Справа № 1-102-2010 р.
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
03 листопада 2010 р. Липоводолинсткий районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Шульги О.М.
при секретарі: Мазур О.А.
з участю прокурора Маценко С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Липова Долина справу про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, не судимого
- по ст. 185 ч. 3 КК України
Підсудний ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна ( крадіжка) поєднане з проникненням до сховища.
Цей злочин він вчинив за таких обставин.
31 серпня 2010 року підсудний ОСОБА_1 вирішив здійснити крадіжку з господарства ОСОБА_2 Реалізуючи свій злочинний намір до кінця він в цей-же день близько 14 години 30 хвилин прийшов до господарства потерпілого ОСОБА_2, яке розташоване в АДРЕСА_2 і скориставшись відсутністю господарів та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, через хвірточку таємно проник в господарство, звідки переслідуючи корисливу мету, взяв спочатку один мішок з картоплею на плечі та виніс його з території господарства. В цей час він помітив свого знайомого ОСОБА_3 та попрохав його донести мішок до магазину «Віталіна» розташованого в селі Синівка, запевнивши його, що дану картоплю він заробив у ОСОБА_2, а сам повернувся до господарства і взяв ще один мішок з картоплею. Після цього він залишив дане господарство і вони з ОСОБА_3 понесли картоплю до магазину «Віталіна» де й були зупинені дільничим інспектором міліції, внаслідок чого підсудному не вдалося продати викрадену ним картоплю.Всього він викрав 64 кг. картоплі, чим завдав матеріальні збитки потерпілому, згідно товарознавчої експертизи, на суму 224 кг.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному та пояснив, що 30.08.2010 року та вранці 31.08.2010 року він допомагав ОСОБА_2 вибирати та перевозити додому картоплю. За це ОСОБА_2 заплатив йому 35 грн. Йому здалося, що ОСОБА_2 мало заплатив йому за виконану ним роботу, а тому вирішив викрасти з його господарства картоплю та продати з метою отримати гроші. Близько 14 години 30 хвилин 31.08.2010 року він викрав з господарства ОСОБА_2 2 мішки з картоплею, маючи намір продати її скупщикам, які знаходилися біля магазину «Віталіна». Переносити мішки з картоплею йому допомагав ОСОБА_3, який про крадіжку картоплі нічого не знав, так як він йому пояснив, що це зароблена ним у ОСОБА_2 картопля. Коли вони принесли мішки з картоплею до скупщиків то їх затримав дільничий інспектор Литвишко С.В. і йому не вдалося її продати. При зважуванні картоплі виявилося, що в двох мішках її було 64 кг. Викрадена картопля була повернута потерпілому ОСОБА_2
Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорюються фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви, щодо добровільності і істинності їх позицій, а тому вислухавши думку учасників процесу та роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Таким чином, аналізуючи зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності і визнаючи їх достовірними, суд вважає, що вина підсудного доведена повністю і його дії кваліфікує по ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна - крадіжка поєднана з проникненням до сховища, оскільки він умисно, таємно проник до двору господарства потерпілого та незаконно заволодів його майном.
При призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують судом визнається щире каяття підсудного та добровільне відшкодування завданого ним збитку.
Обставин, які обтяжують покарання підсудному, судом не вбачається.
Враховучи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого підсудним, його особистість, що характеризується позитивно, щиро кається в скоєному, не судимий, хоча і вчинено ним тяжкий злочин, але тяжких наслідків не наступило, нанесені ним збитки відшкодовані повністю, та зважаючи на те, що він має на утриманні неповнолітню дитину, потерпілий до нього ніяких претензій не має, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування призначеного покарання, застосувавши до нього ст. 75 КК України, а саме звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України і визначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази - два мішки з картоплею вагою 64 кг. дозволити власнику використовувати за призначенням.
Міру запобіжного заходу засудженому, до вступу вироку в законну силу, залишити підписку про невиїзд.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: О.М. Шульга