04 листопада 2010 року м. Київ К-46533/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Цуркана М.І., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Управління соціального захисту населення та праці Московської районної в місті Харкові ради на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року у справі №2а-16343/08/2070 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення та праці Московської районної в місті Харкові ради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про перерахунок соціальної допомоги, -
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління соціального захисту населення та праці Московської районної в місті Харкові ради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, в якому просив визнати дії відповідачів в частині недоплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік незаконними; зобов'язати Управління соціального захисту населення та праці Московської районної в місті Харкові ради підготувати розпорядження про виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік у розмірі, відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які _________________________________________________________________________________________________________________
Справа № К-46533/09 Доповідач: Леонтович К.Г.
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та направити вказане розпорядження до Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації для здійснення виплат; стягнути з Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації на користь позивача щорічну грошову допомогу на оздоровлення відповідно до частини 4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2008 рік у розмірі 2 505 грн.; зобов'язати Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації профінансувати виплату на користь позивача щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 2 505 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року, адміністративний позов задоволений частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення та праці Московської районної в місті Харкові ради щодо нездійснення нарахування ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до п. 4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2008 рік; зобов'язано вказане управління нарахувати та вчинити дії щодо виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік; у задоволенні решти позовних вимог -відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої і апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 має статус постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, який користується правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в тому числі відповідно до ст. 48, виплати щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат. В порушення наведеної норми Закону відповідачем виплачувалася щорічна допомога на оздоровлення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р. у твердій грошовій сумі за 2008 рік - в розмірі 120 грн.
Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходили з тих обставин, що бездіяльність Управління соціального захисту населення та праці Московської районної в місті Харкові ради щодо нездійснення нарахування ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до п. 4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2008 рік не відповідає наведеному Закону та являється протиправною, тому виходячи із засад пріоритетності Законів над урядовими нормативними актами при вирішенні спору судами застосовані норми Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Згідно обставин справи, ОСОБА_1 як постраждалий від наслідків Чорнобильської катастрофи І категорії відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ст. 19 Конституції України суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі та в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та іншими Законами України.
Відповідно п. 2 Постанови КМУ „Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 20.09.2005 року № 936 розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня за програмами визначаються Міністерство праці та соціальної політики АРК, головні управління праці та соціального захисту населення обласних, головне управління соціального захисту населення Київської міської, управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів. Згідно п.п. 3.4 Постанови встановлено, що нарахування та виплати компенсацій, допомоги певних видів, передбачених Законом України „Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” проводиться управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад. Судами попередніх інстанції вірно встановлено, що обов'язок щодо виплати спірних сум покладено саме на вказані органи і стягнення заборгованості з виплат допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи повинні здійснюватись з рахунків управлінь праці та соціального захисту населення.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Управління соціального захисту населення та праці Московської районної в місті Харкові ради у 2008 році виплатило позивачу допомогу на оздоровлення не у відповідності із ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а у твердій грошовій сумі, визначеній постановою КМУ № 562 від 12.07.2005 р. в розмірі 120 грн.
Відповідно до пп. 11 п. 28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” дія ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зупинена на 2008 рік. Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. N 10-рп/2008 зупинення дії ст. 48 Закону України № 796-ХП, передбачене пп. 11 п. 28 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” визнане таким, що не відповідає Конституції України, тобто є неконституційним. Рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України,
Згідно обставин справи на час виплати допомоги позивачу (червень 2008 р.) за 2008 рік діяла норма ст. 48 Закону № 796-ХІІ.
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли до вірного висновку про задоволення позовних вимог в чати сні визнання протиправною бездіяльності Управління соціального захисту населення та праці Московської районної в місті Харкові ради щодо нездійснення нарахування ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до п. 4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2008 рік та зобов'язання відповідача нарахувати щорічну допомогу на оздоровлення за вказаний період.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення та праці Московської районної в місті Харкові ради -відхилити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Г. Леонтович