"25" жовтня 2010 р. м. Київ К-21058/08
25 жовтня 2010 р. Справа №22-а-1555/08
к/с №К-21058/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:Нечитайло О.М.
Судді: Бившева Л.І.,
Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г,
Степашко О.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргуПриватного підприємця ОСОБА_1
на постановуГосподарського суду Херсонської області
від31.07.2007 р.
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду
від05.09.2008 р.
у справі№22-а-1555/08
за позовомПриватного підприємця ОСОБА_1
доВеликолепетиської МДПІ (Горностаївського відділення) Херсонської області
третя особа Приватний підприємець ОСОБА_2
провизнання недійсним рішення, акту перевірки, розрахунку фінансових санкції та спонукання до вчинення дій,
Приватний підприємець ОСОБА_1 (далі -позивач, підприємець) звернулась до суду з позовом до Великолепетиської МДПІ (Горностаївського відділення) Херсонської області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкції №0000332301/0 від 04.04.2007 р., акту перевірки від 25.03.2007 р., розрахунку фінансових санкції та про спонукання до вчинення дій.
Постановою Господарського суду Херсонської області (суддя -Чернявський В.В.) від 31.07.2007 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду (судова колегія у складі: головуючого: Димерлія О.О., суддів: Бойко А.В., Стас Л.В.) від 05.09.2008 р. у справі №22-а-1555/08, в задоволені позову відмовлено.
Обґрунтовуючи свої висновки, суди попередніх інстанції керувались тим, що позивачем не було дотримано вимоги п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки матеріалами справи підтверджено невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а тому податковим органом, на підставі ст.22 згаданого Закону, правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в п'ятикратному розмірі в загальній сумі 1 911,75 грн.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції посилаючись на неповне з'ясування судами всіх обставин справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.
У запереченні на касаційну скаргу позивача відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення -без змін.
Третя особа надіслала заяву про приєднання до касаційної скарги.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.
Працівниками Великолепетиської МДПІ здійснено перевірку господарської одиниці магазину №31 «Оленька», який розташований по вул. Леніна в с. Ольгине Горностаївського району Херсонської області та належить ОСОБА_1., за результатами якої складено акт б/н від 25.03.2007 р.
В зазначеному акті податковий орган посилається на порушення позивачем, зокрема, п.9, п.11, п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі вказаного акту відповідачем 04.04.2007 р. прийнято рішення №0000332301/0 про застосування до ОСОБА_1. штрафних (фінансових) санкції у розмірі 2 296,75 грн.
При цьому, підприємець вказує на те, що вона не згідна лише з розрахунком фінансових санкції у розмірі 1 911,75 грн., які розраховувались від суми 382,25 грн., в той час як залишок в її касі складав 15,65 грн., в зв'язку з чим сума фінансових санкцій повинна складати 78,75 грн., в решті зі спірним рішення позивач погоджується.
За результатами апеляційного оскарження, спірне рішення Великолепетиської МДПІ залишено без змін, а скарга приватного підприємця ОСОБА_1. -без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судами вірно встановлено, що невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, підтверджується матеріалами справи.
Крім того, продавцем були перераховані власноруч готівкові кошти, які знаходились на місці проведення розрахунків з урахуванням суми проведеної розрахункової операції. Зауважень до акту перевірки у реалізатора Пишної О.В. не було.
Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено поняття місця проведення розрахунків -це місце, місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Відповідно до статті 3 згаданого Закону, яка встановлює, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Зі змісту ст.22 вказаного вище Закону вбачається, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Враховуючи викладені положення законодавства та правильно встановлені по справі обставини, колегія суддів вважає, що висновок судів попередніх інстанції про не дотримання позивачем відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО є цілком обґрунтованим.
Таким чином, прийняте податковим органом 04.04.2007 р. рішення №0000332301/0 про застосування до ОСОБА_1. штрафних (фінансових) санкції у розмірі 2 296,75 грн. є законним.
Підсумовуючи зазначене, суд касаційної інстанції вважає, що висновки судів відповідають вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, підтверджуються встановленими по справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.
Відповідно до ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Херсонської області від 31.07.2007 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2008 р. у справі №22-а-1555/08 залишити без задоволення.
2. Постанову Господарського суду Херсонської області від 31.07.2007 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2008 р. у справі №22-а-1555/08 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.М. Нечитайло
Судді: Л.І. Бившева
Л.В. Ланченко
Н.Г. Пилипчук
О.І. Степашко