"25" жовтня 2010 р. м. Київ К-19709/08
25 жовтня 2010 р. Справа №15/510/06
к/с №К-19709/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:Нечитайло О.М.
Судді: Бившева Л.І.,
Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г,
Степашко О.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргуСуб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
на постановуОдеського апеляційного адміністративного суду
від12.02.2008 р.
у справі№15/510/06
за позовомДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва
доСуб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
простягнення штрафних (фінансових) санкції,
Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва (далі -позивач, податковий орган) звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1. (далі -відповідач) борг в сумі 6 108,00 грн.
Постановою Господарського суду Миколаївської області (суддя -Коваль Ю.М.) від 07.05.2007 р., позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України суму штрафних санкції у розмірі 457,75 грн. за рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкції №0005212350/0 від 01.08.2006 р. та 174,00 грн. за рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкції №0005172350/0 від 01.08.2006 р. В решті позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що податковим органом правомірно застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 457,75 грн., оскільки факт не проведення розрахункової операції через РРО на суму 91,55 грн. при здійсненні підприємницької діяльності ОСОБА_1. в палатці, яка розташована на вул. Набережній в м. Миколаєві, підтверджується актом перевірки від 18.07.2006 р., додатком до акту перевірки від 18.07.2006 р. про наявність готівкових коштів на місці проведення розрахунків та постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.08.06 р. по справі №3-5-13182/2006. Щодо стягнення з відповідача штрафних (фінансових) санкції у розмірі 2 304,00 грн. за здійснення торгівельної діяльності без придбання торгівельного патенту суд відзначив, що органом держаної податкової служби невірно визначено період здійснення такої діяльності та вартість торгового патенту, а у зв'язку і з цим неправильно розрахована сума штрафу. Тому, суд першої інстанції вважає, що сума штрафних (фінансових) санкції, яку повинен сплатити відповідач за здійснення торгівельної діяльності без придбання торгівельного патенту складає 174,00 грн.
Відмовляючи в решті позовних вимог, суд виходив з того, що застосовані податковим органом до відповідача суми штрафних санкції у розмірі 253,25 грн. та 3 093,00 грн. за не проведення розрахункової операції через РРО на суму 50,65 грн. та здійснення торгівельної діяльності без придбання торгового патенту при перевірці дотримання підприємцем ОСОБА_1. діяльності із застосуванням РРО бару «Абордаж», який розташований по вул. Московська 20а в м. Миколаєві, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відповідачем надано висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №501-23 від 05.06.2006 р. та договір нежитлового приміщення б/н від 20.10.2006 р., які свідчать про те, що СПД -фізична особа ОСОБА_1. не могла здійснювати підприємницьку діяльність в спірний період.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду (судова колегія у складі: головуючого: Золотнікова О.С., суддів Димерлія О.О., Милосердного М.М.) від 12.02.2008 р. постанова суду першої інстанції скасована та винесена нова -про задоволення позовних вимог.
Обґрунтовуючи свої висновки, суд апеляційної інстанції керувався тим, що правомірність прийняття податковим органом спірних рішень про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкції, які СПД -фізичною особою ОСОБА_1. не оскаржені та не сплачені у встановленому порядку, підтверджується матеріалами справи. Крім цього, суд відзначив, що невірне визначення судом першої інстанції предмету позову потягло замість вирішення питання про стягнення заборгованості з відповідача розгляд та вирішення питання щодо правомірності дій позивача при нарахуванні штрафних (фінансових) санкцій.
Письмових заперечень на касаційну скаргу позивач не надав.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Судом апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.
Працівниками ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва були здійснені перевірки додержання приватним підприємцем ОСОБА_1. порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), наявність ліцензій, торгових патентів.
Так, при проведенні 18.07.2006 р. перевірки в палатці, що розташована на вул. Набережній в м. Миколаєві було встановлено порушення відповідачем вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(не проведення розрахункової операції через РРО на суму 91,55 грн.), ч.1 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(здійснення торгівельної діяльності без придбання торгового патенту у період з 01.10.2005 р. до 18.07.2006 р.), ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії), про що складено акт №14000026/23-50.
При проведенні 20.07.2006 р. перевірки бару «Абордаж», що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Московська 20-а, встановлено порушення відповідачем вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(не проведення розрахункової операції через РРО на суму 50,65 грн.), ч.1 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(здійснення торгівельної діяльності без придбання торгового патенту у період з 01.10.2005 р. по 20.07.2006 р.), ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії), про що складено акт № 14000051/23-50.
На підставі вказаних актів податковим органом 01.08.2006 р. були прийняті рішення, а саме:
- №0005172350/0 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 304,00 грн.;
- №0005212350/0 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 457,75 грн.;
- №0005202350/0 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 253,25 грн.;
- №0005182350/0 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 093,00 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачається обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження органів державної податкової служби України визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509/-ІІ (із змінами та доповненнями).
Так, зі змісту ст.10 згаданого Закону вбачається, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема: по-перше, забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; по-друге, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Статтею 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні рішення податкового органу відповідачем ані в адміністративному, ані в судовому порядку не оскаржені. Крім цього, сума штрафних (фінансових) санкції у розмірі 6 108,00 грн. СПД -фізичною особою ОСОБА_1. не сплачена у встановленому порядку.
До того ж, колегією суддів апеляційного суду цілком обґрунтовано зазначено, що невірне визначення судом першої інстанції предмету позову потягло замість вирішення питання про стягнення заборгованості з відповідача розгляд та вирішення питання щодо правомірності дій позивача при нарахуванні штрафних (фінансових) санкцій.
Враховуючи викладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що оскільки суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1. не сплачено у встановлений строк штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6 108,00 грн., тому спірна сума нарахованих відповідачу штрафних санкції повинна стягуватись в судовому порядку.
Таким чином, суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно та всебічно розглянуто докази у справі, яким надано правильну правову оцінку на підставі законодавства, яке діяло на момент спірних правовідносин.
Відповідно до ч.3 ст. 220№ КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2008 р. у справі №15/510/06 залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2008 р. у справі №15/510/06 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.М. Нечитайло
Судді: Л.І. Бившева
Л.В. Ланченко
Н.Г. Пилипчук
О.І. Степашко