Справа № 2а-405/2010 р.
08 листопада 2010 року Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого судді - Костюкевича О.К.
при секретарі - Хмілевській І.О.
з участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС м. Луцька ст. л-нта міліції Видри П.М. про визнання дій відповідача протиправними та про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 22.09.2010 року, -
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора ДПС м. Луцька ст. л-нта міліції Видри П.М. про визнання дій відповідача протиправними та про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 22.09.2010 року.
Позов мотивує тим, що згідно постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АН № 801371 від 22.09.2010 року, він 22.09.2010 року о 12 год. 40 хв. в м. Луцьку по пр.. Волі, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21101» д.н.з. « НОМЕР_1» здійснив рух автомобіля по смузі для руху маршрутних транспортних засобів, яка позначена знаком 5.11, чим здійснив перешкоду т/з , тобто порушив п.п. 17.1 ПДР.
Цією ж постановою його було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. З винесенням даної постанови та накладенням штрафу не погоджується та винним себе не вважає, оскільки постанова винесена з грубим порушенням чинного законодавства і є незаконною.
Позивач зазначає, що дійсно у вказаний у постанові про адміністративне правопорушення день і час, він їхав своїм автомобілем по пр.. Волі в м. Луцьку і при цьому не порушував ПДР. Але, раптово його почав обганяти інший транспортний засіб, який закінчуючи обгін різко повернув праворуч та «підрізав» йому дорогу. Тому, він змушений був з'їхати на смугу руху для маршрутних транспортних засобів, щоб уникнути ДТП. Проїхавши декілька метрів він був зупинений інспектором ДАІ Видрою П.М., який повідомив його, що він порушив п.п. 17.1 ПДР і тому виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Ніяких пояснень при винесенні оскаржуваної постанови інспектор ДАІ до уваги не прийняв.
Тому, просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АН № 801371 від 22.09.2010 року, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а провадження по справі - закрити.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав по вищенаведених обставинах і просив його задовольнити в повному об'ємі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день і час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АН № 801371 від 22.09.2010 року (а.с.4) позивач ОСОБА_1, 22.09.2010 року о 12 год. 40 хв. в м. Луцьку по пр.. Волі, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21101» д.н.з. « НОМЕР_1» здійснив рух автомобіля по смузі для руху маршрутних транспортних засобів, яка позначена знаком 5.11, чим здійснив перешкоду т/з , тобто порушив п.п. 17.1 ПДР (а.с.4).
На підставі цієї ж постанови позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн..
Однак, при складанні вказаної постанови по справі про адміністративне правопорушення інспектором ДПС ВДПС (з обслуговування м. Луцька) с-нтом міліції Видрою П.М. було порушено ряд прав позивача.
Так, згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При винесенні постанови були порушені й інші права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право зокрема: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Всіх наданих законом прав ОСОБА_1 був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Як вбачається із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 33 КпАП України при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, однак, при винесенні даної постанови цього зроблено також не було.
Згідно вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Дані обставини не були спростовані в судовому засіданні відповідачем, суду не було представлено жодних доказів в підтвердження обставин, викладених у постанові про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оскільки оскаржувана постанова є необґрунтованою, винесена без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з порушенням прав позивача, її слід скасувати.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 159, 163, 167, 1712 КАС України, на підставі ст.ст. 251, 280 КУпАП, суд, -
Позов задовольнити .
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АН № 801371 від 22.09.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - скасувати.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Ківерцівського районного суду О.К.Костюкевич