"17" листопада 2010 р. Справа № 01/133-48
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс», м.Київ
до Луцького районного будинку культури
про стягнення 13190,13 грн.,
Суддя Якушева І.О.
за участю представників:
від позивача: н/з,
від відповідача: н/з
Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 13190,13 грн., з них: 10996,80 грн. заборгованості за виконані на підставі договору № б/н від 19.08.2009р. роботи, 1107,51 грн. пені, нарахованої за прострочку платежу за період з 01.01.2010р. по 30.06.2010р., 272,06 грн. процентів річних за період з 01.01.2010р. по 28.10.2010р., 813,76 грн. збитків, завданих інфляцією за цей же період.
11.11.2010р. відповідач надіслав до господарського суду клопотання, в якому просить розгляд справи відкласти в зв'язку з тим, що директор Луцького районного будинку культури перебуває на лікуванні за межами області.
Ухвалою про порушення провадження у справі від 4.11.2010р. відповідача було зобов'язано до 15.11.2010р. подати господарському суду пояснення на заявлений позов.
Проте зазначених вимог відповідачем не вйконано, пояснень по суті позовних вимог, заперечень на пред'явлений до нього позов не подано, поважних причин, які перешкоджали йому підготувати пояснення по справі, відповідач не навів. В ухвалі від 4.11.2010р. сторін було попереджено про можливість розгляду справи за наявними в ній документами у випадку неподачі витребуваних судом документів.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З огляду на викладене, а також зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням №501151Г1, пояснення по справі міг надіслати поштою, проте не використав цього права, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхилено, справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
встановив:
19.08.2009р. між сторонами у справі було укладено договір № б/н, згідно з умовами якого позивач зобов'язався виконати за завданням відповідача гідрохімічне очищення системи опалення Луцького районного будинку культури, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити вище перелічені роботи згідно актів виконаних робіт.
Згідно з п.2.1. даного договору ціна договору складає 10996,80 грн.
Як визначено п. 3.3. договору № б/н від 19.08.2009р. кінцевий розрахунок проводиться не пізніше грудня 2009р. після повного виконання робіт, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків.
На виконання умов договору № б/н від 19.08.2009р. позивач виконав передбачені договором роботи на загальну суму 10996,80 грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт від 20.08.2009р., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт від 20.08.2010р., підписаними сторонами і скріпленим печатками.
Проте відповідач оплати за виконані ремонтні роботи у строки, визначені договором, не провів.
З огляду на викладене, заборгованість відповідача на момент розгляду справи складає 10996,80 грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.
У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
З огляду на те, що відповідач не виконав зобов'язання по оплаті, взятого за договором № б/н від 19.08.2009р., не оплатив вартості виконаних робіт у строки встановлені договором, позовна вимога про стягнення з нього 10996,80 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.
У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 6.4. договору № б/н від 19.08.2009р. передбачено, що при несвоєчасній оплаті замовником вартості виконаних підрядником робіт, він виплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну від суми не перерахованих коштів.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Враховуючи допущене відповідачем прострочення платежу, з нього відповідно до ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України, п. 7.1. договору № б/н від 19.08.2009р. слід стягнути 1107,51 грн. пені, нарахованої за період з 01.01.2010р. по 30.06.2010р., відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України - 272,06 грн. процентів річних за період з 01.01.2010р. по 28.10.2010р., 813,76 грн. збитків, завданих інфляцією за цей же період.
Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі.
Керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 599, 610, 611, 612, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Луцького районного будинку культури (м. Луцьк, вул. Ковельська, 56, код ЄДРПОУ 02226903, р/р 35416001001681 ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс» (м. Київ, вул. П.Мирного, 16/13, р/р 26008100934001 ЗАТ «Альфа-Банк» м. Київ, МФО 300346, код ЄДРПОУ 32492718) 10996 грн. 80 коп. заборгованості, 1107 грн. 51 коп. пені, 813 грн. 76 коп. збитків, завданих інфляцією, 272 грн. 06 коп. процентів річних, а всього 13190 грн. 13 коп.; 132 грн. витрат, пов'язаних з оплатою державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Якушева І. О.