Постанова від 16.11.2010 по справі 8/312-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2010 р. № 8/312-09

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І. М., суддів Грека Б. М., Палій В. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Фаєр” на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 1 квітня 2010 року у справі № 8/312-09 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фаєр” до товариства з обмеженою відповідальністю “Стройінвест КР” про стягнення 22 040 грн. 35 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю “Фаєр” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Стройінвест КР” про стягнення 20 000 грн. основного боргу, 1 700 грн. індексу інфляції і 340 грн. 27 коп. річних з підстав неналежного виконання умов договору № 1/26 від 6 серпня 2008 року.

Відповідач позов не визнав з огляду на порушення позивачем порядку розрахунків.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22 січня 2010 року (суддя І. Дубінін) позов задоволено в частині стягнення 20 000 грн. основного боргу, 1 102 грн. 91 коп. інфляційний втрат і 340 грн. 27 коп. річних; у решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 1 квітня 2010 року рішення скасовано і в позові відмовлено з мотивів безпідставності.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фаєр” просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом частини 7 статті 193 Господарського кодексу України, статей 526 і 530 Цивільного кодексу України, статей 101, 104 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі рішення.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте товариство з обмеженою відповідальністю “Стройінвест КР” право на подання відзиву на касаційну скаргу не використало і представники сторін у судове засідання не з'явились.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 6 серпня 2008 року сторони уклали договір підряду, на умовах якого позивач виконав проектні роботи щодо автоматизованої пожежної сигналізації (з урахуванням умов додаткової угоди від 11 серпня 2008 року).

Задовольняючи частково позов, господарський суд виходив з прийняття замовником робіт і порушення виконавцем порядку розрахунків.

Скасовуючи рішення та відмовляючи в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що у замовника не настало обов'язку сплатити виконавцю вартість робіт, оскільки не були надані докази підписання сторонами акта приймання-здачі виконаних робіт і направлення відповідачу рахунку на суму 20 000 грн.

Проте повністю з такими висновками погодитися не можна.

Факт виконання позивачем робіт відповідач не заперечує, проте вказує на недотриманні виконавцем пункту 6.2. договору в частині надання акта приймання-передачі виконаних робіт, як підстави для розрахунків.

Додатковою угодою від 11 серпня 2008 року сторони змінили лише предмет договору та його ціну.

Усі інші розділи договору були залишені без змін ( пункт 2 додаткової угоди).

Відповідно до пункту 5. 1. договору оплата замовником виконаних підрядником робіт проводиться таким чином: 5 000 грн. сплачуються упродовж п'яти банківських днів з моменту підписання акта приймання-здачі виконаних робіт і 5 000 грн. - після експертного висновку на проектну документацію.

Отже доводи відповідача про застосування такого порядку розрахунків до всієї суми договору не ґрунтуються на його умовах.

Відмовляючи в задоволенні позову з підстави невиконання позивачем пункту 5.2. договору, господарський суд апеляційної інстанції не звернув уваги на пред'явлену відповідачу претензію, у тексті якої вказаний рахунок, на який слід було перерахувати суму договору.

За обставин надання позивачем експертного висновку на проектну документацію, обмеження суми платежу, який мав бути здійснений замовником на підставі акта приймання-здачі виконаних робіт - 5 000 грн., а також вказівка замовнику рахунку, на який мали бути перераховані грошові кошти, позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 15 000 грн. основного боргу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції і річних.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову в цій частині, здійснивши перерахунок їх розміру.

За правилами статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з витрат, пов'язаних, зокрема, з оплатою послуг адвоката.

Позивач не надав господарському суду доказів про надання юридичних послуг адвокатом і за цієї обставини вимоги позову про відшкодування збитків, понесених у зв'язку із розглядом справи у господарському суді, задоволенню не підлягають.

За викладених обставин постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду зміні в частині стягнення сум основного боргу, збитків від інфляції та річних.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Фаєр” задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 1 квітня 2010 року у справі № 8/312-09 скасувати.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 січня 2010 року у справі № 8/312-09 змінити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Стройінвест КР” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Фаєр” 15 000 грн. заборгованості, 810 грн. індексу інфляції, 255 грн. 21 коп. річних, 165 грн. 30 коп. витрат по сплаті державного мита, 177 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Доручити видати наказ господарському суду Дніпропетровської області.

В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 січня 2010 року залишити без змін.

Головуючий, суддя І. М. Васищак

СуддяБ.М. Грек

СуддяВ. М. Палій

Попередній документ
12331792
Наступний документ
12331794
Інформація про рішення:
№ рішення: 12331793
№ справи: 8/312-09
Дата рішення: 16.11.2010
Дата публікації: 22.11.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію