ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
26.11.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/747/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116
до відповідача: Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, вул. Макуха, буд. 12, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78001
про стягнення заборгованості в сумі 50509,53 грн, а саме: 29661,10 грн основного боргу, 2032,51 грн 3% річних, 387,14 грн інфляційних втрат, 18428,78 грн пені.
встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про стягнення заборгованості в сумі 50509,53 грн., а саме: 29661,10 грн основного боргу, 2032,51 грн 3% річних, 387,14 грн інфляційних втрат, 18428,78 грн пені.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою від 21.08.2024 Господарським судом Івано-Франківської області прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати заяву з відповідним обґрунтуванням своїх заперечень.
Ухвала про відкриття провадження у справі в електронному вигляді надіслана відповідачу до його електронного кабінету та доставлена 21.08.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 22.08.2024.
Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення договірних зобов'язань за договором № 08-4186/23-БО-Т постачання природного газу від 04.10.2023 відповідачем не здійснено оплату за отриманий природний газ в повному обсязі, у зв'язку з чим виник борг у розмірі 29661,10 грн. У зв'язку з порушенням строків оплати вартості природного газу, відповідачу нараховано 2032,51 грн 3% річних, 387,14 грн інфляційних втрат, 18428,78 грн пені.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не подав.
Обставини справи, дослідження доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
04.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (як постачальником) та Тлумацькою міською радою Івано-Франківського району Івано-Франківської області (як споживачем) укладено договір № 08-4186/23-БО-Т постачання природного газу.
Згідно п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо", а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Пунктом 3.5 договору визначено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до пункту 5.1 договору, оплата за природний газ за розрахунковий період (місяць) здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання- передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.
Пунктом 7.2 договору визначено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
На виконання умов договору, позивач, у період з жовтень по грудень 2023 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 310829,37 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу.
Однак, відповідач здійснив часткову оплату отриманого природного газу, внаслідок чого у нього утворився борг в сумі 29661,10 грн.
За прострочення строків оплати вартості послуг, позивачем нараховано відповідачу 2032,51 грн 3% річних, 387,14 грн інфляційних втрат та 18428,78 грн пені.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.
Відносини між суб'єктами ринку природного газу в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу (надалі - Правила), Кодексом газотранспортної системи, Кодексом газорозподільних систем.
Згідно з Правилами постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил (п. 3 розділу І).
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання (ст. 173, 174 ГК України). Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1ст. 179 ГК України).
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ст. 525, 526, 530, ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, поставивши відповідачу по справі природний газ, про що свідчать долучені до матеріалів справи акти приймання-передачі.
Однак, відповідач свої зобов'язання за договором в частині здійснення оплати належним чином не виконав, внаслідок чого виник борг по оплаті за отриманий ним природний газ в сумі 29661,10 грн.
При цьому, відповідачем позовні вимоги не спростовано, доказів оплати у повному обсязі вартості отриманого від позивача природного газу за актами приймання-передачі природного газу за період з жовтня по грудень 2023 року суду не надано.
За наведеного, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 29661,10 грн грн є обґрунтованими.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язання, отже, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні втрати.
Судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат та встановлено його арифметичну та методологічну правильність. Отже, позовні вимоги в частині стягнення 387,14 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Однак, перевіривши нарахування позивачем 3% річних суд встановив, що позивачем здійснено нарахування 3 % річних на суму основного боргу за період прострочення з 16.02.2024 по 31.05.2026. Таким чином, позивачем допущено помилку при зазначенні періоду прострочення виконання зобов'язання, а саме вказано майбутній період прострочення.
Судом здійснено перерахунок 3 % річних за період з 16.02.2024 по 31.05.2024.
Згідно здійсненого судом розрахунку 3% річних за вказаний період становить 257,71 грн.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пунктами 1, 2 ст. 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу.
Пунктом 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.2 договору визначено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
На підставі п. 7.2. договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня в сумі 18428,78 грн.
Суд перевірив розрахунок пені і встановив, що позивачем при здійсненні нарахування пені також вказано період прострочення з 16.02.2024 по 31.05.2026. Таким чином, позивачем допущено помилку при зазначенні періоду прострочення виконання зобов'язання.
Судом здійснено перерахунок пені за період з 16.02.2024 по 31.05.2024.
Згідно здійсненого судом розрахунку 3% пені за вказаний період, розмір пені становить 2455,55 грн.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
За наведених обставин, з урахуванням здійснених судом перерахунків розміру 3 % річних та пені за дійсні періоди прострочення виконання зобов'язання, суд дійшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, а саме в розмірі: 29661,10 грн основного боргу, 257,71 грн 3% річних, 387,14 грн інфляційних втрат, 2455,55 грн пені. В решті позовних вимог слід відмовити у зв'язку з безпідставністю.
Судові витрати.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, судовий збір слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про стягнення заборгованості в сумі 50509,53 грн - задовольнити частково.
Стягнути з Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, вул. Макуха, буд. 12, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78001 (ідентифікаційний код 04054234) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116 (ідентифікаційний код 42399676) 29661 (двадцять дев'ять тисяч шістсот шістдесят одну) грн 10 коп. основного боргу, 257 (двісті п'ятдесят сім) грн 71 коп. 3% річних, 387 (триста вісімдесят сім) грн 14 коп. інфляційних втрат, 2455 (дві тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) грн 55 коп. пені, 1571 (одну тисячу п'ятсот сімдесят одну) грн 22 коп. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 26.11.2024.
Суддя Неверовська Л. М.