11 листопада 2010 р. № 35/191-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Головуючий суддя
Судді:Борденюк Є.М.,
Могил С.К.,
Самусенко С.С.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Промтехмаш"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.09.2010
у справі № 35/191-09 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго"
до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Промтехмаш"
третя особа приватне підприємство "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" в особі Дніпропетровської філії
про стягнення 696 999, 99 грн.,
за участю у судовому засіданні представників
позивача :не з'явились,
відповідача :не з'явились,
третьої особи:не з'явились,
ДВС :не з'явились
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2009 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2009 року, провадження у справі в частині стягнення 164 499, 05 грн. боргу за активну електроенергію та 2 657, 98 грн. за реактивну електроенергію припинено, позов задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Промтехмаш" 476 771, 57 грн. за активну електричну енергію, а також судові витрати, в решті позову відмовлено.
На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2009 року видано наказ від 23 жовтня 2009 року.
У зв'язку з невиконанням судового рішення в добровільному порядку державною виконавчою службою було здійснено опис та арешт майна боржника, з подальшою реалізацією з прилюдних торгів через приватне підприємство "Спеціалізоване підприємство "Юстиція".
Відповідач звернувся до господарського суду зі скаргою, вимоги якої неодноразово уточнював, та остаточно просив суд визнати недійсним звіт про незалежну оцінку майна -нежитлових приміщень, виконаний ТОВ "Магістр Нерухомість", а саме, Дубовик К.М., а також визнати неправомірними дії Красногвардійського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції щодо не роз'яснення права проводити оцінку (переоцінку) майна в порядку встановленому законодавством про оцінку майна; не роз'яснення права на оскарження звіту про оцінку та права відводу оцінювача; неповідомлення боржника про проведення переоцінки майна; неповідомлення про проведення перших та других торгів; проведення відкритих торгів з продажу арештованого майна без повідомлення боржника про їх призначення.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22 червня 2010 року "в частині вимог: неповідомлення боржника про проведення перших та других торгів на порушення п. 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна; проведення відкритих торгів з продажу арештованого майна без повідомлення боржника про їх призначення" скаргу залишено без розгляду з посиланням на те, що вказані вимоги підлягають розгляду в окремому позовному провадженні.
В решті скарги відмовлено у зв'язку з тим, що скаржником пропущено встановлений ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" 10-денний строк та не заявлено обґрунтованого клопотання про його поновлення.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 вересня 2010 року ухвалу місцевого суду залишено без змін.
Не погоджуючись з наведеним судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення про визнання недійсним звіту про незалежну оцінку майна та про визнання неправомірними дій Красногвардійського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції з підстав, наведених в скарзі.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, скаржник посилається на необґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності в діях Красногвардійського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції порушень приписів Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, скаржник стверджує про поважність причин пропуску ним десятиденного строку на оскарження оцінки майна, з огляду на те, що строк пропущено внаслідок неправомірних дій виконавчої служби.
Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові акти у даній справі, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Як вбачається з матеріалів справи, для проведення оцінки нерухомого майна відповідача Красногвардійським відділом Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції було залучено ТОВ "Магістр Нерухомість". Наявні матеріали справи, зокрема, постанова про призначення експерта до участі у виконавчому провадженні від 25.12.2009, звіт про незалежну оцінку майна, заявка на реалізацію арештованого майна від 10.02.2010 № 3518/18, акт переоцінки майна, протокол присутності на прилюдних торгах з реалізації арештованого нерухомого майна від 06.04.2010, протокол № 08/11/10/А-19н-1, акт про проведення торгів з реалізації нерухомого майна від 07.04.2010, свідчать, що майно відповідача реалізоване на прилюдних торгах за ціною 1 153 000, 00 грн. через приватне підприємство "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" в особі Дніпропетровської філії приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція".
Звертаючись до суду зі скаргою на дії відділу ДВС, відповідач посилається на те, що виконавчою службою було проведено опис і арешт будівлі, яка належала йому на праві власності, а також її оцінка та продаж з прилюдних торгів із грубими порушеннями норм чинного законодавства, що призвело до продажу об'єкту нерухомості по зниженій ціні.
Розглядаючи наведені доводи скаржника на підставі наявних матеріалів справи, господарський суд першої інстанції зазначив, що наданими доказами підтверджується факт проведення оцінювачем неякісної (недостовірної) оцінки майна з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур, відтак вона не може бути використана для реалізації арештованого майна боржника.
Однак, судами обох інстанцій зазначено, що згідно зі ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" сторони у виконавчому провадженні мають право на оскарження оцінки майна до суду в 10-денний строк від дня отримання повідомлення державного виконавця про таку оцінку.
При цьому, спростовуючи доводи скаржника про недоведеність фактів отримання ним звіту про незалежну оцінку майна 19.01.2010, судами обох інстанцій зазначено, що постанова про відкриття виконавчого провадження із зазначенням права на її оскарження вручена 11 листопада 2009 року бухгалтеру боржника, звернення стягнення на майно боржника здійснено за письмовою заявою директора боржника Сапега Д. В. від 21 грудня 2009 року, зазначеною особою отримано постанову про призначення експерта від 25 грудня 2009 року, повідомлення про здійснену оцінку, вартість майна, та право на оскарження, та про переоцінку майна направлено боржнику, що підтверджується випискою з журналу вихідної кореспонденції, про отримання відповідного повідомлення свідчить також факт ознайомлення директора боржника із звітом про незалежну оцінку майна 19 січня 2010 року.
Відтак, враховуючи, що відповідач звернувся зі скаргою до суду лише 19 квітня 2010 року, тобто з пропуском строку, за відсутності поважних причин значного пропуску встановленого строку, без обґрунтованого клопотання про відновлення пропущеного строку, судами відмовлено в задоволенні вимог скаржника про визнання недійсним звіту про незалежну оцінку майна.
Щодо решти вимог скаржника про визнання неправомірними дій ВДВС в частині неповідомлення боржника про проведення перших та других торгів на порушення п. 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, проведення відкритих торгів з продажу арештованого майна без повідомлення боржника про їх призначення, то суди обох інстанцій, посилаючись на п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003, зазначили, що дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна, є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, тому до таких правовідносин мають застосовуватись загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред'явлення позову. У зв'язку з викладеним суди в цій частині скаргу відповідача залишили без розгляду і роз'яснили останньому можливість вирішення спору в позовному провадженні.
Крім того, судами не прийнято до уваги доводи скаржника про не роз'яснення йому права проводити оцінку (переоцінку) майна в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, права на оскарження звіту про оцінку та відводу оцінщика, з огляду на їх недоведеність та безпідставність.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів про те, що скаржником пропущений встановлений законом процесуальний строк для подання заяви до суду без поважних причин, оскільки обставини пов'язані з причинами пропуску процесуального строку судами встановлено повно, а вказані висновки відповідають матеріалам справи. Крім того, судами попередніх інстанцій правильно зазначено, що до решти вимог скаржника, пов'язаних з реалізацією майна мають бути застосовані загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред'явлення позову.
Так, за приписами частини 1 статті 1212 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Щодо доводів скаржника про те, що йому не було роз'яснено відповідні права та порядок оскарження дій відділу виконавчої служби, то вони не заслуговують на увагу з огляду на недоведеність. Посилання на поважність причин значного пропуску строку зводяться до переоцінки наявних серед матеріалів справи доказів на власну користь і не спростовують висновків судів. Відтак, підстави для скасування судових рішень та задоволення скарги відповідача відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 вересня 2010 року у справі № 35/191-09 залишити без змін.
Головуючий суддяБорденюк Є.М.
Судді :Могил С.К.
Самусенко С.С.