10 листопада 2010 р. № 4/43-10-1577
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоКравчука Г.А.,
суддів:Мачульського Г.М., Муравйова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "ОТП Банк"
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 02.09.2010 р.
у справі№ 4/43-10-1577
господарського судуОдеської області
за позовомПриватного підприємства "Планета"
доПублічного акціонерного товариства "ОТП Банк"
провизнання недійсними договорів
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:- не з'явились;
відповідача:- не з'явились;
У березні 2010 р. Приватне підприємство "Планета" (далі -Підприємство) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій просило визнати недійсними договір іпотеки № РСМ-502/003/2006 від 26.04.2006 р. (далі -Договір іпотеки), укладений між ним та Акціонерним комерційним банком "Райффайзенбанк Україна" (далі -Банк), та договір поруки від 10.02.2010 р. № SR-SME502/003/2006 (далі -Договір поруки), укладений між ним та Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі -Товариство).
Позовні вимоги Підприємство, посилаючись на норми Цивільного кодексу України та Закону України "Про іпотеку", обґрунтовувало тим, що Договір іпотеки та Договір поруки були підписані його директором за відсутності необхідних повноважень.
Рішенням господарського суду Одеської області від 19.05.2010 р. (суддя Літвінов С.В.) позовні вимоги Товариства задоволено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.2010 р. (колегія суддів: Бандура Л.І., Бойко Л.І., Величко Т.А.) рішення господарського суду Одеської області від 19.05.2010 р. залишено без змін.
Вказані рішення та постанова мотивовані тим, що:
- Договір іпотеки укладено директором Підприємства з порушенням норм законодавства України, у тому числі -з перевищенням повноважень;
- Договір поруки укладено з порушенням ст. ст. 553 та 626 Цивільного кодексу України.
Банк звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.2010 р. і рішення господарського суду Одеської області від 19.05.2010 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Підприємства. Викладені у касаційній скарзі вимоги Банк обґрунтовує посиланням на обставини справи та ст. ст. 193, 199 Господарського кодексу України, ст. ст. 203, 215, 216, 553, 546, 548, 628 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Підприємство не скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу Банку до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.
За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 09.11.2010 р. розгляд касаційної скарги здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчук Г.А. (головуючий), Мачульський Г.М. та Муравйов О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Банку, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційне провадження, порушене за цією скаргою, підлягає припиненню, а скарга -залишенню без розгляду, враховуючи наступне.
Відповідно до частини першої -третьої ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Касаційна скарга Банку підписана Мусіякою Р.В. на підставі довіреності від 09.03.2010 р., копія якої додана до касаційної скарги, з котрої вбачається, що вона видана не за підписом керівника Банку, а за підписами члена правління Банку Кузьміним М.В. та начальника юридичного управління Банку Заморським О.В.
Будь-яких доказів того, що член правління Банку Кузьмін М.В. та начальник юридичного управління Банку Заморський О.В. були уповноважені керівником Банку на видачу (підписання) довіреностей, зокрема, довіреності від 09.03.2010 р. на ім'я Мусіяки Р.В., до касаційної скарги не додано.
Відсутні такі докази і в матеріалах справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що довіреність Банку від 09.03.2010 р. не може вважатись документом, який уповноважує Мусіяку Р.В. представляти інтереси Банку в господарських судах, у тому числі -підписувати від імені Банку касаційну скаргу.
Згідно з частиною третьою ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.
За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Банку не може вважатись такою, що підписана у відповідності до вимог частини третьої ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, а відтак касаційне провадження, порушене за цією скаргою, підлягає припиненню, а скарга -залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 81, 86, та 111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційне провадження, порушене за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.2010 р. у справі № 4/43-10-1577 господарського суду Одеської області, припинити, а вказану скаргу -залишити без розгляду.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя О.В. Муравйов