справа № 2-2277 /2010 рік
01 жовтня 2010 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого, судді Онищенко Т.С.,
при секретарі Ревенко-Котовській Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Військової частини А 2320 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди , заподіяної держави , -
Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що внаслідок виявлення нестачі матеріальних засобів (нестача майна автомобільної служби у роті матеріального забезпечення), виданих відповідачеві під звіт для експлуатації та зберігання, державі заподіяна шкода.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити та відшкодувати судові витрати по справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином /арк. с. 39/, про причини неявки суд не повідомив. Заяв або клопотань про відкладення судового засідання чи про розгляд справи за його відсутністю від відповідача до суду не надходило.
Представник позивача надав суду згоду на заочний розгляд справи, не змінюючи предмет або підстави чи розмір позовних вимог.
Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
З 19.06.2004 по 13.07.2009 відповідач - ОСОБА_3 проходив військову службу по контракту на посаді командиру автомобільного взводу /арк. с. 7/.
27.11.2008 командиром військової частини А 2320, де проходив військову службу відповідач, затверджено акт прийму ОСОБА_3 справ та посади командира автомобільного взводу підвозу боєприпасів роти матеріального забезпечення. Разом з посадою відповідач прийняв на відповідальне зберігання певну військову техніку та майно /арк. с. 8/.
22.05.2009 комісією військової частини перевірено стан автомобільної техніки частини, в результаті якої виявлена нестача майна автомобільної служби роти матеріального забезпечення на суму 68 165,02 грн. - з урахуванням кратності 199 023,06 грн., про що складено відповідний Акт /арк. с. 9-10, 12-13/.
Проведеним службовим розслідуванням встановлено нестачу матеріальних засобів автомобільного майна у роті матеріального забезпечення, а саме втрата майна, яке закріплено за командиром взводу РМЗ ст. лейтенантом ОСОБА_3 (матеріально-відповідальна особа), на суму 68 165, 02 грн, а з урахуванням кратності 199 023,06 грн., а саме на автомобілях:
• ГАЗ-66 (б/н, шасі №НОМЕР_1) - на суму 1 800,00 грн, а з урахуванням кратності 5 400,00 грн.;
• ГАЗ-66 (ДДА-66, шасі №НОМЕР_2) - на суму 16 691,76 грн, а з урахуванням кратності 47 339,28 грн.;
• ГАЗ-66 (ДДА-66, шасі №НОМЕР_3) - на суму 14 371,54 грн, а з урахуванням кратності 40 378,62 грн.;
• ГАЗ-66 (АП-2, шасі №НОМЕР_4) - на суму 13 434,96 грн, а з урахуванням кратності 40 304,88 грн.;
• ЗІЛ-131 (шасі №НОМЕР_5) - на суму 3 485,75 грн, а з урахуванням кратності 10 457,25 грн.;
• ГАЗ-66 (шасі №НОМЕР_6) - на суму 16 548,72 грн, а з урахуванням кратності 49 646,16 грн.;
• ГАЗ-66 (шасі №НОМЕР_7) - на суму 1 832,29 грн, а з урахуванням кратності 5 496,87 грн.
У своєму письмову поясненні відповідач зазначив, що недоліки, які були виявлені згідно акту перевірки, виникли внаслідок його слабкого особистого контролю і неналежного зберігання закріпленої за ним техніки /арк. с. 11/.
Наказом №422 від 04.06.2009 командира військової частини А 2320, відповідач притягнутий до матеріальної відповідальності /арк. с. 14-15/.
Наказом №139 від 13.07.2009 командира військової частини А 2320, відповідач звільнений з військової служби у запас наказом командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України №80 від 28.05.2009 (у зв'язку із закінченням строку контракту), виключений з 13.07.2009 зі списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення /арк. с. 16/.
У зв'язку зі звільненням з військової служби, відповідач звернувся до командиру військової частини А 2320 з письмовою заявою, в який зазначив про наявність у нього невідшкодованої суми заборгованості та просив укласти з ним договір на розстрочку виплати з щомісячним платежем в сумі 300,00 грн. /арк. с. 17/.
14.07.2009 між сторонами укладено договір про розстрочку виплати заборгованості, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався виплатити позивачеві в строк з 01.08.2009 по 01.07.2015, шляхом розстрочки суми платежу (щомісячно не менш 300,00 грн), суму непогашеної шкоди державі, яку він (ОСОБА_3) заподіяв під час проходження військової служби /арк. с. 18/.
Згідно довідки, залишок невідшкодованої заборгованості відповідача складає 198 756,46 грн.
Постановою Верховної Ради України №243/95-ВР від 23.06.1995 затверджено Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі /далі - Положення/, яким визначані підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами.
