Справа № 560/780/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
26 листопада 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - приватно-орендне підприємство "Колос" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «МПЗФ» № 491171-24/22-25 від 31.07.2023 року.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.04.2024 позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції, Земельна ділянка з кадастровим № 6825885200:03:031:0150, власником якої є ОСОБА_1 , перебуває в оренді приватно-орендного підприємства "Колос" з 15.11.2010 року. Строк оренди - 15 років, тобто до 15.11.2025 року.
Вказаний договір оренди був зареєстрований у Ярмолинецькому районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП ЦДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.11.2010 року за № 041076500133.
Відповідно до розрахунку загального мінімального зобов'язання за податковий (звітний) 2022 рік, поданого ПОП «Колос», як додаток 3 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, ПОП «Колос», як орендар, сплатило мінімальне податкове зобов'язання за земельну ділянку ОСОБА_1 з кадастровим номером 6825885200:03:031:0150. Вказаний розрахунок та сплачені грошові кошти (податки) прийнято відповідачем без зауважень.
Відповідно до додатку 4 ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» поданого ПОП «Колос» за 2 квартал 2022 року, третьою особою були виплачені ОСОБА_1 доходи з ознакою «195» - "Дохід від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду, суборенду, емфітевзис згідно пунктом 170.1 статті 170 розділу IV Кодексу (підпункт 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу)" та відповідно утримані з неї податки у вигляді ПДФО та військового збору.
31 липня 2023 року Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області було винесено податкове повідомлення-рішення форми «МПЗФ» № 491171-24/22-25, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3228,37 грн.
Вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачу було нараховане було нараховано мінімальне податкове зобов'язання за 2022 рік, як власнику земельної ділянки кадастровий номер: 6825885200:03:031:0150, яка віднесена до сільськогосподарських угідь.
15.09.2023 року позивач звернулася до відповідача із заявою про проведення звірки даних щодо розрахунку МПЗ та надала копію договору оренди земельної ділянки й інші документи, однак відповідач листом від 31.10.2023 відмовив позивачу у проведенні звірки та скасуванні податкового повідомлення-рішення.
07.12.23 року позивач повторно звернулася до відповідача із заявою про проведення звірки, але відповідач відповіді на нову заяву не надав.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми «МПЗФ» № 491171-24/22-25 від 31.07.2023 року, протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що Головне управління ДПС у Хмельницькій області в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні форми «МПЗФ» № 491171-24/22-25 від 31.07.2023 року протиправно нарахувало позивачу суму мінімального податкового зобов'язання.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 170.14.1. пункту 170.14 статті 170 ПК України для платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов'язання визначається контролюючим органом.
Згідно з підпунктом 170.14.2. пункту 170.14 статті 170 ПК України, у разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального мінімального податкового зобов'язання орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому цим Кодексом.
У підпункті 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 ПК України встановлено, що визначення загального мінімального податкового зобов'язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.
Мінімальне податкове зобов'язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.
При обчисленні мінімального податкового зобов'язання нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується контролюючими органами з урахуванням вимог, встановлених пунктом 271.2 статті 271 цього Кодексу.
У разі державної реєстрації платника податку фізичною особою - підприємцем загальне мінімальне податкове зобов'язання за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються таким підприємцем для провадження господарського діяльності, розраховується таким платником у порядку, визначеному пунктом 177.14 статті 177 та статтею 297-1 цього Кодексу, з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація фізичної особи - підприємця.
Податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі у цьому пункті - загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, наступного за звітним.
Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів є частиною зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що загальне мінімальне податкове зобов'язання визначається контролюючим органом власникам земельних ділянок віднесених до сільськогосподарських угідь лише в тому разі, коли такі земельні ділянки не передані власниками в оренду чи інше користування.
Відповідно до частини 1 статті 148-1 Земельного кодексу України (далі ЗК України), до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
Як вірн овстановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, яка розташована на території Правдівської сільської громади: площею 2.65 га, кадастровий номер 6825885200:03:031:0150. Вказаний договір оренди був зареєстрований у Ярмолинецькому районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП ЦДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.11.2010 року за № 041076500133. Строк оренди земельної ділянки - 15 років, тобто до 15.11.2025 року.
Отже, станом на 2022 рік платником мінімального податкового зобов'язання за земельну ділянку з кадастровим номером 16825885200:03:031:0150, площею 2.65 га, розташованої на на території Правдівської сільської громади є орендар - приватно-орендне підприємство "Колос".
Відповідно до розрахунку загального мінімального зобов'язання за податковий (звітний) 2022 рік, поданого ПОП «Колос», як додаток 3 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, ПОП «Колос», як орендар, сплатило мінімальне податкове зобов'язання за земельну ділянку ОСОБА_1 з кадастровим номером 6825885200:03:031:0150. Вказаний розрахунок та сплачені грошові кошти (податки) прийнято відповідачем без зауважень.
Відповідно до додатку 4 ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» поданого ПОП «Колос» за 2 квартал 2022 року, третьою особою були виплачені ОСОБА_1 доходи з ознакою « 195» - "Дохід від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду, суборенду, емфітевзис згідно пунктом 170.1 статті 170 розділу IV Кодексу (підпункт 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу)" та відповідно утримані з неї податки у вигляді ПДФО та військового збору.
Таким чином слід дійти висновку, що і ПОП «Колос», і ОСОБА_1 виконали свої обов'язки щодо сплати податку.
При цьому, позивач двічі зверталася до відповідача із заявою та документами про проведення звірки з метою уникнення подвійного оподаткування, однак відповідач відмовив позивачу у проведенні такої звірки.
Суд також бере до уваги те, що після подання ПОП «Колос» звітності та прийняття її відповідачем, в його інформаційних базах були наявні відомості про виплачений позивачу дохід та суми утриманих податків, в т.ч. про сплачене мінімальне податкове зобов'язання за земельну ділянку кадастровий № 6825885200:031031:0150.
Відсутність у відповідача даних про оренду земельної ділянки спростовуються доданими до позовної заяви копіями звітності ПОП "Колос", з яких вбачається сплата МПЗ за земельну ділянку кадастровий № 6825885200:031031:0150.
Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення форми «МПЗФ» № 491171-24/22-25 від 31.07.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.