16 листопада 2010 р. № 814/9-25-25/173
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Короткевича О.Є.
суддів:Міщенка П. К., Хандуріна М. І.
розглянувши матеріали
касаційної скаргиТОВ Полтавської промислово-торговельної фірми "Електрон"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2010 року
у справі№ 814/9-25
за позовомОСОБА_1
до1.ТОВ Полтавської промислово-торговельної фірми "Електрон";
2. Ліквідаційної комісії ТОВ Полтавської промислово-торговельної фірми "Електрон"
про Визнання кредиторської вимоги у повному обсязі та виконання обов'язку здійснення розрахунку з кредитором в процесі ліквідації товариства
За участю:
Від позивача: ОСОБА_1
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.08.2010 року по справі № 814/9-25 (суддя Босий В.П.) відмовлено в прийняті позовної заяви ОСОБА_1 так як заява не підлягає розгляду в господарських судах України на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2010 року (головуючий Фоміна В. О., судді: Гончар Т. В,, Кравець Т. В.) ухвалу господарського суду Полтавської області від 11.08.2010 року по справі № 814/9-25скасовано, а справу передано до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ТОВ Полтавської промислово-торговельної фірми "Електрон" звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2010 року, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права та просить суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Вищий господарський суд України прийняв касаційну скаргу ТОВ Полтавської промислово-торговельної фірми "Електрон" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2010 року до провадження та призначив скарги до розгляду.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю - доповідача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.41 Господарського процесуального Кодексу України (Далі -ГПК України) України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відмовляючи в прийняті заяви ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивач - ОСОБА_1 є фізичною особою та не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності тому даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Полтавської області за захистом порушеного права, яке витікає із корпоративних правовідносин та просить суд стягнути компенсацію вартості частки у майні боржника, що перебуває в процесі ліквідації суб'єкта господарювання.
Однак з даним висновком правомірно не погодився суд апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Оскільки пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК передбачено, що стороною корпоративного спору може бути також учасник, що вибув з товариства, спори про визнання недійсними рішень про виключення учасника з товариства, а також спори, пов'язані з визначенням та стягненням вартості частки майна товариства, належної до сплати учаснику, який вийшов (вибув) з товариства, належать до корпоративних і підлягають розгляду виключно господарськими судами, відповідно до п. 1. 3 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року N 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин".
Усі спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язані зі здійсненням ними корпоративних прав та виконанням обов'язків учасника господарського товариства, на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК підвідомчі (підсудні) господарським судам незалежно від суб'єктного складу учасників спору, як це передбачено п. 6 Постанови Пленум Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів".
Отже, висновок суду апеляційної інстанції про помилковість висновку суду першої інстанції про відмову у прийняті позовної заяви у справі №814/9-25 відповідає вимогам чинного законодавства.
Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування вказаної постанови не вбачається.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права і підстав для скасування оскаржуваного судового акту відсутні.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ТОВ Полтавської промислово-торговельної фірми "Електрон" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2010 року у справі №814/9-25 залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2010 року у справі №814/9-25 залишити без змін.
Матеріали справи №814/9-25 повернути до господарського суду Полтавської області.
Головуючий, суддя О. Є. Короткевич
Судді : П. К. Міщенко
М. І. Хандурін