83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
17.11.10 р. Справа № 15/237
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом відкритого акціонерного товариства “Донецькелектрооптторг” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 01881190)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Донецько-Кураховський завод металоконструкцій” м. Курахове (код ЄДРПОУ 36261243)
про стягнення заборгованості в сумі 7609,14 грн., 3% річних у розмірі 11,26 грн., інфляції в сумі 1,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Гацула О.В. за довіреністю № 34/01-106 від 17.11.2010 р.
від відповідача: не з'явився
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства “Донецькелектрооптторг” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю “Донецько-Кураховський завод металоконструкцій” м. Курахове про стягнення заборгованості в сумі 7609,14 грн., 3% річних у розмірі 11,26 грн., інфляції в сумі 1,00 грн.
Ухвалою суду від 08.10.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/237, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.
У порушення вимог ухвал суду від 08.10.2010 р., 04.11.2010 р. відповідач в судові засідання 04.11.2010 р., 17.11.2010 р. не з'явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслав.
Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень з ухвалами господарського суду представнику відповідача.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -
Позивач на підставі усної домовленості про купівлю-продаж передав відповідачу на підставі його листів-замовлень товар за видатковими накладними № 231255/08 від 22.06.2010 р. на суму 5972,30 грн., № 225692/02 від 27.05.2010 р. на суму 2857,74 грн., № 221311/02 від 06.05.2010 р. на суму 3779,10 грн., що підтверджується підписами представників позивача та відповідача на видаткових накладних в графах „Відвантажив” та „Отримав” та відбитками печаток, а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей № 59 від 22.06.2010 р., № 53 від 27.05.2010 р., № 51 від 06.05.2010 р., податковими накладними № 86476 від 22.06.2010 р., № 82871 від 27.05.2010 р., № 79968 від 06.05.2010 р. Завірені копії видаткових та податкових накладних, довіреностей містяться в матеріалах справи. Найменування зазначеного товару, кількість, ціна та сума містяться в вищевказаному документі.
В кожному із листів-замовлень встановлений конкретний строк оплати товару.
Відповідач отриманий товар оплатив частково на суму 5000,00 грн., в результаті чого станом на день подачі позову до суду заборгованість за розрахунком позивача склала 7609,14 грн. В обґрунтування вказаної суми основного боргу позивач надав до суду відомість по взаєморозрахункам з контрагентами за період з 06.05.2010 р. по 01.07.2010 р. за підписом головного бухгалтера підприємства. Крім того, до позову доданий акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за підписом позивача за період з 01.05.2010 р. по 05.10.2010 р., який по суті є детальним та розширеним розрахунком суми позову. В підтвердження факту здійснення відповідачем часткової оплати позивач надав до суду завірену копію платіжного доручення № 666 від 27.05.2010 р. на суму 5000,00 грн. та банківську виписку з відміткою банку про проведення платежу від 27.05.2010 р. на суму 5000,00 грн.
Позивач направив відповідачу претензію № 34/35-18 від 02.07.2010 р. з вимогою погасити заборгованість за товар, отриманий згідно гарантійних листів. Факт направлення даної претензії позивачем відповідачу підтверджується конвертом, повернутим поштою з відміткою про причину повернення у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Завірені копії претензії та конверту містяться в матеріалах справи.
Відповідач направив позивачу лист № 591 від 13.09.2010 р., в якому визнав наявність у нього заборгованості перед позивачем на суму 7609,14 грн. та зобов'язався погасити вказану заборгованість з 04.10.2010 р. Завірена копія листа міститься в матеріалах справи.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ст. 642 ч. 2 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Відповідно до ст. 644 ч. 1 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.
Згідно ст. 181 ч. 1 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Пропозиції відповідача укласти договір купівлі-продажу викладені у формі листів-замовлень, адресованих позивачу, в яких містяться всі істотні умови: предмет договору, ціна та кількість товару. Факт прийняття пропозиції позивачем підтверджують дії, які засвідчують бажання укласти договір купівлі-продажу на запропонованих умовах, а саме: передача товару, оформлення видаткових накладних, видача податкових накладних. Відповідачем також були здійснені дії, направлені на фактичне виконання договору купівлі-продажу: прийняття товару, підписання видаткових накладних та скріплення відбитками печатки, видача довіреностей на уповноваження осіб на отримання товарно-матеріальних цінностей, здійснення часткової оплати. За вказаних обставин суд дійшов висновку, що між сторонами склалися правовідносини купівлі-продажу товару.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
В листах-замовленнях № 570 від 22.06.2010 р., № 556 від 27.05.2010 р. відповідач просить позивача відпустити товар та гарантував оплату за товар протягом 5 банківських днів в листі № 570 від 22.06.2010 р. та протягом 5 календарних днів в листі № 556 від 27.05.2010 р., при цьому вказівка на дату або подію, з якої починається відрахування п'яти банківських та календарних днів на оплату, відповідач не вказав, у зв'язку з чим встановити строк оплати в даному випадку можливо тільки з врахуванням загальної норми для оплати товару, передбаченої ст. 692 ч. 1 ЦК України.
