< Копия >
Іменем України
25.10.10
о 16 год. 49 хв.
каб. № 3 Справа №2а-2816/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
судді Єфременко О.О.,
при секретарі Богдановій В.О.
за участю представників:
позивача - Семеняко Сергій Васильович, довіреність № 1 від 10.01.2010;
Поліщук Олена Петрівна, довіреність б/н від 11.01.2010;
відповідача - Медведева Ірина Григорівна, довіреність № 1310/9/10-0 від 09.04.2010;
Никольська Ксенія Борисівна, довіреність № 1304/9/10-0 від 09.04.2010;
Чорна Ганна Миколаївна, довіреність № 4113/9/10-0 від 19.10.2010;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства «КВВМПУ»
до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Приватне підприємство «КВВМПУ»(далі -ПП «КВВМПУ») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя (далі -ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000652310/0 від 24.09.2010 про встановлення підприємству податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 30887 482,00 грн., з яких: 15 443 741,00 грн. - основний платіж, 15 443 741,00 грн. - штрафна санкція.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994, з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон), оскільки підприємство має усі документи, що підтверджують понесення витрат з придбання товару у контрагента (ПП «Євро-ДГ»), тому контролюючим органом безпідставно зроблений висновок про завищення підприємством валових витрат.
В ході судового розгляду представники позивача на позовних вимогах наполягали.
Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченні від 12.10.2010, вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до вимог діючого законодавства України, оскільки в ході перевірки позивачем не надані документи, які підтверджують відвантаження, перевезення, прийняття та оприбуткування металобрухту від ПП «Євро-ДГ», тому витрати, понесені позивачем, при придбанні металобрухту від ПП «Євро-ДГ»за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 не можуть бути документально підтверджені та, відповідно, визнані валовими витратами підприємства (а.с.108-110).
Ухвалою від 28.09.2010 відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою від 28.09.2010, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України в розгляді справи оголошувалась перерва з 12.10.2010 по 19.10.2010, з 19.10.2010 по 25.10.2010.
Відповідно до статей 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України представникам сторін роз'яснені процесуальні права і обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд -
встановив
В період з 08.09.2010 по 10.09.2010 співробітниками ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя проведена невиїзна перевірка ПП «КВВМПУ»з питань правових взаємовідносин з Приватним підприємством «Евро-ДГ»за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, за результатами якої складений акт №2860/10/23-123/31338726/161 від 13.09.2010 (а.с.12-26).
Перевіркою встановлено порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, ст. 11, 20 Закону, що виразилося у віднесенні до складу валових витрат, витрат на придбання товарів (брухт чорних металів), по яким не підтверджений факт транспортування та фактичного отримання товару (товарно-транспортні накладні до перевірки не надані), внаслідок чого занижений податок на прибуток підприємств на суму 15 443 741,00 грн., у тому числі: за 3 квартали 2007 року - на 3 827 047,00 грн., за 4 квартал 2007 року -на 5 081 276,00 грн., за 1 квартал 2008 року -на суму 2 831 755,00 грн., за півріччя 2008 року (наростаючим підсумком) -на суму 6 535 418,00 грн. (у тому числі за 2 квартал 2008 року -на 3 703 663,00 грн.).
На підставі акту перевірки ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення №0000652310/0 від 24.09.2010 про встановлення ПП «КВВМПУ»податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 30 887 482,00 грн., у тому числі: 15 443 741,00 грн. -основний платіж, 15 443 741,00 грн. - штрафні санкції (т.1 а.с.11).
В порядку, визначеному п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000, зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем не оскаржено.
Відповідно до положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, провівши оцінку представленим доказам, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Щодо проведення перевірки.
Як вбачається із вступної частини акту перевірки №2860/10/23-123/31338726/161 від 13.09.2010, підставою для її проведення є пункт 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та пункт 2.3 Наказу Державної податкової адміністрації України № 355 від 27.05.2008 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків».
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органам державної податкової служби надано право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків);
Актом відповідача №2860/10/23-123/31338726/161 від 13.09.2010 оформлена «невиїзна»перевірка ПП «КВВМПУ»з питань правових взаємовідносин з Приватним підприємством «Евро-ДГ»за період з 01.01.2007 по 31.12.2009. Такий вид перевірок податковим законодавством взагалі не передбачений.
За правилами пункту 2.3 Методичних рекомендацій «Щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків», затверджених Наказом ДПА України від 27.05.2008 р. № 355 (далі -Методичні рекомендації), невиїзні документальні перевірки можуть проводитися посадовими особами органу ДПС з письмового дозволу керівника (заступника керівника) органу ДПС про проведення перевірки за наявності таких обставин:
у разі надходження від платника податків на запит органу ДПС пояснень та документів, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки (в тому числі і з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків);
у разі надходження до органу ДПС після проведення планової та позапланової виїзної перевірки платника податків щодо дотримання ним вимог податкового законодавства матеріалів перевірок інших суб'єктів господарювання з питань правових відносин з платником податків, що свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС;
у разі надходження до органу ДПС у встановленому порядку інформації та даних, що свідчать про окремі порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС;
в інших випадках, передбачених законодавством.
Проте, ані письмового дозволу керівника (заступника керівника) органу ДПС на проведення перевірки, ані доказів наявності передбачених пунктом 2.3 Методичних рекомендацій обставин, відповідач суду не надав.
Згідно з пунктом 2.4 Методичних рекомендацій невиїзна документальна перевірка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку.
З акту перевірки від 13.09.2010 вбачається, що при проведенні невиїзної перевірки використовувалась інформація, яка була відображена у ході позапланової перевірки (довідка від 12.01.2010) та планової перевірки (акт перевірки від 31.03.2010) (т.1 а.с.16).
Проте, акт планової перевірки ПП «КВВМПУ»№980/10/23-123/31338726/35 від 31.03.2010 був вилучений 11.06.2010 оперуповноваженим по УВС УБОЗ УМВС України в м. Севастополі, про що свідчить запис у протоколі вилучення, прикладеного до матеріалів справи (т.1 а.с.111).
Доказів того, що вказаний акт планової перевірки позивача був витребуваний ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя та наданий останньому особою, що його вилучила, відповідач суду не надав.
Отже відомості щодо використання під час проведення «невиїзної» перевірки від 13.09.2010 акта планової перевірки ПП «КВВМПУ»від 31.03.2010, не відповідають дійсності.
Таким чином, перевірка, яка оформлена актом №2860/10/23-123/31338726/161 від 13.09.2010, проведена відповідачем з порушенням пункту 1 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та пункту 2.3 Методичних рекомендацій.
Щодо операцій Приватного підприємства «КВВМПУ»з Приватним підприємством «Евро-ДГ».
Як слідує з довідці Управління статистики у м.Севастополі АА № 337486 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видом діяльності за КВЕД ПП «КВВМПУ»є, зокрема, оброблення металевих відходів та брухту, оптова торгівля відходами та брухтом (а.с.124).
Згідно частинами другої та третьої статті 4 Закону України «Про металобрухт»діяльність, пов'язана із заготівлею, переробкою брухту чорних та кольорових металів і його металургійною переробкою, провадиться на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством. Ліцензії на заготівлю та переробку металобрухту кольорових і/або чорних металів можуть видаватися лише спеціалізованим підприємствам. Ліцензії на заготівлю, переробку та металургійну переробку металобрухту кольорових і/або чорних металів можуть видаватися лише спеціалізованим металургійним переробним підприємствам.
ПП «КВВМПУ»отримані Ліцензії Міністерства промислової політики України на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів серії АА № 603525 з терміном дії з 26.05.2004 по 26.05.2007, серії АВ № 340266 з терміном дії з 27.05.2007 по 27.05.2012, серії АВ № 548792, яка дійсна по 27.05.2012 (т.1 а.с.126-128).
З матеріалів справи вбачається, що працівниками ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя проведена позапланова виїзна перевірка ПП «КВВМПУ»з питань підтвердження взаємовідносин з Приватним підприємством «Евро-ДГ»за період з 01.10.2006 по 30.09.2008, за результатами якої складена Довідка №9/10/23-423/31338726/1 від 12.01.2010 (далі -Довідка) (т.1, а.с.33-59).
В довідці зазначено, що ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя отримано акт Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаїва №655/23-600/32755158 від 18.02.2009 про результати планової виїзної перевірки ПП «Евро-ДГ»з питань дотримання вимог, зокрема, податкового законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2008.
За результатами перевірки ПП «Евро-ДГ»перевіряючими зроблений висновок щодо вчинення останнім правочинів, у т.ч. з ПП «КВВМПУ», які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а також встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення статей 3, 4, 5 Закону, дані, відображені у деклараціях з податку на прибуток за перевіряємий період -не є дійсними; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення статей 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», дані наведені в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період -не є дійсними.
У ході перевірки ПП «КВВМПУ»надані первинні документи по взаємовідносинам з ПП «Евро-ДГ»та встановлено, що між ПП «Евро-ДГ»та ПП «КВВМПУ»укладений договір на поставку металобрухту №38353/п1 від 04.01.2005, відповідно до умов якого ПП «Евро-ДГ»зобов'язався відвантажити брухт чорних металів на умовах СРТ на адресу ПП «КВВМПУ»; пунктом 2.1 угоди передбачено, що поставка здійснюється відокремленими партіями автомобільним транспортом на умовах СРТ, фрахт/перевезення оплачені до пункту призначення або на інших умовах, що обумовлені у додатках на кожну партію товару; на підтвердження поставки Продавець додає обов'язкові додатки, що передбачені ДСТУ 4121-2002, видаткові накладні.
Виходячи з наданих ПП «КВВМПУ»документів слідує, що доставка товару здійснювалась автотранспортом ПП «Евро-ДГ», проте, товарно-транспортні накладні по доставці брухту не надані, оскільки зазначені накладні не є обов'язковим документом згідно з правилами податкового обліку, а лише документом, що необхідний для супроводження в дорозі відповідного вантажу (т.1 а.с.36-37).
Висновки довідки містять відомості про те, що аналіз фінансово-господарської діяльності позивача, зокрема, по взаємовідносинам з ПП «Евро-ДГ», показав, що ПП «КВВМПУ»дотримуються вимоги, які пред'являються до виду діяльності «обробка металевих відходів та брухту».
Разом з тим, оскільки акт перевірки Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаїва №655/23-600/32755158 від 18.02.2009 знаходиться в процедурі судового оскарження, остаточний висновок щодо правомірності відображення у податковому обліку операцій по взаємовідносинам з ПП «Евро-ДГ»за період з 01.10.2006 по 30.09.2008 буде зроблений після закінчення процедури судового оскарження (т.1 а.с.58-59).
В ході судового розгляду представником позивача надана копія постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.12.2009 по справі № 2а-6732/09/1470 за позовом ПП «Евро-ДГ»до ДПІ у Заводському районі м.Миколаїва про визнання протиправними дій та визнання недійсними висновків акту перевірки, якою позовні вимоги задоволені частково: акт перевірки ДПІ у Заводському районі м. Миколаїва від 18.02.2009 №655/23-600/32755158 визнаний таким, що складений з порушенням, а тому, не відповідає вимогам наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»; визнані протиправними дії ДПІ у Заводському районі м. Миколаїва, які полягають у визнанні правочинів, укладених ПП «Евро-ДГ»з контрагентами такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними; визнані протиправними дії ДПІ у Заводському районі м. Миколаїва, які полягають у визнанні відсутніми об'єктів, які підпадають під визначення статей 3, 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та у визнанні даних, відображених у деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.10.2006 по 30.09.2008 недійсними; визнані протиправними дії ДПІ у Заводському районі м. Миколаїва, які полягають у визнанні відсутніми об'єктів, які підпадають під визначення статей 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та у визнанні даних про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит, відображених у деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.10.2006 по 30.09.2008, недійсними. В решті позовних вимог відмовлено (т.1 а.с.71-90).
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2010 апеляційна скарга ДПІ у Заводському районі м. Миколаїва залишена без задоволення, постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.12.2009 у справі № 2а-6732/09/1470 залишена без змін (т.1 а.с.91-100).
Зазначені обставини представниками відповідача не спростовувалися.
Таким чином, на день складання ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя акта перевірки №2860/10/23-123/31338726/161 від 13.09.2010, постанова Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 2а-6732/09/1470 набрала законної сили.
Проте, факти, які були встановлені постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.12.2004 у справі №2а-6732/09/1470, та які мають істотне значення для правильної правової оцінки взаємовідносин ПП «КВВМПУ»з ПП «Евро-ДГ», у тому числі щодо висновку про не підтвердження факту транспортування та, відповідно, отримання товару, відповідачем до уваги не прийняті.
