25 листопада 2024 року м. Харків Справа № 917/1013/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий, суддя-доповідач Попков Д.О.
судді Стойка О.В., Медуниця О.Є.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Луща Миколи Івановича, м. Кременчук, Полтавська область,
на рішення господарського суду Полтавської області
ухвалене 10.09.2024
у справі №917/1013/24 (суддя Пушко І.І.)
за позовом заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області, м. Кременчук, Полтавська область, в інтересах держави в особі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області,
до Фізичної особи-підприємця Луща Миколи Івановича, м. Кременчук, Полтавська область,
про стягнення 14 520,00 грн
І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції:
1. Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області, м. Кременчук, Полтавська область, в інтересах держави в особі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Луща Миколи Івановича (далі - Відповідач) з вимогами про стягнення 14 520,00 грн безпідставно збережених коштів.
2. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.07.2024, після усунення недоліків, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.09.2024 у справі №917/1013/24 позов задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Луща Миколи Івановича на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 14520,00 грн заборгованості та 3028,00 грн. судового збору на користь Полтавської обласної прокуратури.
4. Означене рішення суду обґрунтоване тим, що Відповідач отримав право на виконання будівельних робіт 10.07.2019 та почав будівництво 12.07.2019, однак не виконав свій обов'язок, передбачений п.2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», не звернувся до Кременчуцької міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва.
Отже, Відповідач (набувач) не перерахував до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, фактично збільшив свої доходи, а Позивач (потерпілий) втратив.
Суд, перевіривши розрахунок розміру пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кременчука, встановив, що Позивачем правильно визначено розмір пайової участі Відповідача у розмірі 14520,00 грн.
ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:
5. Фізична особа-підприємець Лущ Микола Іванович, м. Кременчук, Полтавська область, не погодившись з ухваленим рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.09.2024 у справі №917/1013/24, звернувся з апеляційною скаргою на означене рішення суду, в якій просить скасувати означене рішення і прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
Також Скаржник просить покласти на Позивача судові витрати зі сплати судового збору та витрат на надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у розмірі 15000,00грн.
6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає, що судом не з'ясовано усіх обставин, що мають істотне значення для справи та не надано їм належної оцінки, виходячи з наступного:
6.1. Невизначеність в законі строку, в який особа має сплатити відповідний пайовий внесок і обмеження цього строку лише вказівкою "до прийняття об'єкту в експлуатацію". Оскільки відповідний об'єкт був прийнятий в експлуатацію в 2021 році, то, виходячи з принципу " in dubio pro homme" слід тлумачити зазначену вказівку закону як таку, що встановлює момент сплати таких коштів - момент прийняття об'єкту в експлуатацію. Проте, оскільки станом на 2021 рік ні норма ст. 40 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності", ні абз.2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» вже не діяли, то відповідний обов'язок щодо сплати коштів у М. Луща не виник, відповідно, не можна стягувати такі кошти з нього, як виконання кондиційного зобов'язання.
6.2. Стягнення цих коштів суперечить ст. 1 Протоколу 1 до Європейської Конвенції, оскільки становить втручання у право власності М. Луща, яке не передбачене законом відповідної якості - у відповідності до якого особа могла би прогнозувати наслідки своїх дій.
6.3. Скаржник посилається на практику Східного апеляційного господарського суду у справі №917/541/24, в якій суд виснував, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва, відповідно, реконструкція приміщення без зміни його геометричних розмірів та без забудови земельної ділянки не створює у особи обов'язку сплачувати пайові внески;
6.4. Скаржник також зазначає, що Позивач невірно розрахував суму до стягнення.
ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Позивача:
7. Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області в межах визначеного апеляційним судом строку наданий відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останнє проти її задоволення заперечує, наголошуючи на законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення суду, зазначає, що:
-Оознаками реконструкції будівлі є зміна основних техніко-економічних показників в тому числі кількість продукції, потужність, функціональне призначення тощо. Уцьому випадку замовником будівництва фізичною особою-підприємцем Лущем Миколою Михайловичем, відповідно до відомостей з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, здійснено реконструкцію нежилого приміщення у житловому будинку під магазин промислових товарів, що є зміною функціонального призначення об'єкта будівництва. Відповідач, як замовник будівництва, а саме реконструкції об'єкта зі зміною його функціонального призначення, мав обов'язок перерахувати до відповідного місцевого бюджету коштів пайової участі відповідно до наведених норм законодавства України та актів органу місцевого самоврядування.
- Обов'язок перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття такого об'єкта в експлуатацію, а також обов'язок щодо укладення відповідного договору про пайову участь, положеннями якого мала бути визначеною належна до перерахування сума (розмір пайової участі) було визначено положеннями ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
- Враховуючи, що будівництво відповідачем об'єкта розпочато 12.07.2019 і введено в експлуатацію 11.02.2021, обов'язок щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до місцевого бюджету пайової участі до прийняття такого об'єкта в експлуатацію закріплено в підпункті 3 абзацу 2 пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні». Таким чином, вбачається порушення обов'язку, встановленого підпунктом 3 абзацу 2 пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, у відсутності з боку відповідача дій щодо сплати пайової участі та звернення з заявою про укладення договору пайової участі до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.
- Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що сторона Відповідача нівелює різницю понять «реконструкція» та «ремонтні роботи».
- У зв'язку з відмовою забудовника від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов'язок сплати яких був встановлений законом. Таким чином, замовник будівництва, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельних ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, зобов'язаний повернути ці кошти органу місцевого самоврядування на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
8. Кременчуцькою окружною прокуратурою Полтавської області також було надано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого остання проти її задоволення заперечує, наголошуючи на законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення суду, зазначає, що:
8.1. Згідно фактичних обставин справи та в контексті норм ст.ст.1,2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Відповідач є замовником будівництва, що здійснив забудову території шляхом реконструкції існуючої забудови, а саме нежитлового приміщення у житловому будинку №28/40 по вул. Соборній в м. Кременчуці Полтавської області.
8.2. Положення про порядок залучення замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Кременчука, затвердженим рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 07.07.2015, передбачено відповідний обов'язок замовника сплатити кошти пайової участі, які здійснили будівництво об'єкта. Відповідно до вказаного положення поняття будівництво включає реконструкцію існуючих об'єктів зі складання окремого проекту і кошторису.
8.3. Той факт, що нежитлове приміщення у житловому будинку №28/40 по вул. Соборній в м.Кременчуці є об'єктом будівництва підтверджується Декларацією про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 11.02.2021 за №ПТ101210211328, відповідно до якої нежитлове приміщення є об'єктом будівництва з відповідним класом наслідків - СС1; в розділі «Об'єкти будівництва» зазначено «реконструкція квартири АДРЕСА_1 під магазин промислових товарів (торговельною площею до 60 кв.м) без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані, без зміни об?ємно-просторових характеристик, клас наслідків СС1».
Крім того, відповідно до даної Декларації для проведення реконструкції нежитлового приміщення розроблено відповідну проектну документацію та обраховано кошторисну вартість будівництва.
8.4. Позиція Відповідача, щодо сплати пайової участі з меншою відсотковою ставкою, не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 11.02.2021 за №ПТ101210211328, відповідно до якої об'єктом будівництва з відповідним класом наслідків - СС1 є нежитлове приміщення, тому розмір пайової участі становить - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта.
IV. Щодо процедури апеляційного провадження:
9. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 19.09.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В. і Медуниця О.Є.
10. Ухвалою від 24.09.2024 вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №917/1013/24 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Луща Миколи Івановича, м. Кременчук, Полтавська область,на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.09.2024 та призначила розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження, про що поінформувати учасників справи шляхом надсилання копії цієї ухвали.
11. 09.10.2024 від Фізичної особи-підприємця Луща Миколи Івановича, м. Кременчук, Полтавська область надішли додаткові пояснення.
12. Враховуючи викладене в п.9,10 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В., Медуниця О.Є. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.
