Справа 755/8679/24 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/5183/2023 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
21 листопада 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 09 липня 2024 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, який є внутрішньо переміщеною особою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, та призначено йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності, -
Згідно вироку суду, у невстановлений час, однак не пізніше 18 години 30 хвилин 05.03.2024 року, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, PVP, в особливо великих розмірах.
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_7 у невстановлений час, але не пізніше 18 години 30 хвилин 05.03.2024 року, отримав від невстановленої особи особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP, в особливо великих розмірах, чим незаконно придбав її та почав зберігати при собі з метою подальшого збуту.
05.03.2024 року приблизно о 18 годині 30 хвилин за адресою: м. Київ, бул. Перова, 8, працівниками УКР ГУНП у м. Києві було затримано ОСОБА_7 , який повідомив, що зберігає при собі 14 паперових коробок, всередині яких знаходяться прозорі зіп-пакети з кристалічною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP, в особливо великих розмірах, які в період часу з 20 години 40 хвилин до 21 години 15 хвилин, під час особистого обшуку ОСОБА_7 , було вилучено.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-24/14835-НЗПРАП від 06.03.2024 року, у наданій на дослідження речовині виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP у речовині становить 3, 001 г.
Крім того, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-24/16416 від 23.04.2024 року, у наданих на дослідження кристалоподібних речовинах білого кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Maca PVP в наданих речовинах становить 3,125 г, 3,028 г, 3,162 г, 3,385 г, 3,179 г, 3,237 г, 3,130 г, 3,090 г, 30,713 г, 2,992 г, 3,005 г, 3, 187 г, 3,251 г відповідно.
Отже, ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP, в особливо великих розмірах, загальною масою 71, 485 г, з метою збуту.
Крім того, 05.03.2024 року в період часу з 22 години 02 хвилин до 23 години 07 хвилин, за місцем проживання ОСОБА_7 , а саме в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , було проведено обшук, у ході якого було виявлено та вилучено ряд прозорих пакетів з вмістом речовини світлого кольору, речовини помаранчевого кольору, речовини рослинного походження та речовини рослинного походження зеленого кольору.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-24/15525-НЗПРАП від 02.04.2024 року, надані на дослідження речовини рослинного походження зеленого є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу, в перерахунку на висушену речовину, становить: 0,22 г, 0,21 г, 0,37 г, 2,44 г, 2,19 г, 53,94 г, 60,08 г, 48,74 г, 74,89 г, 46,98 г, 45,31 г. Надані на дослідження кристалоподібні речовини та порошкоподібні речовини, містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС (4- метилметкатинон). Маса 4-ММС (4-метиметкатинону) в речовинах становить: 259,61 г, 0,861 г, 0,499 г, 0,114 г. Надані на дослідження порошкоподібні речовини, містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну в речовинах становить: 11,832 г, 90,63 г, 0,579 г, 3,907 г, 0.172 г, 0,213 г. Надані на дослідження кристалоподібні речовини, містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP в речовинах становить: 0,653 г, 0,393 г, 0,391 г, 2,945 г, 12,086 г, 439.963 г.
Отже, ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав за місцем проживання, а саме в приміщенні квартири АДРЕСА_3 особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, канабіс, у великих розмірах, загальною масою 335,37 г, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, 4-ММС (4-метилметкатинон), в особливо великих розмірах, загальною масою 261,084 г, психотропну речовину обіг якої обмежено, амфетамін, в особливо великих розмірах, загальною масою 107,333 г, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP, в особливо великих розмірах, загальною масою 456,431 г, з метою їх збуту.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурором у кримінальному провадженні подано апеляційну скаргу, в якій він просить вирок суду першої скасувати в частині призначеного покарання; виключити з мотивувальної частини вироку пом'якшуючі обставини: а) активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, б) вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких життєвих обставин. Постановити новий вирок, відповідно до якого, призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 3 ст. 307 КК України у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Зазначає, що призначене судом покарання є невідповідним ступеню тяжкості скоєного та особі обвинуваченого ОСОБА_7 , через м'якість.
Так, звертає увагу на те, що судом встановлено три пом'якшуючі покарання обставини, зокрема активне сприяння розкриттю злочину, яка, на думку прокурора є безпідставною, оскільки ОСОБА_7 під час здійснення слідчої дії у виді його допиту не визнавав своєї вини у інкримінованих правопорушеннях, а також вчинення злочину внаслідок збігу тяжких життєвих обставин, яка також є не обгрунтованою, оскільки судом встановлено, що обвинувачений вчинив інкриміновані правопорушення з корисливих мотивів, а також займався такою незаконною діяльністю до його затримання декілька місяців поспіль, при цьому збуваючи велику кількість наркотичних та психотропних речовин.