Відповідно до ст. 692 ч.1 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Вказана норма закону є спеціальною нормою для правовідносин купівлі-продажу товару, тому її застосування є пріоритетним перед іншими загальними нормами закону. Стаття 692 ЦК України не встановлює конкретного строку оплату, а визначає подію, з якою пов'язана оплата товару, тобто момент після прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. В листі-замовленні № 570 від 22.06.2010 р. покупець гарантував строк оплати з відстрочкою платежу на 5 банківських днів, в листі-замовленні № 556 від 27.05.2010 р. покупець гарантував строк оплати з відстрочкою платежу на 5 календарних днів, інші форми платежу (передоплата, авансові платежі) ним в даних листах не передбачені. Таким чином, з врахуванням ст. 692 ч. 1 ЦК України суд дійшов висновку, що 5 банківських днів та 5 календарних днів на оплату товару за видатковими накладними № 231255/08 від 22.06.2010 р., № 225692/02 від 27.05.2010 р. відраховуються з моменту отримання товару, тобто від дати підписання кожної видаткової накладної.
В листі-замовленні № 545 від 06.05.2010 р. відповідач гарантував здійснення оплати за отриманий товар протягом 5 банківських днів, тобто в даному випадку строк оплати відраховується від дати підписання видаткової накладної.
Таким чином, по всім спірним видатковим накладним кількість днів відстрочення платежу відраховуються від дати підписання кожної накладної.
Виходячи з того, що спірна видаткова накладна № 231255/08 була підписана 22.06.2010 р., строк оплати для відповідача наступив у період з 23.06.2010 р. по 30.06.2010 р., а вже з 01.07.2010 р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання по цій партії товару. Спірна видаткова накладна № 225692/02 була підписана 27.05.2010 р., строк оплати для відповідача наступив у період з 28.05.2010 р. по 01.06.2010 р., а вже з 02.06.2010 р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання по цій партії товару. Спірна видаткова накладна № 221311/02 була підписана 06.05.2010 р., строк оплати для відповідача наступив у період з 07.05.2010 р. по 14.05.2010 р., а вже з 15.05.2010 р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання по цій партії товару.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити у встановлений гарантійними-листами строк (з урахуванням загальної норми закону) вартість отриманого від позивача товару на суму 7609,14 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач, керуючись ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачу 3% річних за період з 21.09.2010 р. по 08.10.2010 р. в сумі 11,26 грн., інфляцію за період з 21.09.2010 р. по 08.10.2010 р. в сумі 1,00 грн. (розрахунки містяться в матеріалах справи).
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.
Перевіркою розрахунку суми інфляції та 3% річних судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 21.09.2010 р. по 08.10.2010 р. в сумі 11,26 грн., інфляції за період з 21.09.2010 р. по 08.10.2010 р. в сумі 1,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, участі у судовому процесі не прийняв, тобто не скористався своїм правом на судовий захист.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Донецько-Кураховський завод металоконструкцій” (юридична адреса: 85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Промислова, буд. 69; код ЄДРПОУ 36261243; рахунок 26009003079000 у ЦВ ПАТ „Донгорбанк” в м. Донецьк, МФО 334970) на користь відкритого акціонерного товариства “Донецькелектрооптторг” (юридична адреса: 83057, м. Донецьк, пр. Веселий, буд. 74; код ЄДРПОУ 01881190; рахунок 26004301610012 у Куйбишевському відділенні ПІБ України в м. Донецьку, МФО 334408) суму 7621,40 грн. (а саме: основний борг на суму 7609,14 грн., 3% річних в розмірі 11,26 грн., інфляцію в розмірі 1,00 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
У судовому засіданні 17.11.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 18.11.2010 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя