10 листопада 2010 р. № 27/248
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоКравчука Г.А.,
суддів:Мачульського Г.М., Муравйова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства
"Страхова компанія "Альфа Страхування"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.08.2010 р.
у справі№ 27/248
господарського судум. Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "І.Б.С."
доПриватного акціонерного товариства
"Страхова компанія "Альфа Страхування",
третя особа:Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк",
простягнення страхового відшкодування у сумі 37 240 896,00 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:- не з'явились;
відповідача:Шевкопляс О.А., дов. № 925 від 29.06.2010 р.;
третьої особи:Климко В.М., дов. № 12/10 від 09.02.2010 р.;
У червні 2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "І.Б.С." (далі -Товариство) звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (далі -Компанія) на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі -Банк) 37 240 896,00 грн. страхового відшкодування.
Позовні вимоги Товариство, посилаючись на норми Цивільного кодексу України, обґрунтовувало тим, що Компанія безпідставно відмовляється виконати свій обов'язок з виплати страхового відшкодування на користь Банка (вигодонабувача) за укладеним 31.03.2009 р. між ними договором № 0310007252222 добровільного страхування фінансових ризиків, що пов'язані зі збитками власника нерухомого майна, понесеними внаслідок обмеження або втрати (позбавлення) ним права власності (далі -Договір від 31.03.2009 р.).
Рішенням господарського суду м. Києва від 06.07.2010 р. (суддя Дідиченко М.А.) позовні вимоги Товариства задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2010 р. (колегія суддів: Гарник Л.Л., Верховець А.А., Дзюбко П.О.) рішення господарського суду м. Києва від 06.07.2010 р. залишено без змін.
Вказані рішення та постанова прийняті з мотивів, викладених Товариством у позовній заяві.
Компанія звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та доповненням до неї, у яких просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2010 р. і рішення господарського суду м. Києва від 06.07.2010 р. скасувати та передати справу на новий розгляд до господарського суду м. Києва. Викладені у касаційній скарзі та доповненнях до неї вимоги Компанія обґрунтовує посиланням на обставини справи, ст. ст. 213, 216 Цивільного кодексу України, та зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових актів дійшли до неправильних висновків.
Товариство та Банк не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзивів на касаційну скаргу Компанії до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.
За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 09.11.2010 р. розгляд касаційної скарги здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчук Г.А. (головуючий), Мачульський Г.М. та Муравйов О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Компанії не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:
- між Товариством (страхувальник), Компанією (страховик) та Банком (вигодонабувач) було укладено Договір від 31.03.2009 р., відповідно до п. 4 частини А якого предметом страхування за цим договором є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), які не суперечать закону і пов'язані з прямими матеріальними, фінансовими збитками внаслідок втрати (позбавлення) прав власності страхувальника на нерухоме майно, внаслідок страхового випадку протягом строку дії договору;
- згідно з п. 5 Договору від 31.03.2009 р. нерухомим майном є земельна ділянка площею 3,2973 га (кадастровий номер 3220884000:02:001:0027), земельна ділянка площею 2,850 га (кадастровий номер 3220884000:02:001:0019), земельна ділянка площею 2,8682 га (кадастровий номер 3220884000:02:001:0026), земельна ділянка площею 1,425 га (кадастровий номер 3220884000:02:001:0049), земельна ділянка площею 2,9197 га (кадастровий номер 3220884000:02:001:0020) та земельна ділянка площею 3,4094 га (кадастровий номер 3220884000:02:001: 0018), які знаходяться на території Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області;
- п. 9 Договору від 31.03.2009 р. визначено, що страхова сума становить 37 240 896, 00 грн.;
- п. 10 Договору від 31.03.2009 р. встановлено, що страховими випадками є факт отримання страхувальником реальних (прямих матеріальних, фінансових) збитків в результаті втрати (позбавлення) права власності страхувальника на нерухоме майно, зазначене в п. 5 договору, за рішенням суду, що набрало законної сили, про визнання недійсними (незаконними) правовстановлюючих документів на нерухоме майно, в тому числі таких, що укладалися (видавались) до придбання страхувальником нерухомого майна, із застосуванням наслідків недійсності (незаконності) правовстановлюючих документів (витребуванням майна у страхувальника) через:
- вчинення злочинів, направлених на перехід права власності від однієї особи до іншої, таких як: підробка або підміна правовстановлюючих документів чи довіреності відчужувача, підробка документів, що посвідчує особу відчужувача;
- передачу у приватну власність нерухомого майна, забороненого до приватизації;
- укладення правочину недієздатною фізичною особою;
- укладення правочину фізичною особою з обмеженою дієздатністю;
- укладення правочину юридичною особою, що припинила свою діяльність шляхом ліквідації;
- укладення правочину дієздатною фізичною особою, не здатною розуміти значення своїх дій та керувати ними;
- поділ спадкового нерухомого майна з порушенням чи неврахуванням інтересів одного із спадкоємців;
- укладення правочину про відчуження спільного майна подружжя без згоди одного із них;
- недотримання вимог нормативних актів при укладенні правочину, на підставі якого виданий правовстановлюючий документ, зокрема, але не виключно, стосовно письмової форми правочину про відчуження нерухомого майна.