Так, цим Положенням передбачено, що до військовослужбовців належать: солдати, матроси, сержанти, старшини строкової військової служби і ті, які проходять військову службу за контрактом, курсанти (слухачі) військово-навчальних закладів, жінки, які проходять військову службу за контрактом на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин, прапорщиків і мічманів та офіцерського складу, прапорщики, мічмани і офіцери Збройних Сил України, Прикордонних військ України, військ Цивільної оборони, Управління державної охорони України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, Служби безпеки України, військ внутрішньої та конвойної охорони Міністерства внутрішніх справ України, а також призвані на збори військовозобов'язані (п. 1).
Відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.
Військове майно - це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти.
У випадках, передбачених пунктом 14 цього Положення, відшкодування військовослужбовцем і призваним на збори військовозобов'язаним прямої дійсної шкоди, заподіяної державі, здійснюється у кратному співвідношенні до вартості майна (п. 2).
Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети (п. 13).
Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв'язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу і взуття, інвентарних речей та деяких інших видів військового майна, несуть матеріальну відповідальність у 2-10-кратному розмірі вартості цього майна. Перелік військового майна, недостача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України (п. 14).
У разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир (начальник) військової частини призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб (п. 17).
Командир (начальник) військової частини після розгляду матеріалів розслідування зобов'язаний особисто провести бесіду з військовослужбовцем або призваним на збори військовозобов'язаним, який притягається до матеріальної відповідальності. Якщо вину військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного повністю доведено, командир (начальник) військової частини не пізніш як у місячний термін з дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення до матеріальної відповідальності винної особи з зазначенням розміру суми, що підлягає стягненню (п. 23).
Якщо військовослужбовець або призваний на збори військовозобов'язаний не згоден з рішенням вищого за підлеглістю командира (начальника), він відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» має право оскаржити таке рішення в судовому порядку (п. 24).
У разі звільнення у запас або у відставку чи вибуття із військової частини винної особи (винних осіб) до прийняття рішення про стягнення з неї заподіяної шкоди командир (начальник) військової частини у порядку, встановленому чинним законодавством, подає цивільний позов до суду на суму заподіяної цією особою шкоди (п. 31).
Постановою Кабінету Міністрів України №880 від 02.11.1995 затверджено Перелік військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, відповідно до якого встановлено трикратний розмір за агрегати, запасні частини, інстументи, прилади і приладдя до озброєння, військової техніки, устаткування, апаратури…
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника, оцінивши докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено і підтверджується письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи, що відповідач в результаті неналежного виконання покладених на нього, як на матеріально-відповідальну особу, службових обов'язків завдав державі шкоду у вигляді нестачі матеріальних засобів (нестача майна автомобільної служби у роті матеріального забезпечення), виданих йому під звіт для експлуатації та зберігання.
Розмір шкоди, заподіяної відповідачем держави, розрахований позивачем відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №880 від 02.11.1995 - з застосуванням кратного співвідношення (трикратний розмір) до вартості майна, нестача якого була виявлена.
Відповідач, як при проходженні військової служби (в період з 04.06.2009 по 13.07.2009), так і протягом року після звільнення з лав Збройних Сил України не оскаржив в установленні законом строки та порядку (в строки та порядку, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України, оскільки наказ виданий при проходженні відповідачем військової служби, яка є публічною службою) наказ №422 від 04.06.2009 командира військової частини А 2320, яким він був притягнутий до матеріальної відповідальності на суму 199 023,06 грн., тобто погодився з таким наказом.
Крім цього, згода відповідача з фактом заподіяння ним шкоди державі підтверджується його письмовою заявою про укладення з ним договору розтрочки і самим договором про розтрочку виплати заборгованості, що був укладений з ним у подальшому та який на даний час не визнаний у встановленому законом порядку недійсним, тобто не втратив свою чинність.
Також, факт нестачі матеріальних засобів автомобільного майна у роті матеріального забезпечення, а саме втрата майна, яке закріплено за командиром взводу РМЗ ст. лейтенантом ОСОБА_3 (матеріально-відповідальна особа), на суму 68 165, 02 грн, а з урахуванням кратності 199 023,06 грн., підтверджується постановою від 05.06.2009 про відмову у порушенні кримінальної справи, яка також на даний не скасована, тобто є дійсною.
За таких обставин, позовні вимоги є законними і обґрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 10, 60, 88, 212, 215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Військової частини А 2320 заподіяну шкоду в розмірі 198 756,46 грн. та судові витрати в сумі 2 107,00 грн., а всього 200 863,46 грн.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 (десяти днів) з дня отримання копії.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України.
Суддя Онищенко Т.С.