Відповідно до положень підпункту 1.3 пункту 1 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 25/11205, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Доказів того, що з часу складення Довідки №9/10/23-423/31338726/1 від 12.01.2010 відповідачем отримані документи, що можуть бути підставою для проведення документальної невиїзної перевірки та про встановлення додаткових обставин до тих, які зафіксовані у Довідці й свідчать про наявність порушень податкового законодавства з боку ПП «КВВМПУ»по взаємовідносинах з ПП «Евро-ДГ», відповідачем суду не надано. Навпаки, як вказано вище, в період часу з дня складання Довідки №9/10/23-423/31338726/1 від 12.01.2010 до дня складання Акта перевірки №2860/10/23-123/31338726/161 від 13.09.2010, постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.12.2004 у справі №2а-6732/09/1470 набрала законної сили, якою фактично спростовані висновки, викладені у Акті перевірки ДПІ у Заводському районі м. Миколаїва від 18.02.2009 №655/23-600/32755158.
Судом встановлено, що 04.01.2005 між ПП «КВВМПУ»та ПП «Евро-ДГ»укладений договір №38353/п1, відповідно до умов якого ПП «Евро-ДГ»(продавець) зобов'язується відвантажити товар, а ПП «КВВМПУ»(покупець) зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити товар -брухт та відходи чорних вторинних металів за ДСТУ 4121-2002 (далі -Договір) (т.2 а.с.1-3).
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється окремими партіями на умовах СРТ, які передбачають обов'язок продавця укласти за свій рахунок на звичайних умовах договір перевезення товару до погодженого пункту в названому місці призначення за звичайним маршрутом у звичайно прийнятий спосіб.
Згідно пункту 3.2 Договору сплата покупцем металобрухту здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 30 банківських днів від дати надходження брухту до міста доставки та складання актів прийому-передачі відповідно до пункту 4.2 цього Договору, якім передбачено, що прийом по кількості та якості здійснюється на місці доставки з обов'язковим оформленням акта прийому-передачи із вказівкою кількості, якості та походження товару.
Отже, порядок доставки та приймання товару, який є предметом договору №38353/п1 від 04.01.2005, укладеного між ПП «Евро-ДГ»та ПП «КВВМПУ», встановлений саме положеннями цього договору.
Суд вважає неспроможним застосування відповідачем до договору №38353/п1 від 04.01.2005 положень статті 901 Цивільного кодексу України, яка регулює правовідносини сторін при укладенні та виконанні договору про послуги, оскільки за свою суттю зазначений договір є договором поставки та регулюється статтею 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Норми спільного Наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України № 488/346 від 29.12.1995 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», на якій посилається відповідач у Акті перевірки, судом до уваги не приймається, оскільки цей наказ не зареєстрований у Міністерстві юстиції України відповідно до вимог Указу Президента України № 493/92 від 03.10.1992 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»та Постанови Кабінету Міністрів України № 731 від 28.12.1992 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».
Крім того, слід зазначити, що п. 21.5 ст.21 Закону закріплено, що обов'язковими для виконання платником податку є тільки акти центрального податкового органу, видані у випадках, прямо передбачених цим Законом та зареєстрованих Міністерством юстиції України.
Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, ПП «КВВМПУ»безпосередньо перевезення товару не здійснювало та витрати на його перевезення за умовами Договору не сплачувало.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про металобрухт»документами у сфері роботи з металобрухтом є документи, що містять дані про походження і власника металобрухту, відповідність його встановленим стандартам, нормам і правилам, вибухову, пожежну, екологічну та радіаційну безпеку.
За правилами частин одинадцятої та дванадцятої статті 4 Закону України «Про металобрухт»приймання промислового брухту від юридичних осіб оформлюється актом приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту. В акті робиться відмітка про вибухову безпеку, а в разі потреби - про дезактивацію і очищення металобрухту від шкідливих речовин та зазначається рівень дози випромінювання. Порядок приймання, зберігання і методи випробувань металобрухту чорних та кольорових металів встановлюються відповідно до стандартів. Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов'язковим. Ці документи повинні знаходитися у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року.
В Акті перевірки відображено, що до пакету документів кожної партії товару додається Посвідчення про вибухобезпечність, хімічну та радіаційну безпечність металобрухту чорних металів, скріплене печаткою ПП «Евро-ДГ»за підписом директора ПП «Евро-ДГ»/т.1 а.с.18/.
Оформлення приймання промислового металобрухту від юридичних осіб актами приймання металів чорних (вторинних) і брухту та відходів кольорових металів, також передбачено пунктом 2.6 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів, затверджених Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства промислової політики України № 127/595 від 23.10.2007, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.11.2007 за № 1258/14525.
