18 листопада 2010 р. № 45/57-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -суддіДерепи В.І.,
суддів :Грека Б.М., -(доповідача у справі),
Капацин Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Ауріка"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 23.09.10
у справі№ 45/57-10
господарського судуХарківської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ауріка"
доХарківського національного університету радіоелектроніки
простягнення суми
за участю представників від:
позивачаБеспалов В.Г. (дов. від 31.03.10)
відповідачаДохов О.І. (дов. від 02.08.10), Харченко О.В. (дов. від 02.08.10)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ауріка" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій, з урахуванням наданих уточнень, просило суд стягнути з Харківського національного університету радіоелектроніки 44000,00 грн. основного боргу, 1753,20 грн. штрафних санкцій трьох відсотків, 7832,00 грн. інфляційних, а також судові витрати по справі. Харківський національний університет радіоелектроніки звернувся до господарського суду з зустрічним позовом, в якому просив розірвати укладений між сторонами договір на виконання дослідно-конструкторської роботи № 374-МК/З від 01.09.08.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13.07.10 (суддя Калініченко Н.В.) первісний позов задоволено частково: стягнуто з Харківського національного університету радіоелектроніки на користь ТОВ "Ауріка" 44000 грн. боргу, 1576,76 грн. річних, 6265,29 грн. інфляційних, 518,42 грн. державного мита та 236 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті первісного позову відмовлено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено. В частині задоволення первісного позову рішення мотивоване наявністю непогашеної заборгованості за виконані роботи. В частині відмови у зустрічному позові про розірвання договору -тим, що строк дії договору закінчився, тому неможливо розірвати припинений договір.
За результатом апеляційного перегляду справи Харківський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Істоміної О.А., суддів: Барбашової С.В., Плужник О.В.) 23.09.10 прийняв постанову, якою рішення місцевого господарського суду скасував в частині задоволення первісного позову, в позові в цій частині відмовив. Постанова в частині скасування мотивована тим, що відповідачем неналежним чином виконані договірні зобов'язання.
Не погоджуючись із постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення залишити без змін. Скарга мотивована невірним застосуванням судом апеляційної інстанції ст.ст.583, 854 Цивільного кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, Харківський національний університет радіоелектроніки у 2008 році на замовлення Головного управління житлово-комунального господарства та інфраструктури виконував дослідно-конструкторську роботу «Роздроблення та виготовлення дослідно-промислового зразка технологічного комплексу утилізації осаду стічних вод і одержання на його основі альтернативного біопалива». За договором № 374/МК/З від 01.09.08, укладеним між сторонами по справі, ТОВ «Ауріка»до 20.10.10 мало виконати роботу із створення та випробування складових систем управління режимами роботи ДПТК за договірною ціною роботи - 80000,00 грн.
Між сторонами складено та підписано два акти здачі-приймання науково-технічної продукції від 18.09.08 та від 03.12.08.Замовник, відповідач за первісним позовом, на виконання умов договору перерахував ТОВ «Ауріка»36000,00 грн. згідно акту здачі-приймання виконаних робіт від 18.09.08. Звертаючись до господарського суду позивач за первісним позовом послався на те, що виконані роботи за актом від 03.12.08 на суму 44000,00 грн. в порушення п. 2.2 договору не були оплачені відповідачем за первісним позовом. Відповідач зазначає про невиконання ТОВ "Ауріка" взятих зобов'язань щодо передачі замовнику складових систем управління режимами роботи ДПТК та технічної документації на складові системи за вказаним договором та відсутністю підстав для сплати заявленої до стягнення позивачем за первісним позовом суми.
Задовольняючи первісні позовні вимоги щодо стягнення з відповдіача суми боргу в розмірі 44000,00 грн. суд першої інстанції виходив з того, що акт здачі-прийняття науково-технічної продукції від 03.12.08 підписаний відповідачем, а тому заборгованість у сумі 44000,00 грн. має бути погашена. Втім, з таким висновком не погодився суд апеляційної інстанції, який послався на невиконанням ТОВ "Ауріка" взятих зобов'язань щодо передачі замовнику складових систем управління режимами роботи ДПТК та технічної документації на складові системи за вказаним договором.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки обох судів передчасними з огляду на наступне. Як встановлено судами, за змістом договору, розрахунки проводяться не пізніше 3-х банківських днів після підписання акту здачі-прийняття ДКР при умові надходження коштів від головного замовника (п. п. 2.1, 2.2 договору). 18.09.08 між сторонами складений та підписаний акт здачі-прийняття науково-технічної продукції про часткове виконання робіт з "Створення та випробування складових систем управління режимами роботи ДПТК" на загальну суму 36000 грн. Вказаний акт було повністю оплачені відповідачем. Згідно акту здачі-прийняття науково-технічної продукції на суму 44000 грн., позивачем за первісним позовом виконано роботу повністю. Акт підписаний без застережень та зауважень, але роботи по ньому не оплачені.
Згідно ст. 892 ЦК України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.
Згідно статей 853 та 854 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі; замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Згідно до п. п. 4.2, 4.3 договору відповідач протягом 3 днів з дня отримання акту здачі-прийняття зобов'язаний надіслати позивачу підписаний акт здачі ДКР або мотивовану відмову від прийняття робіт; в разі мотивованої відмови відповідача сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань, термінів їх виконання. Акт виконаних робіт від 03.12.08 відповідач підписав, мотивовану відмову від підписання даного акту не пред'являв. Тому роботи за цим актом мають бути оплачені в порядку, встановленому п.2.2 договору.
Посилання відповідача на неналежність виконання позивачем умов договору, не повинні прийматися до уваги, оскільки, у випадку незгоди з якістю, чи повнотою виконаних робіт, відповідач повинен був повернути акти без підпису, з мотивованою відмовою, де і викласти всі свої зауваження. Тим більше такий порядок прямо врегульований п. 4.1, 4.2, 4.3 договору. Підписавши акт, відповідач повинен його оплатити протягом 3-х банківських днів при умові надходження коштів від головного замовника.
Але всупереч ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суди так і не встановили, чи мало місце надходження коштів від замовника, хоча це прямо вливає на визначення моменту оплати. За таких обставин Вищий господарський суд позбавлений можливості ухвалити рішення по суті спору, так як не всі обставини справи є з'ясованими, а відтак, спір стосується не правозастосування, а встановлення обставин справи, що не відноситься до компетенції Вищого господарського суду України. Тому ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду. При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.
В частині зустрічного позову судові акти не оскаржуються, а тому не перевіряються судом касаційної інстанції та підлягають залишенню без змін.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ауріка" задовольнити частково. Рішення господарського суду Харківської області від 13.07.10 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.10 у справі № 45/57-10 скасувати в частині вирішення первісного позову. Справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області. В решті постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.10 у справі № 45/57-10 залишити без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Н. Капацин