"19" листопада 2010 р.
Справа № 01-15/336
Суддя Кравчук А.М., розглянувши матеріали
за заявою Публічного акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Луцьку, м. Луцьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська продуктова компанія»,
м. Луцьк
про порушення справи про банкрутство
встановив: кредитор просить, керуючись ст. ст. 6, 7, 11 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
порушити справу про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю
«Волинська продуктова компанія»,м. Луцьк.
Згідно ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Заява про порушення справи про банкрутство повинна містити відомості, передбачені ст. 7 вищевказаного Закону.
В порушення ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитором у заяві від 16.11.2010 року
№ 086.04/3783 не вказані відомості, не зазначені та не додані докази вжиття всіх, передбачених законодавством, заходів до отримання заборгованості поза процедурою банкрутства, не викладені обставини, які підтверджують неплатоспроможність боржника, не зазначені докази того, що боржник не в змозі задовольнити вимоги кредитора, зокрема, за рахунок заставного майна, наявність чи відсутність іншого майна боржника, грошових коштів, доходів, отриманих від господарської діяльності, придбаних за рахунок кредитних коштів товарів, майна тощо. Мета генеральної угоди - фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності позичальника.
Згідно договору іпотеки від 24.04.2008 року передано в іпотеку нерухоме майно вартістю 6 504 700 грн. Згідно договору застави від 24.04.2008 року загальна заставна вартість предмету застави становить 215 300 грн. та 98 000 грн. після внесення змін до договору застави від 24.04.2008 року договором від 05.08.2009 року. Згідно договору застави від 05.08.2009 року загальна заставна вартість предмету застави становить 200 000 грн.
Оцінка заставного майна на суму 3 592 728 грн. 00 коп. не може бути доказом неможливості задоволення вимог кредитора через виконавче провадження, оскільки оціночна вартість не є вартістю реалізації майна.
Процедура банкрутства слідує за виконавчим провадженням, виникає лише із неможливості кредитором задовольнити свої грошові вимоги через виконавче провадження. Неплатоспроможність повинна бути дійсною, реальною і об'єктивною.
Неможливість задоволення своїх вимог шляхом виконавчого провадження кредитором не обґрунтована, коли реальна неплатоспроможність боржника доводиться саме через виконавче провадження.
Відповідно до п. п. 1, 7, 8 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” такі відомості кредитор зобов'язаний викласти в заяві з вказівкою на підтверджуючі їх докази.
Згідно ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказані відомості, перелічені у ст. 7 цього Закону, з інших підстав, передбачених ст. 63 ГПК України.
Відповідно до п. 3 ст. 63 ГПК України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Керуючись п. 1 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 3 ст. 63 ГПК України, господарський суд,
1. Заяву з додатками, в т. ч. платіжні доручення від 15.11.2010 року №№1614, 1618 про сплату державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу повернути заявнику без розгляду.
2. Роз'яснити сторонам, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя Кравчук А.М.