Також, вказує, що встановлені судом характеризуючі дані про особу ОСОБА_7 , не дозволяють зробити обгрунтоване припущення, що призначене покарання у виді трьох років позбавлення волі буде необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення нових злочинів обвинуваченим.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти вимог прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, із наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, за обставин, встановлених судом, є вірними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені представленими в справі доказами в їх сукупності, які не досліджувалися судом за згодою учасників судового провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.
З огляду на доведеність винуватості вірною є й кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 307 КК України як незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичного засобу у великих розмірах, психотропної речовини та особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великих розмірах, вчиненому повторно.
Доводи апеляційної скарги прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість, колегія суддів вважає неспроможними.
Так, відповідно до положень ст.ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.
Вказаних вимог закону, місцевим судом дотримано в повній мірі.
Суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_7 покарання за ч. 3 ст. 307 КК України послався на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який не працює, не одружений, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий. Також суд врахував його вік та стан здоров'я. Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких життєвих обставин. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При цьому, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, обставин та наслідків вчинення кримінального правопорушення, ролі обвинуваченого при їх вчиненні, з урахуванням особи обвинуваченого, зокрема, його молодий вік (на момент вчинення кримінального правопорушення йому було 19 років), посткримінальної поведінки обвинуваченого, ставлення до вчиненого та наявності декількох обставин, які пом'якшують покарання, а саме щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких життєвих обставин, оскільки обвинувачений з 3 років виховувався у неповній сім'ї лише з батьком у зв'язку із смертю матері та є внутрішньо переміщеною особою, що у своїй сукупності, на переконання суду, істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд дійшов до висновку про можливість призначити ОСОБА_7 покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.
Таке покарання суд визнав необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_9 , а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, з чим погоджується апеляційний суд.
За змістом ч. 1 ст. 69 КК України призначення покарання, нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, може мати місце лише за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного.
При цьому, суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу обвинуваченого він визнає такими, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Як убачається з мотивувальної частини вироку, суд першої інстанції врахував суспільну небезпечність діяння, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений є особою молодого віку, з 3-х років виховувався в неповній сім'ї, на спеціальних обліках не перебуває, не працює, не судимий, його відношення до скоєного, та визнав обставинами, що пом'якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких життєвих обставин, та дійшов висновку про наявність підстав для застосуванням положень ст. 69 КК України при призначенні покарання за ч. 3 ст. 307 КК України.
На переконання колегії суддів, висновки суду першої інстанції про наявність ряду пом'якшуючих покарання обставин, грунтуються на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у зв'язку з чим, апеляційний суд вважає неспроможними доводи апеляційної скарги прокурора про відсутність пом'якшуючих покарання обставин.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, збіг тяжких особистих, сімейних чи інших обставин означає наявність таких негативних обставин, які заподіюють особі страждання, негативно впливають на її психіку, можуть викликати у неї стан розпачу, надмірну дратівливість, гарячковість, що не сприяє належному здійсненню самоконтролю поведінки. Перелік вказаних обставин законом не визначено. Судова практика визнає ними, зокрема: смерть або тяжку хворобу рідної чи близької особи; хворобу винного; втрату ним роботи; складні житлові умови; подружню зраду або іншу подію, що спричинила конфлікт у сім'ї; важкий матеріальний стан; проживання підлітка в сім'ї п'яниць чи наркоманів. Ці обставини нерідко стимулюють девіантну поведінку особи.
Всупереч доводів апеляційної скарги прокурора, судом першої інстанції обгрунтовано встановлено наявність такої пом'якшуючої покарання обставини, як вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких життєвих обставин, з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_9 з 3 років виховувався у неповній сім'ї лише з батьком, у зв'язку із смертю матері та є внутрішньо переміщеною особою.
Отже, доводи прокурора про необхідність виключити з вироку суду посилання на обставину, що пом'якшує покарання - вчинення кримінального правопорушення через збіг тяжких життєвих обставин, є неспроможними.
Що стосується доводів прокурора про відсутність такої обставини, що пом'якшує покарання як активне сприяння розкриттю злочину, то вони є непереконливими, з огляду на те, що наданими до апеляційного суду матеріалами підтверджено, що ОСОБА_7 добровільно допомагав слідству, зокрема повідомляв факти та обставини скоєння кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_7 покарання за ч. 3 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 3 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності, є обґрунтованим, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.
Відтак, доводи апеляційної скарги прокурора про призначення явно несправедливого покарання через м'якість, - є безпідставними.
Доказів на спростування висновків місцевого суду прокурором в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами провадження не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок, перевіркою кримінального провадження в апеляційному порядку колегією суддів не виявлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що підстави для скасування вироку суду першої інстанції відсутні, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а вирок суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 09 липня 2024 року щодо ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 307 КК України - без змін.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк, з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий:
Судді: