01.11.10 р.Справа № 33/188-10
За позовом Державного підприємства "Учбово-виробничого центру "Майстер-клас",
м. Нікополь Дніпропетровської області
до Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго"
в особі Нікопольского району електричних мереж, м. Нікополь Дніпропетровської області
Третя особа-1: Головне управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про визнання незаконними нарахування штрафних санкцій у розмірі 8 316 грн. 16 коп.
Суддя Первушин Ю.Ю.
Представники:
від позивача: Колосов І.В.- представник, довіреність від 29.04.2010р.;
Лізогубов Ю.В.- представник, довіреність від 01.09.2010р. б/н;
Від відповідача: Дядюра К.Г., довіреність б/н від 05.05.2010 р.;
Шубіна О.М. - представник, довіреність від 17.05.2010р. №345;
від третьої особи:1- не з'явився;
Державне підприємство "Учбово-виробничий центр "Майстер-клас" (далі -позивач) 13.05.2010 р. звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Нікопольского району електричних мереж (далі -відповідач), третя особа-1: Управління державного казначейства у м. Нікополі Головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, третя особа-2: Головне управління державного казначейства України в Дніпропетровській області про визнання незаконними нарахування штрафних санкцій у розмірі 8 316 грн. 16 коп. згідно рахунку №1345/2/2163 від 14.04.2010 р.
Ухвалою господарського суду від 25.05.2010 р. суддею І. А. Рудовською порушено провадження у справі №33/188-10.
Ухвалою господарського суду від 19.08.2010 р. справу №33/188-10 прийнято до розгляду суддєю Первушиним Ю. Ю.
Позивач обґрунтовує свої вимоги посиланням на відсутність його вини та безпідставність застосування до нього штрафних санкцій за договором про постачання електроенергії №1345 від 09.04.2009 р.
Позивач надав суду низку документальних обґрунтувань які вказують на своєчасне вчинення з його боку дії направлених на перерахування грошових коштів на рахунок Відповідача, затримка перерахування грошових коштів виникла з дій третьої особи, яка несвоєчасно виконала платіжний документ. З огляду на вказане, Позивач вважає застосування до нього штрафних санкцій безпідставним.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, надав суду відзив на позов, письмові пояснення, наполягав на відмові в задоволенні позову з огляду на наступне.
Між Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго" в особі Нікопольського району електричних мереж та Державним підприємством «Учбово - виробничий центр «Майстер-клас»укладено договір №1345 про постачання електричної енергії від 09.04.2009 р. (далі -договір).
Відповідно до умов договору, Позивач (Енергопостачальник) зобов'язаний постачати електроенергію Відповідачу (Споживачу), який, в свою чергу, повинен свосчасно сплачувати за спожиту активну електроенергію та компенсувати втрати Позивача, які виникають через перетоки реактивної електроенергії, шляхом здійснення платежів на поточний рахунок ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго".
Відповідно до Додатку №1 до договору на лютий 2010 р. договірна величина споживання електроенергії Позивачу складає 10 000 кВт*г. Заява на коригування подана Позивачем 19.02.2010 р.
Позивачу видано рахунок на суму 9256,32 грн. (12 000 кВт*г.), дата звіту відповідно до умов договору - 26 лютого (Додаткова угода 12/9). Оплата по зазначеному рахунку проведена 10.03.2010 р., тобто в наступному розрахунковому періоді, що являється оплатою по факту споживання.
26.02.2010 р. Позивачу було направлено відмову в коригуванні у зв'язку з відсутністю оплати додатково заявлених обсягів (п. 5.4 абз. 2 Договору та п. 4.4 абз. 3 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п.п. 5.5., 4.2.2 Договору та п. 6.17 ПКЕЕ Позивачу проведено нарахування за перевищення договірної величини споживання електроенергії.
Фактичне споживання електроенергії за лютий 2010 р. склало 20 839 кВт*г. Перевищення договірної величини споживання електроенергії за лютий 2010 р. складає: 20 839 кВт*г. - 10 000 кВт*г. = 10 839 кВт*г.
Сума до сплати за перевищення договірної величини споживання електроенергії за лютий 2010 р. складає 8 316,16 грн.
Відповідач наполягає на тому, що нарахування за перевищення договірної величини споживання електроенергії за лютий 2010 р. виконано у точній відповідності із Договором, Правилами користування електричною енергією та Закону України «Про електроенергетику».
З огляду на вказане, Відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
01.10.2010 р. до господарського суду від Головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області (третя особа-2) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого третя особа -2 повідомляє, що 19.02.2010 р. позивач подав до Управління державного казначейства у м. Нікополі платіжне доручення №1775 щодо переведення на рахунок відповідача кошти у сумі 9 256,32 грн. за використану електроенергію. Дану платіжну вимогу було виконано Управлінням державного казначейства у м. Нікополі 10.03.2010 р., органом державного казначейства було здійснено всі необхідні заходи для своєчасного проведення видатків позивача, але у зв'язку з пріоритетним спрямуванням державних ресурсів на реалізацію соціальних видатків, видатки проводилися в межах залишку коштів на субкорреспондентському рахунку головного управління державного казначейства України, що і стало можливим дещо пізніше ніж час подання платіжного доручення позивачем. У зв'язку з викладеним затримка відшкодування позивачем вартості послуг по електропостачанню відповідачу обумовлена об'єктивним обставинами, регулювання яких передбачено чинним законодавством, а тому нарахування штрафних санкцій у сумі 8316,16 грн. позивачу є незаконним та необгрунтованим.
В судовому засіданні 14.09.2010 р. було оголошено перерву до 17.09.2010 р.
Ухвалою від 05.10.2010 р. продовжувався строк розгляду справи до 02.11.2010 р., та виключено третю особу-1: Управління державного казначейства у м. Нікополі Головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області із складу учасників справи.