13. Відтак, згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:
14. Як вбачається з наявних матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 07.07.2015 затверджено Положення про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кременчука (у редакції рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 07.07.2015) (далі - Порядок, а.с.43-50).
14.1. Пунктом 1.2 розділу І Порядку визначено, що замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта будівництва у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кременчука, крім випадків, передбачених п.1.6.
14.2. Відповідно до пункту 1.3 розділу І Порядку пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
14.3. Згідно з пунктом 2.5 розділу II Порядку вирішення питань щодо пайової участі та розрахунки розмірів пайового внеску здійснюється управлінням економіки виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області після одержання звернення заявника з обов'язковим наданням відповідних документів.
15. 10.07.2019 ОСОБА_1 надано право на виконання будівельних робіт та 12.07.2019 розпочато будівництво, а саме реконструкція квартири АДРЕСА_1 під магазин промислових товарів (торговельною площею до 60 кв.м) без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані, без зміни об'ємно-просторових характеристик, клас наслідків CC1.
16. 11.02.2021 за № ПТ101210211328 в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CC1), а саме реконструкція квартири АДРЕСА_1 під магазин промислових товарів (торговельною площею до 60 кв.м) без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані, без зміни об'ємно-просторових характеристик, клас наслідків CC1.
Відповідно до інформації вищевказаної Декларації кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає 363000,00 грн. (а.с.23-28).
17. Листом Кременчуцької міської ради від 29.02.2024 № 01-36/1952 було повідомлено про наявні порушення вимог законодавства, про неможливість пред'явити позовні заяви з метою захисту порушеного права громади у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору та інформуванням прокурора про необхідність вжиття заходів представницького характеру (а.с.38-39).
18. Кременчуцькою окружною прокуратурою Полтавської області 20.03.2024 за вих. №52/1-4313вих-24 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області направлено повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про виявлені прокурором порушення вимог законодавства та вжиття відповідних заходів (а.с.31-36).
19. У відповідь на повідомлення міська рада листом від 13.05.2024 № 01-36/6392 повідомила про відсутність коштів на сплату судового збору, у зв'язку з чим позбавлена можливості вжити заходів для захисту порушеного права громади (а.с.41-42).
20. З отриманого листа Кременчуцької міської ради від 14.05.2024 № 01-36/601 вбачається, що Кременчуцька міська рада не вживатиме заходів щодо захисту інтересів держави за вказаним фактом (а.с.43).
21. У зв'язку з несплатою Відповідачем пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, розмір якого за розрахунком, наведеним Прокурором у позовній заяві (а.с.30), становить 14520 грн., останній звернувся до суду з даним позовом.
22. Прокурор, обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів Ради у суді зазначив, що невиконання Відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо сплати пайового внеску завдає шкоди місцевому бюджету та відповідній територіальній громаді, однак Рада не вживає самостійно заходів для судового стягнення заборгованості через причини, наведені в листі від 29.02.2024. За таких обставин, підставами для подачі даного позову та представництва інтересів Ради є невжиття уповноваженим органом будь-яких заходів, спрямованих на усунення порушень вимог законодавства, стягнення заборгованості з Відповідача, що є виключними випадками, що встановлено вимогами ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
23. Зважаючи на вказані обставини, спірні правовідносини розглянуті місцевим судом в контексті приписів Цивільного та Господарського кодексів України, а також Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».
VІ. Оцінка апеляційного суду:
24. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб'єктивного права/охоронюваного законом інтересу (1), порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача (2) та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту (3). Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.
25. Виходячи з меж апеляційного перегляду, обґрунтування заявлених вимог та правової оцінки місцевого суду щодо стягнення заборгованості в розмірі 14520,00 грн., предметом перегляду апеляційним судом є правильність вирішення спору в частині заявленого розміру пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кременчука згідно п.2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» та взагалі з'ясування питання відносно наявності/відсутності статусу «замовника» об'єкта будівництва - нежитлової будівлі або споруди - на земельній ділянці у населеному пункті Кременчук у Відповідача у розумінні вказаного Закону.
26. Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач, як власник нежитлового приміщення у житловому будинку №28/40 по вул.Соборній у м.Кременчуці Полтавської області, відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об'єкта з незначними наслідками (СС1), поданої 11.02.2021р. (далі - Декларація), починаючи з 01.02.2020 року здійснив реконструкцію означеного нежитлового приміщення під магазин промислових товарів (торгівельною площею до 60 кв.м.) без зміни зовнішніх розмірів фундаментів у плані та зміни об'ємно-просторових характеристик.
27. На момент початку відповідних робіт (01.02.2020 року), діяла норма у п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», якою встановлений обов'язок перерахування протягом 2020 року замовниками будівництва на земельній ділянці у населеному пункті до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту.
Зазначеним пунктом встановлений розмір такої пайової участі (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом), зокрема, для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, а також порядок такої участі шляхом звернення замовника будівництва протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта та надання цим органом протягом 15 днів замовнику будівництва розрахунку пайової участі щодо об'єкта будівництва.
При цьому обов'язок сплати такої пайової участі встановлений до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.
28. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038), вимогами ст. 1 якого замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
28.1. Згідно ч. 1 ст. 2 Закону №3038 вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
28.2. За змістом ч.1 ст.4 Закону №3038 в редакції, чинної на момент проведення робіт, під об'єктами будівництва розумілися будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
28.3. Відповідно до ст. 26 Закону №3038, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва, тобто певних будівель, споруд або комплексів споруд.
29. Судова колегія вважає за необхідним звернути увагу, що забудова земельної ділянки полягає у створенні на земельній ділянці об'єктів будівництва, тобто розташування на певній території, яка відноситься до відання органу місцевого самоврядування, будівель чи споруд.
Здійснення капітального ремонту чи інших будівельних робіт на об'єкті, що не пов'язано зі зміною площі чи конфігурації об'єкту по відношенню до земельної ділянки, або зміною функціонального призначення об'єкта будівництва - не свідчить про забудову земельної ділянки в розумінні наведених вимог закону.
29.1. Будь-яких доказів проведення Відповідачем робіт, ознаками яких можливо було підтвердити або спростувати визначення «реконструкція», як зазначено у декларації (а.с.23-28), саме в розумінні вищенаведених вимог Закону - Прокурором не надано, а Відповідачем такий факт заперечується із посиланням на відсутність обов'язку у нього щодо сплати коштів, оскільки останній не здійснював діяльності з забудови земельної ділянки, а здійснював ремонт (реконструкцію) належного йому приміщення в багатоквартирному будинку та взагалі норма ст. 40 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" і абз.2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» на момент прийняття об'єкту в експлуатацію вже не діяли.
29.2. Судова колегія наголошує на тому, що у Позивача немає порушеного права на отримання стягуваних грошей, оскільки за здійснення Відповідачем будівельних робіт щодо власної квартири під магазин не встановлено законом грошового зобов'язання щодо внесення пайової участі у розвиток інфраструктури.
29.3. Враховуючи хронологію початку (12.07.2019) та завершення робіт (11.02.2021), у цьому випадку встановлення наявності/відсутності зобов'язання визначається виходячи з п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», проте вказана норма не встановлює жодних обов'язків по відношенню до Позивача, так як Відповідач не здійснював забудову території у розумінні ст.26 Закону №3038.
30. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 жовтня 2019 року у справі №911/594/18 надано визначення будівництва, реконструкції та ремонту в світлі визначення об'єктів пайової участі замовників у створенні і розвитку населеного пункту, за змістом якого норми Закону № 3038 не поширюють таку участь на всі без винятку випадки здійснення будівельних робіт, а охоплюють випадки забудови у розумінні статті 2 Закону № 3038-VI (в даному випадку будівництво об'єктів та реконструкцію існуючої забудови, територій).
30.1. Так, за змістом ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 4 червня 2014 року № 163, новим будівництвом є будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об'єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об'єктів незавершеного будівництва; реконструкцією є перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.
