16 листопада 2010 р. № 11/46
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Короткевича О. Є.
суддів:Міщенка П. К.,
Хандуріна М. І.
розглянувши касаційну скаргуДолинської міжрайонної державної податкової інспекції
на постанову
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2010 року
господарського суду Кіровоградської області від 12.07.2010 року
у справі№ 11/46 господарського суду Кіровоградської області
за заявою Бобринецької міжрайонної державної податкової інспекції
доДП "Август-Агро" ТОВ "Компанія Август"
провизнання банкрутом
за участю представників сторін: не з'явились
встановив:
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області суду від 18.05.2009 року порушено провадження по даній справі за заявою Боринецької міжрайонної державної податкової інспекції, Кіровоградська область, до боржника - дочірнього підприємства "Август-Агро" товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Август" (далі - ДП "Август-Агро" ТОВ "Компанія "Август"), з посиланням на ст.52 Закону України"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом."
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області суду від 12.07.2010 року у справі № 11/46 (суддя Деревінська Л. В.) провадження у справі № 11/46 про банкрутство ДП "Август-Агро" ТОВ "Компанія "Август" припинено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2010 року (головуючий: Герасименко І. М., судді: Прудніков В. В., Мороз В. Ф,) ухвалу суду від 12.07.2010 року залишено без змін.
Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями Долинська міжрайонна державної податкової інспекції звернулась з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції та просить суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції про припинення провадження у справі про банкрутство ДП "Август-Агро" ТОВ "Компанія "Август".
Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.11.2010 року прийнято касаційну скаргу Долинської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2010 року у справі 11/46 до провадження та призначено скаргу до розгляду.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши в касаційному порядку ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що Бобринецька міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до суду із заяво про визнання Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2010 року банкрутом в порядку ст. 52 Закону.
Постановою від 17.06.2009р. господарський суд визнав боржника -ДП"Август-Агро" ТОВ "Компанія "Август" банкрутом та відкрив щодо нього ліквідаційну процедуру.
30.03.10 року Вищим господарським судом України постанову господарського суду від 17.06.2009 року у справі № 11/46 скасовано, зазначивши про безпідставність порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Август-Агро" ТОВ "Компанія "Август" судом першої інстанції в зв'язку з відсутністю належних доказів наявності ознак відсутнього боржника.
Місцевий господарський суд, припиняючи провадження у справі, виходив з того, що ініціюючим кредитором не представлено доказів, які є підставою для порушення справи про банкрутство в порядку ст. 52 Закону, зокрема доказів відсутності боржника за юридичною адресою та не виявлено ознак відсутності підприємницької діяльності боржника..
Апеляційний господарський суд правомірно погодився з ухвалою суду першої інстанції, залишивши її без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має назву "Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає ці самі "інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору), як це передбачено п. 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 "Про судову практику в справах про банкрутство".
Враховуючи вищезазначене а також те, що заявником не було надано переконливих доказів, які б підтверджували необхідні факти для застосування до боржника процедури банкрутства передбаченої ст. 52 Закону, а саме доказів відсутність боржника за місцезнаходженням та не здійснення боржником господарської діяльності колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, рішення якого підтримав суд апеляційної інстанції правомірно припинив провадження у справі про банкрутство ДП "Август-Агро" ТОВ "Компанія "Август", порушене з урахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону.
Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу (подання) без задоволення, як це передбачено ст. 1119 ГПК України.
На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновку господарського суду, у зв'язку з чим підстав для скасування вказаної постанови не вбачається.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права і підстав для скасування оскаржуваного судового акту відсутні.
Керуючись ст. ст. 125, 129 Конституції України, ст. ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Долинської міжрайонної державної податкової інспекції у справі №11/46 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2010 року та ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 12.07.2010 року у справі №11/46 залишити без змін.
Головуючий суддя О. Є. Короткевич
Судді: П. К. Міщенко
М. І. Хандурін