Третя особа -2 Головне управління державного казначейства України в Дніпропетровський області забезпечило явку повноважного представника до судових засідань, надало письмові пояснення по справі.
В судовому засіданні 01.11.2010 р. було оголошено перерву до 16-00 години 01.11.2010 р.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 01.11.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача господарський суд, -
встановив:
Між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі начальника Нікопольского району електричних мереж (постачальник) та Державним підприємством "Навчально-виробничий центр "Майстер-клас" (споживач) було укладено Договір №1345 від 09.04.2009 року про постачання електричної енергії (далі - Договір) на строк до 31.12.2010 р.
Згідно п. 9.8.1. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Позивач надав суду отриманий від Відповідача рахунок №1345/2/2163поштою/1 від 26.02.2010 р. виданий 14.04.2010 р. на оплату 8 316,16 гривень за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за лютий 2010 року, з терміном сплати зазначеним в рахунку -до 21 квітня 2010 р. (а.с. 25), та повідомлення про припинення подачі електроенергії №1345 від 23.03.2010 р. за невиконання договірних зобов'язань в частині заборгованості за електричну енергію в сумі 2776,16 грн. (активна електроенергія) перебор, із зазначенням терміну припинення постачання енергії з 14-00 годин 24.05.2010 р.
Платіжне доручення №1775 від 19.02.2010 р. позивача на перерахування на рахунок відповідача грошової суми 9256,32 гривень із зазначенням у призначенні платежу: «Плата за активну електроенергію лютого (доплата) рах. №1345/2 від 19.02.2010 р. договір №1345 від 09.04.2009 р. = 9256,32 грн., в т.ч. ПДВ - 1542,72 грн.»було отримано банком 19 лютого 2010 р. (а.с 23).
Надані Позивачем банківські виписки підтверджують наявність грошових коштів у відповідному розмірі на рахунку Позивача на час надання до банку платіжного доручення №1775 від 19.02.2010 р. (а.с. 107-109).
Згідно відомостей наданих третьою особою (відзив на позов а.с. 49- 50, 114- 115,128- 129) та відповідачем (а.с. 86) платіжну вимогу дійсно було отримано банком 19.02.2010 р., але фактично виконано лише 10.03.2010 р. Така затримка, як пояснює третя особа, була викликана не діями позивача, а у зв'язку із приоритетним спрямуванням державних ресурсів на реалізацію соціальних видатків через Головне управління державного казначейства України.
Як зазначив Відповідач, відповідно до Додатку №1 до договору на лютий 2010 р. договірна величина споживання електроенергії Позивачу складає 10 000 кВт*г.
Заява на коригування подана Позивачем та отримана Відповідачем 19.02.2010 р.
Позивачу видано рахунок на суму 9256,32 грн. (12 000 кВт*г.), дата звіту відповідно до умов договору - 26 лютого (Додаткова угода 12/9). Оплата по зазначеному рахунку проведена 10.03.2010 р., тобто в наступному розрахунковому періоді, що являється оплатою по факту споживання.
26.02.2010 р. позивачу було направлено відмову в коригуванні у зв'язку з відсутністю оплати додатково заявлених обсягів (п. 5.4 абз. 2 Договору та п. 4.4 абз. 3 ПКЕЕ).
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п.п. 5.5., 4.2.2 Договору та п. 6.17 ПКЕЕ позивачу проведено нарахування за перевищення договірної величини споживання електроенергії.
Фактичне споживання електроенергії за лютий 2010 р. склало 20 839 кВт*г.
Перевищення договірної величини споживання електроенергії на думку Відповідача за лютий 2010 р. складає: 20 839 кВт*г. - 10 000 кВт*г. = 10 839 кВт*г.
Але, як зазначив Позивач, Відповідач, з огляду на умови Договору та п.п 2.2 та п. 3 додатку 3 до Договору (а.с. 87, 88), пов'язує перевищення ліміту споживання електроенергії саме з несвоєчасною оплатою за спожиту електроенергію на суму 9256,32 гривень.
Встановлені обставини вказують на неправомірне застосування до Позивача санкцій, оскільки, він виконав всі залежні від нього дії для своєчасної оплати спожитої у лютому 2010 року електроенергі.
Як зазначили представникі сторін, між Позивачем та Відповідачем було укладено графік погашення заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії за лютий 2010 р. (а.с. 56) (додаток №14 до договору), та Позивачем 20.04.2010 р. сплачено за цим графіком 2700,00 грн. Позивач обґрунтовує такі дії посиланням на те, що у разі відмови Відповідачу в оплаті штрафних санкцій реальна загроза того, що Відповідач припинить подачу електричної енергії. З огляду на вказане, Позивач звернувся до суду із позовом за захистом порушених прав, які випливають з Договору.
Відповідно до приписів ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно вимог ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
З огляду на заявлені позовні вимоги, а саме - визнати нарахування Позивачу Відповідачем, згідно рахунку №1345/2/2163 від 14.04.2010 р. штрафні санкції в розмірі 8316,16 гривень незаконними, суд вважає за неможливе задовольнити позов з огляду на наступне.
Згідно вимог ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Обраний позивачем засіб захисту порушеного права не відповідає зазначеним вимогам цивільного законодавства.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що Позивач не позбавлений права звернутися до господарського суду з позовом про витребування безпідставно отриманих Відповідачем коштів в оплату зазначеного вище рахунку та графіку погашення заборгованості. Таким чином, відмовляючи у позові суд не позбавляє Позивача права на судовий захист цивільних прав та інтересів особи.
З урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд не знаходить підстав для покладання судових витрат на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Ю.Ю. Первушин
Повний текст рішення складено
12.11.2010 р.