30.2. Також за визначенням, наявним у ДБН А.2.2-3:2014, капітальний ремонт - це сукупність робіт на об'єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення його експлуатаційних показників, а також благоустрій території.
30.3. Верховний Суд в зазначеній постанові встановив, що визначення поняття будівництва, яке включає нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт будівель і споруд, що міститься в Закон України «Про архітектурну діяльність» не можуть бути застосовні при визначенні поняття забудови як об'єкта сплати пайового внеску на розвиток інфраструктури, оскільки зазначений закон має власну сферу застосування (регулюючи правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності з метою формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів).
31. Апеляційний суд зазначає, оскільки зазначені у якості «реконструкції» в Декларації Відповідача роботи в нежитловому приміщенні за своїми ознаками (без зміни зовнішніх розмірів фундаментів у плані, об'ємно-просторових характеристик та призначення) не підпадає під визначення «будівництва» та «реконструкції» в розумінні вищенаведених норм, визначення їх у якості об'єкта сплати пайового внеску у розмінні вищенаведених вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», Закону №3038 не базується на їх нормах.
32. За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується висновок суду першої інстанції щодо наявності у Відповідача обов'язку сплатити спірні кошти пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури міста Кременчука на підставі п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», нормах Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Більш того, судовою колегією не встановлено факту безпідставного збереження Відповідачем спірних коштів Позивача, а тому не встановлено порушення права останнього з боку Відповідача, за захистом (відновленням) якого Прокурор звернувся до суду.
33. Враховуючи викладені в п.п.25-32 цієї постанови міркування, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування переглядуваного рішення Господарського суду Полтавської області від 10.09.2024 у справі №917/1013/24 через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області, м. Кременчук, Полтавська область, в інтересах держави в особі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області у повному обсязі, що зумовлює задоволення апеляційної скарги Скаржника.
34. За змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України такий результат апеляційного перегляду зумовлює розподіл судових витрат, здійснений місцевим судом, з їх віднесенням на рахунок Позивача, як і віднесення витрат на рахунок останнього судового збору, сплаченого Апелянтом за подання апеляційної скарги.
З приводу згадуваних Скаржником в апеляційній скарзі судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000грн., колегія апеляційного суду зазначає, що ч.1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України передбачає необхідність подання із першою процесуальною заявою по суті саме орієнтовного (попереднього) розрахунку, а не попереднього визначення розміру таких витрат без їх розрахунку (складників та алгоритму їх обрахунку/застосування - для можливості іншої сторони висловлювати обґрунтовані заперечення щодо розміру та для можливості суду перевірити такий розрахунок у порядку ст.ст.126, 129 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про їх розподіл).
Наразі, саме розрахунку витрат на професійну правничу допомогу апеляційна скарга не містить і ця вада не може виправлятися у порядку ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України шляхом подальшого подання додаткових доказів в обґрунтування відсутнього розрахунку та є достатньою підставою для відмови апеляційним судом у відшкодуванні таких витрат на стадії апеляційного перегляду згідно положень ч.2 ст.124 цього Кодексу.
Отже, апеляційний суд відмовляє у відшкодуванні витрат Скаржника на професійну правничу допомогу, які він поніс чи має понести за підсумками апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст.74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Луща Миколи Івановича, м. Кременчук, Полтавська область на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.09.2024 у справі №917/1013/24 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Полтавської області від 10.09.2024 у справі №917/1013/24 скасувати.
3. Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області, м. Кременчук, Полтавська область, в інтересах держави в особі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про стягнення 14 520,00 грн безпідставно збережених коштів відмовити.
4. Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви віднести на рахунок Полтавської обласної прокуратури.
5. Стягнути з Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, pax UA118201720343130001000006160 банк ДКСУ м. Київ, ідентифікаційний код 02910060) на користь Фізичної особи-підприємця Луща Миколи Івановича (код РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 4542,00грн.
6. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 25.11.2024р.
Головуючий суддя Д.О. Попков
Суддя О.В. Стойка
Суддя О.Є. Медуниця