Іменем України
26.10.10
о 11 год. 25 хв.
каб. № 3Справа №2а-2792/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
судді Єфременко О.О.,
при секретарі Богдановій В.О.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1, довіреність № ВРА 291819 від 08.08.20;
відповідач - не з'явився;
третя особа - ОСОБА_2 посвідчення АА № НОМЕР_1 від 25.06.03
не з'явився, Обслуговуючий кооператив “Садівниче товариство "Овощевод";
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4
до Балаклавської районної державної адміністрації м.Севастополя,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство "Овощевод", ОСОБА_2
про визнання втратившим силу розпорядження,
суть спору:
ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Балаклавської районної державної адміністрації міста Севастополя про визнання розпорядження № 46 від 24.01.2000 таким, що втратив чинності в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 0,0420 га в межах землекористування Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Овощевод».
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 22.06.2008 позивач прийнятий до членів Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Овощевод». У процесі приватизації даної земельної ділянки з'ясувалось, що розпорядженням Балаклавської районної державної адміністрації № 46 від 24.01.2000 земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 0,0420 га в межах землекористування Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Овощевод»передана у власність ОСОБА_2.
Ухвалою від 27.09.2010 відкрито провадження в адміністративній справі. Цією же ухвалою суд в порядку статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Овощевод», оскільки рішення у справі може вплинути на його права, свободи, інтереси або обов'язки.
Ухвалою від 27.09.2010 закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.
Ухвалою від 12.10.2010 в порядку статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучений ОСОБА_2.
В ході судового розгляду представник позивача на позовних вимогах наполягав.
Третя особа, ОСОБА_2, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Представники відповідача та третьої особи, Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Овощевод», в судове засідання не з'явилися, проте до початку судового засідання надали клопотання (вх. № 7016 від 11.10.2010 та вх. № 7442 від 26.10.2010), просять провести розгляд справи за їх відсутності, відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Оскільки частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, суд визнав за можливим заявлені клопотання задовольнити, розглянути справу за відсутністю представників відповідача та третьої особи за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статей 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України представникам сторін, роз'яснені процесуальні права і обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явилися, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд -
встановив
Рішенням загальних зборів уповноважених представників Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Овощевод»від 19.10.2008, ОСОБА_4, прийнятий до членів Садівничого товариства, за ним закріплена земельна ділянка № НОМЕР_2.
Відповідно до частин 2, 3 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, поряд з іншим, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно положень статей 22, 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII, що діяв на момент прийняття оскаржуваного розпорядження, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Розпорядженням Балаклавської районної державної адміністрації м.Севастополя № 46 від 24.01.2000 земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 0,0420 га була передана у приватну власність ОСОБА_2 для ведення індивідуального садівництва у межах землекористування Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Овощевод».
Пунктом 3.1 вказаного розпорядження ОСОБА_2 був зобов'язаний в місячний строк надати до Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя паспорт або документ, що його замінює, для внесення відповідної відмітки про безоплатну передачу земельної ділянки в приватну власність. Крім того, згідно пункту 3.2 цього розпорядження, ОСОБА_2 був зобов'язаний в двохмісячний строк виконати землевпорядну документацію.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 вказані умови розпорядження не виконав, державний акт на право власності зазначеної земельної ділянки ОСОБА_6 отримано не було.
В свою чергу, ОСОБА_4 має намір приватизувати земельну ділянку, однак, оскільки до даного часу розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м.Севастополя №46 від 24.01.2000 силу не втратило в частині, не може оформити право власності.
Станом на день розгляду справи інформація в Державному реєстрі земель про наявність чинних державних актів на право власності на землю за адресою м. Севастополь, «Садівниче товариство «Овощевод», ділянка № НОМЕР_2 не зареєстровано, що підтверджується відповідною довідкою Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»в особі Севастопольської міської філії, прикладеною до матеріалів справи (а.с. 18).
В Державному реєстрі земель зареєстровано розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя № 46 від 24.01.2000 про передачу в приватну власність земельних ділянок членам «Садівничого товариства «Овощевод» для ведення індивідуального садівництва у межах землекористування садівничого товариства, ділянка № НОМЕР_2 площею 0,0420 га зареєстрована на ім'я ОСОБА_2
Судом встановлено, що розпорядження № 46 від 24.01.2000 винесено Балаклавською районною державною адміністрацією м. Севастополя законно, в межах її повноважень, у спосіб, що передбачений законом.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 на даний час не є користувачем земельної ділянки №НОМЕР_2 в межах землекористування Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Овощевод», розпорядження в частині передачі ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 0,0420 га Обслуговуючого кооперативу «Садівничого товариства «Овощевод»підлягає визнанню таким, що втратив чинність.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як визначено положеннями частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 01 листопада 2010 року о 15-00.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя №46 від 24.01.2000 втратившим силу в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 0,0420 га в межах землекористування Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Овощевод».
3. Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУДКУ у м.Севастополі, одержувач- Державний бюджет Ленінського району м. Севастополя, код платежу 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя < підпис > О.О. Єфременко