Р I Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа N 2 -576/10
18 листопада 2010 року м. Горлівка
Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі:
головуючого-судді Коваленко В.О.,
при секретарі Баштовій А.В.,
учасники цивільного процесу:
позивач ОСОБА_1
представник відповідача Коверзнєва Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горлівка Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про відшкодування моральної шкоди, спричиненої втратою здоров'я на виробництві, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди з відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області в обґрунтування якого зазначив, що у період з 3 квітня 1979 по 5 квітня 2003 року він працював на шахті ім. Леніна ДП «Артемвугілля» на підземних роботах (ГРОЗ, гірничим майстром). У наслідок шкідливих та небезпечних умов праці отримав тяжке професійне захворювання (хронічний бронхіт та вібраційну хворобу), що призвело до стійкої втрати професійної працездатності. Після проходження позивачем неодноразового лікування в умовах медичного стаціонару, 18 жовтня 2002 року адміністрацією шахтоуправління та Горлівською санепідемстанцією складений акт розслідування професійного захворювання і винним у його виникнення визнано умови праці на шахті.
З 23 квітня 2003 року МСЕК вперше встановила позивачу 50% втрати професійної працездатності та 3-ю групу інвалідності.
28 травня 2004 року МСЕК вдруге встановила позивачу 60% втрати професійної працездатності (25 % по вібраційній хворобі та 35 % по хронічному бронхіту) і 3-ю групу інвалідності.
Відповідачем йому нараховуються та виплачуються страхові внески, але моральна шкода йому нарахована не була і не виплачувалась. Позивач вважає, що через отримане професійне захворювання та інвалідність йому спричинена моральна шкода, оскільки він переніс та продовжує особливі моральні страждання, тому що загублено значну частину нормальних життєвих функцій його організму, тривалий час він змушений проходити лікування від захворювань в умовах стаціонару, витримуючи при цьому біль і страждання, переживання, пов'язані з необоротною втратою здоров'я. Через встановлені йому МСЕК обмеження до фізичної праці він позбавився можливості реалізувати своє право на працю, не може виконувати роботи з будь-якими фізичними навантаженнями. Через це порушені його плани на подальше життя. Заподіяну йому моральну шкоду позивач оцінює в 30 тис. грн. і цю суму шкоди просив суд стягнути з відповідача.
У судовому засіданні позивач повністю підтримав свої вимоги, обґрунтовуючи свою позицію обставинами, викладеними у позовній заяві, наполягав на задоволенні своїх вимог у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечувала. Відповідач надав письмові заперечення проти позову у яких зазначив, що ніяких доказів, що підтверджують заподіяння моральної шкоди, які б можливо було дослідити в судовому засіданні, позивач не надав. Акт розслідування професійного захворювання за формою П-4 та довідки МСЕК є підставою для розрахунку та відшкодування матеріальної шкоди - частини втраченого заробітку і не є підтвердженням факту заподіяння моральної шкоди. Тобто, документи, на які посилається позивач, ніяким чином не можуть бути доказом заподіяння моральної шкоди. У запереченнях посилається на пропущення позивачем трьохлітнього строку звернення до суду встановленого ст.ст. 256, 257 ЦК України. Просив відмовити у задоволенні позову.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у період з 4 квітня 1979 року до 5 квітня 2003 року працював гірничим робітником очисного вибою, забійником, підземним майстром з повним робочим днем шахти ім. Леніна ДП «Артемвугілля», після чого був звільнений за статею 38 Кодексу законів про працю за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію /а.с. 5 - 6/.
Актом розслідування хронічної професійної хвороби (отруєння) від 18 жовтня 2002 року Горлівської міської санітарно-епідеміологічної станції та шахти ім. Леніна ВО «Артемвугілля» встановлене професійне захворювання ОСОБА_1 хронічний бронхіт та вібраційна хвороба через тривале, багаторазовий вплив вугільного пилу на органи дихання, локальні вібрації загрозливих параметрів. Причиною зазначено: недосконалість промислових респіраторів, низька ефективність засобів пилеподавленя, конструктивних недоліків ручних пневматичних сверл, відсутність ефективних та зручних в експлуатації засобів СІЗ від впливу локальної вібрації; головним інженером, начальниками дільниць не надалось можливим забезпечити безпечні умови праці /а.с. 9 - 10/.
28.05.2003 року позивачу ОСОБА_1 встановлена 3 група інвалідності та 50 % втрати працездатності у зв'язку з професійним захворюванням на виробництві (25 % - вібраційна хвороба, 25% - хронічний бронхіт), відповідно до довідки МСЕК серії 2-18 АВ № 064191. 11.08.2004 року позивачу ОСОБА_1 повторно встановлена 3 група інвалідності та 60 % втрати працездатності у зв'язку з професійним захворюванням на виробництві (25 % - вібраційна хвороба, 35% - хронічний бронхіт), відповідно до довідки МСЕК серії 2-18 АВ № 082918 /а.с. 4/.
Відповідно до виписки із амбулаторної карти ОСОБА_1 неодноразово у січні, квітні та листопаді звертався за медичною допомогою в 2006 році.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані суду докази у їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Право на відшкодування моральної шкоди з відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області, позивач має право на підставі статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV, в редакції закону, що діяла до внесення змін у наведений Закон 23 лютого 2007 року.
При цьому, суд не приймає до уваги позицію відповідача про скасування зазначеної норми і у зв'язку із цим відсутністю обов'язку Фонду на відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки позиція відповідача суперечить загальному принципу дії нормативно-правового акту у часі, згідно з яким, якщо правовідносини виникли раніше і регулювались актом законодавства, який втратив чинність, новий законодавчий акт застосовується лише до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності, а до раніше виниклих відносин застосовується акт, що діяв на час виникнення таких відносин.
Враховуючи надані суду докази, суд вважає, що позивачеві спричинені моральні страждання, пов'язані із втратою ним 60% працездатності та отриманням інвалідності 3-ї групи, отриманням ним фізичних страждань і болю, який він відчував протягом тривалого періоду та відчуває до цього часу, що є прямим наслідком професійного захворювання, але сума, заявлена позивачем у 30000 гривень, механізм розрахунку якої позивач пов'язує із відсотком втрати ним працездатності, є завищеною і не відповідає отриманим ним моральним стражданням. Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним у відшкодування позивачеві спричиненої йому моральної шкоди, стягнути з відповідача на його користь 18000 гривень.
Посилання відповідача на пропуск позивачем трирічного строку звернення до суду встановленого ст.ст. 256, 257 ЦК України, суд не приймає до уваги, оскільки Цивільним Кодексом України у п. 3 ч.1 ст. 268 встановлено, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи в сумі 37 гривень, та на користь держави - судовий збір в сумі 8,50 гривня.
На підставі статті 28 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV, в редакції закону, що діяла до внесення змін від 23 лютого 2007 року, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 209, 212-215 ЦПК України, суд
В И Р I Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про відшкодування моральної шкоди, спричиненої втратою здоров'я на виробництві задовольнити частково.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області на користь позивача ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області на користь держави судовий збір у сумі 8 (вісім) гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 (тридцять сім) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: