляючи рекомендованою кореспонденцією ухвали господарського суду Кіровоградської області по справі №17/80 від 16.09.2010 року та від 05.10.2010 року за місцем реєстрації відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
На підставі договору оренди від 21.11.2005 року, укладеного товариством з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум" ("орендодавець") та товариством з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ ОСТ" ("орендар"), орендодавцем передано орендареві в строкове платне користування об'єкт нерухомості - частину нежитлової будівлі супермаркету, що належить орендодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно №747 від 18.011.2005 року, виданого виконавчим комітетом Криворізької міської ради, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 5198,46 кв.м з метою здійснення орендарем підприємницької діяльності відповідно до його установчих документів (а.с. 44-54).
Відповідно до пункту 5.1 договору оренди від 21.11.2005 року орендар має право здавати майно або його частину в суборенду третім особам на термін, що не перевищує строк дії цього договору без погодження з орендодавцем, крім випадків коли площа для здачі в суборенду за окремим договором суборенди перевищує 10% загальної орендованої орендарем площі.
28.11.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ ОСТ" ("орендар") та приватним підприємцем ОСОБА_1 ("суборендар") було укладено договір суборенди частини нежитлового приміщення №854/11-06 (далі - договір №854/11-06 від 28.11.2006 року), згідно якого орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове оплатне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 25 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (далі - об'єкт суборенди).
Згідно пункту 3.1 договору №854/11-06 від 28.11.2006 року суборендар вступає у строкове платне користування об'єктом суборенди з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкту суборенди, який є невід'ємною частиною цього договору (додаток №1).
У відповідності до акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.12.2006 року (додаток №1 до договору 854/11-06 від 28.11.2006 року) орендарем було передано суборендареві частину приміщення загальною площею 25 кв.м, у нежитловому приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 13-на звороті).
Пунктами 5.1, 5.2 договору №854/11-06 від 28.11.2006 року передбачено, що суборендна плата по договору сплачується суборендарем шляхом попередньої оплати щомісяця до 10 числа поточного місяця за наступний місяць шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендаря (або внесення грошових коштів через касу Орендаря) в національній валюті України - гривні. Плата за перший місяць суборенди сплачується не пізніше наступного дня після підписання договору.
Сторонами узгоджено розмір суборендної плати, яка складає 2430 грн., в тому числі податок на додану вартість 405 грн. (пункт 5.3 договору №854/11-06 від 28.11.2006 року).
Між тим взяті на себе зобов'язання за договором №854/11-06 від 28.11.2006 року відповідач належним чином не виконав: суборендну плату за користування об'єктом суборенди за період з грудня місяця 2006 року по жовтень місяць 2007 року сплатив частково в сумі 11180 грн. (а.с. 61-64), внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 14374,19 грн.
Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Докази виконання відповідачем в повному обсязі умов договору №854/11-06 від 28.11.2006 року в матеріалах справи відсутні, на вимогу суду - не подано, а тому позовні вимоги в частині стягнення 14374,19 грн. основного боргу заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 910,89 грн. за період з 01.11.2007 року по 10.12.2009 року та інфляційні збитки в сумі 5821,55 грн. за період з листопада місяця 2007 року по грудень місяць 2009 року, оскільки відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (25002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ ОСТ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Пастера, 12, р/р №260063169 в філії АБ "Південний" в м. Дніпропетровськ, МФО 306458, ідентифікаційний код 31402178) - 14374,19 грн. основного боргу, 5821,55 грн. інфляційних втрат, 910,89 грн. 3% річних, 211,07 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини п'ятої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.В. Таран
Повний текст рішення складено і підписано відповідно до вимог статей 84, 85 Господарського процесуального кодексу України 08.11.2010 року.