Таким чином, передача товару від продавця - ПП «Евро-ДГ»до покупця - ПП «КВВМПУ»на підставі договору №38353/п1 від 04.01.2005 оформлена належним чином -актами приймання-передачі та видатковими накладними.
Крім того, слід зазначити, що матеріали справи містять належні докази оплати ПП «КВВМПУ»за отриманий товар у повному обсязі.
Щодо твердження відповідача про невідповідність актів приймання-передачі брухту та відходів чорних металів, які складені сторонами Договору - ПП «Евро-ДГ»та ПП «КВВМПУ», в частині відсутності відомостей про реквізити транспорту, товарно-транспортних накладних та про особу, у якої утворились метали, слід зауважити, що позивач, не маючи відношення до транспортування товару, заповнювати такий реквізит акта приймання металів не повинен. У свою чергу, не заповнення такого реквізиту постачальником товару, не визначено законодавством у якості безумовної підстави для неприйняття партії товару чи недійсності документу про її прийняття. Відповідальність за недоліки актів приймання металів, що допущені не з вини суб'єкта господарювання, який є покупцем брухту та відходів металів, законодавством на останнього також не покладена.
Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні»визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Виходячи зі змісту пункту 2 статі 3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704 (далі -Положення №88), а первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні»встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після їх закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Так первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пунктом 2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Відповідно до пункту 2.5 Положення №88 документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.
Наказом по Приватному підприємству №4-Ф від 01.02.2005 з метою правильного застосування та використання на підприємстві факсиміле працівників підприємства, а також оформлення первинних документів, що підтверджують передачу товарно-матеріальних цінностей отримувачам, дозволено ряду працівників використання на підприємстві факсиміле, із наведенням їх зразків.
Наказом по Приватному підприємству №8-Ф від 01.10.2007 внесені зміни до наказу №4-Ф від 01.02.2005 в частині доповнення переліку осіб, яким дозволено використання факсиміле, із наведенням зразків останніх.
Можливість використання факсиміле при оформленні документів у рамках договору №38353/п1 від 04.01.2005 передбачено сторонами Договору у Додатковій угоді від 04.01.2005 до договору, а також Угодою від 01.06.2007 про використання факсимільного відтворення підпису (факсиміле) (т.2 а.с.4, 5).
За таких обставин підписання документів, пов'язаних із виконанням сторонами договору №38353/п1 від 04.01.2005, з використанням факсиміле, ґрунтується на законі.
Згідно п.1.32 ст.1 Закону господарська діяльність визначена як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Актом перевірки зафіксовано здійснення у перевіряємому періоді ПП «КВВМПУ»протягом кожного податкового періоду, встановленого для звітності з податку на прибуток підприємств, діяльності операцій з брухтом та відходами чорних металів, у тому числі за договором №38353/п1 від 04.01.2005 з ПП «Евро-ДГ», у суттєвих розмірах, а суми доходів від продажу брухту перевищують суми витрат на його придбання.
Отже, висновок відповідача про невідповідність витрат, понесених позивачем у рамках вказаної діяльності, визначенню господарської діяльності (п. 1.32 ст. 1 Закону) є безпідставним.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).
За правилом абзацу 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
При цьому, п.п. 5.11 ст.5 Закону зазначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Згідно з п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Матеріалами справи підтверджено, що на підставі договору, додаткових угод до нього, актів приймання-передачі товару ПП «Евро-ДГ»були складені видаткові накладні, які містять усі необхідні реквізити, зазначені в законі, які є підставою для включення зазначених у них сум до складу валових витрат з податку на прибуток підприємств.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення покладено на ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення щодо встановлення ПП «КВВМПУ»податкового зобов'язання з податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 30887482,00 грн., з яких 15443741,00 грн. -основний платіж, 15443741,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції, а також висновків акта перевірки щодо порушення позивачем вимог Закону.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 01 листопада 2010 року о 17-30.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя №0000652310/0 від 24.09.2010 про встановлення Приватному підприємству «КВВМПУ»податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 30 887 482,00 грн., з яких 15443741,00 грн. -основний платіж, 15443741,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.
3. Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУДКУ у м.Севастополі, одержувач Державний бюджет Ленінського району м.Севастополя 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Приватного підприємства «КВВМПУ»(99045, м.Севастополь, вул.Репіна, 15/2, код ЄДРПОУ 31338726) витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя < підпис > О.О. Єфременко