16.11.10р.Справа № 35/308-10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Укрпромспецавтоматика",
м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП
ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД", м. Дніпропетровськ
про стягнення 267 039,02 грн
Суддя Широбокова Л.П.
Представники:
Від позивача: Черемисіна Е.О., представник, дов. № 46-1 від 02.01.2010р.
Від відповідача: Деркач В.А., представник, дов. № 24-5-02, від 21.12.2009р.
Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача борг з урахуванням індексу інфляції - 248 984,25 грн, 3% річних - 5 967,50 грн, пеню - 12 087,27 грн, посилаючись на невиконання Відповідачем зобов'язань за договором № 560082446 від 06.11.2008р.
Представник Позивача вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому погодився із сумою основного боргу в розмірі 236 497,20 грн, але заперечував проти стягнення пені, оскільки строк добровільної сплати по договору сплив 01.06.2009р., а відповідно до стягнення пені застосовується спеціальний строк позовної давності в один рік, який, на його думку сплив, що є підставою для відмови Позивачу у задоволенні її стягнення. Відповідач також заявив клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців рівними частками. Клопотання мотивоване світовою економічною кризою, відсутність збуту продукції та боргами контрагентів, відсутність грошових коштів на банківських рахунках.
Представник Позивача проти задоволення заявленого клопотання про розстрочення рішення суду заперечував.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року N2453-VI) в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромспец- автоматика" - підрядник (надалі позивач) та Відкритим акціонерним товариства "ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод" - замовник (надалі відповідач) було укладено договір підряду №560082446 від 06.11.2008р. (надалі Договір) строком дії до 31.12.08р., та який був пролонгований додатковою угодою №1 від 18.02.2009р. до 31.03.2009р. Доказів розірвання договору в спірний період суду не надано.
Згідно п. 1.1. договору підрядник приймає на себе зобов'язання виконати електромонтажні роботи по АСУ і налаштування електрообладнання фірми «SIEMENS»(механізація навантаження -розвантаження труб зі стелажем набивки запобіжних елементів та встановлення покрасочної машини фірми «Venjakob»в рамках інвестиційного проекту 72002 «Встановлення лінії кінцевої обробки труб в ТПЦ-5», в об'ємі згідно наданої кошторисної документації, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити виконані роботи згідно з узгодженими договірними цінами.
На виконання умов договору позивач виконав підрядні роботи та надав послуг на суму 236 497,20 грн, що підтверджується Актом прийому виконаних робіт за березень 2009р №1 на суму 94735,20 грн, №2 на суму 135000,00 грн, № 3 на суму 6 762,00 грн.
За умовами п. 4.1. договору, яка кореспондується з п.4 додаткової угоди №1 від 18.02.2009р., відповідач зобов'язаний протягом 60-ти календарних днів після надходження підписаного сторонами акту здачі -прийому виконаних робіт, при наявності рахунка та податкової накладної, здійснити розрахунки по договору.
Відповідач за виконані роботи не розрахувався, заборгованість становить 236 497,20 грн, що підтверджується розрахунком позивача та визнано відповідачем.
Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Як вбачається із матеріалів справи підрядник виконав свої договірні зобов'язання, а замовник виконав їх лише частково в частині прийняття робіт. Доказів боргу в сумі 236 497,20 грн на час розгляду справи суду не надано та вимоги позивача в цій частині обґрунтовані.
Згідно п. 5.1. договору в разі несвоєчасної оплати позивачу виконаних в повному обсязі робіт, відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення платежу. Оскільки строк виконання зобов'язання з урахуванням умов договору щодо шестидесятиденної відстрочки оплати сплив 01.06.2009р., нарахування пені відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України повинно бути здійснено з 01.06.2009р. по 30.11.2009р. Позивач просить стягнути пеню за період з 24.11.2009р. по 24.05.2010р. в сумі 12087,27 грн. Виходячи з вищенаведеного, підлягає стягненню пеня за період з 24.11.09р. по 30.11.09р. в сумі 464,90 грн (236 497,20 грн х 10,25% : 365 днів х 7 днів). В решті вимоги щодо стягнення пені задоволенню не підлягають, оскільки Позивачем при її розрахунку не враховані положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Посилання відповідача на пропуск позовної давності безпідставні, оскільки для стягнення пені за цей період строк позовної давності, встановлений ст. 258 Цивільного кодексу України не сплив.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. 3% річних за період прострочення платежів з 24.11.2009р. по 27.09.2010р. становлять 5 967,50 грн, інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за грудень 2009р. - серпень 2010р. включно -12 487,05 грн., вірно розраховані Позивачем в межах заявленого періоду та підлягають стягненню з Відповідача.
Зважаючи на встановлені обставини, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі боргу -236 497,20 грн, пені -464,90 грн, інфляційних втрат - 12 487,05 грн, 3% річних -5 967,50 грн. В решті позову відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Згідно ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. За приписами ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою може розстрочити або відстрочити виконання рішення.
Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому повинні бути враховані матеріальні та інші інтереси сторін, ступінь виконання рішення суду, можливість його виконання в майбутньому, тощо.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.
На підтвердження свого клопотання про розстрочку виконання рішення суду відповідач надав баланс про фінансові результати діяльності підприємства на 30.09.2010р. Але відповідачем не наведено виняткових обставин, які унеможливлюють виконання рішення суду, та не надано жодних доказів на їх підтвердження. Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. За відсутності грошових коштів зобов'язання може бути виконано за рахунок іншого майна відповідача.
Зважаючи на те, що заборгованість утворилася ще в червні 2009р, та відповідачем до цього часу не вжито заходів щодо її погашення, суд доходить висновку про безпідставність заяви відповідача, та в розстроченні виконання рішення суду слід відмовити.
Керуючись ст. ст.33, 44, 49, 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625, 837 Цивільного кодексу України господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод" - 49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столетова, 21, код ЄДРПОУ 05393116 (р/р 2600930000321 в банку «Кредит -Дніпро», МФО 305749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромспецавтоматика» -49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 30, кв. 14 (поштова адреса: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Артема, 19/61, код ЄДРПОУ 33718452 (п/р 26002060056448 в КБ “Приватбанк”, МФО 305299) борг -236 497,20 грн (двісті тридцять шість тисяч чотириста дев'яносто сім грн 20 коп), пеню - 464,90 грн (чотириста шістдесят чотири грн 90 коп), інфляційні втрати - 12 487,05 грн (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят сім грн 05 коп), 3% річних - 5 967,50 грн (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят сім грн 50 коп), витрати по сплаті держмита - 2554,17 грн (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят чотири грн 17 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 225,62 грн (двісті двадцять п'ять грн 62 коп).
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Л.П. Широбокова
Повне рішення складено 18.11.2010р.