- право власності Товариства на земельні ділянки площею 3,2973 га (кадастровий номер 3220884000:02:001:0027), земельна ділянка площею 2,850 га (кадастровий номер 3220884000:02:001:0019), земельна ділянка площею 2,8682 га (кадастровий номер 3220884000:02:001:0026), земельна ділянка площею 1,425 га (кадастровий номер 3220884000:02:001:0049), земельна ділянка площею 2,9197 га (кадастровий номер 3220884000:02:001:0020) та земельна ділянка площею 3,4094 га (кадастровий номер 3220884000:02:001: 0018), які знаходяться на території Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області, було втрачено у зв'язку з визнанням недійсними виданих йому державних актів на право власності на земельну ділянку: серія ЯД № 785128 від 08.11.2007 р., серія ЯД № 785125 від 08.11.2007 р., серія ЯД № 785127 від 08.11.2007 р, серія ЯД № 785123 від 08.11.2007 р., серія ЯД № 785126 від 08.11.2007 р., серія ЯД № 785124 від 08.11.2007 р. рішеннями Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.03.2010 р. у справі № 2-1011/2010, від 17.02.2010 р. у справі № 2-1014/2010, від 29.12.2009 р. у справі № 2-4843/3009, від 29.12.2009 р. у справі № 2-4248/2009, від 17.02.2010 р. у справі № 2-729/2010, від 19.03.2010 р. у справі № 2-1452/2010, які вступили у законну силу, про що Товариство повідомило Компанію в установленому Договором від 31.03.2009 р. порядку та не заперечується Компанією.
За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про настання страхового випадку, передбаченого Договором від 31.03.2009 р.
Частиною першою ст. 990 Цивільного кодексу України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Господарськими судами першої та другої інстанції також з'ясовано, що:
- Компанія відмовила Товариству у здійсненні виплати страхового відшкодування за Договором від 31.03.2009 р.
- відповідно до п. п. 9 та 12 Договору від 31.03.2009 р. загальна страхова сума становить 37 240 896, 00 грн., безумовна франшиза за цим договором складає 0%;
- п. 23.9 Договору від 31.03.2009 р. визначено, що страхове відшкодування визначається в розмірі прямих збитків, які зазнав страхувальник в результаті настання страхового випадку, зазначеного в цьому договорі, та розмір яких підтверджується наданими документами;
- згідно з п. 23.10 Договору від 31.03.2009 р. розмір прямого збитку визначається в межах страхової суми, але не більше ринкової вартості нерухомого майна на дату настання страхового випадку -у випадку позбавлення страхувальника права власності на нерухоме майно повністю.
- загальна ринкова вартість земельних ділянок (нерухомого майна, зазначеного в п. 5 Договору від 31.03.2009 р.) станом на 09.02.2010 р. становить 38 008 210,00 грн., що визначено звітом про експертну грошову оцінку земельних ділянок від 09.02.2010 р. суб'єкта оціночної діяльності Асоціації "УкрЕксПроБуд";
- п. 3 Договору від 31.03.2009 р. встановлено, що вигодонабувачем за даним договором є Банк.
Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правильними висновки місцевого та апеляційного господарських судів про те, що Компанія зобов'язана виплатити Банку страхове відшкодування за Договором від 31.03.2009 р. у розмірі 37 240 896,00 грн.
При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що Договір від 31.03.2009 р., враховуючи, що вигодонабувачем за ним є Банк, є договором, який місить елементи договору на користь третьої особи, а відтак правовідносини за ним регулюються також і нормами Цивільного кодексу України про договір на користь третьої особи.
Частиною другою ст. 636 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
Таким чином, Товариство мало право звернутись з позовом до Компанії з вимогою про стягнення страхового відшкодування за Договором від 31.03.2009 р. на користь Банку, який є вигодонабувачем за вказаним договором.
Доводи Компанії, наведені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки Договору від 31.03.2009 р., якому вже була надана оцінка господарськими судами попередніх інстанцій, а відтак не можуть бути взяті до уваги колегією суддів Вищого господарського суду України, оскільки, виходячи із наданих господарському суду касаційної інстанцій ст. ст. 1115 та 1117 Господарського процесуального кодексу України повноважень, він не може давати оцінку доказам, а повинен на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевірити застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2010 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2010 р. у справі № 27/248 господарського суду м. Києва -без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя О.В. Муравйов