"11" жовтня 2010 р. м. Київ К-50581/09
11 жовтня 2010 року Справа №3/74а (2-а-2119/08)
к/с № К-50581/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий: Нечитайло О.М.
Судді: Бившева Л.І.
Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.
Степашко О.І.,
за участю секретаря: Альошиної Г.А.,
за участю представників сторін:
позивача: Ведмідь Н.Г.
відповідача: Сетченко С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області
на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду
від 03.10.2008 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду
від 12.10.2009 р.
у справі №3/74а (2-а-2119/08)
за позовом Приватного автотранспортного підприємства «Інтрансавтострой»
до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 21.04.2006 р. (суддя -В.М.Репех), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2006 р. (судова колегія у складі: головуючий суддя -С.В.Сотніков, судді -С.Я.Дикунська, В.О.Пантелієнко) та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.04.2008 р. (судова колегія у складі: головуючий суддя -Г.К.Голубєва, судді -А.І.Брайко, О.В.Карась, А.О.Рибченко, М.О.Федоров), відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного автотранспортного підприємства «Інтрансавтострой»(далі -позивач, ПАП «Інтрансавтострой») до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області (далі -відповідач, Чернігівська МДПІ Чернігівської області) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 07.07.2005 р. №0000172640/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 248.000,00 грн., в т.ч. 136.200,00 грн. -основного платежу та 111.800,00 грн. -штрафних (фінансових) санкцій.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди, першої та апеляційної інстанцій виходили з правомірності донарахування контролюючим органом позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток зважаючи на безпідставне невключення останнім до складу валових доходів суми простроченої кредиторської заборгованості у розмірі 1.171.000,00 грн..
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.10.2008 р. (суддя -С.Л.Клопот), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2009 р. (судова колегія у складі: головуючий суддя -В.П.Мельничук, судді -А.Ю.Коротких, Г.Г.Федорова) задоволено заяву ПАП «Інтрансавтострой»про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Господарського суду Чернігівської області від 21.04.2006 р., позовні вимоги підприємства задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 07.07.2005 р. №0000172640/0.
Рішення суддів попередніх інстанцій мотивовані тим, що є нововиявленою обставиною, у розумінні ст.245 КАС України, пояснення головного бухгалтера підприємства позивача відносно того, що відображення у податковій декларації з податку на прибуток підприємства списання кредиторської заборгованості позивача шляхом зменшення від'ємного значення балансових збитків було здійснено по рекомендації податкового органу, що призвело до повторного включення відповідачем до складу валових доходів позивача зазначеної кредиторської заборгованості та відповідно донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток.
Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове -про відмову у задоволенні позовних вимог, зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано положення Законів України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості, просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення -без змін.
Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права та юридичної оцінки обставин справи, дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Отже, за змістом наведеної норми процесуального права, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, а по-друге, це те, що такі обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
З огляду на зазначену процесуальну норму закону, як нововиявлені можуть розглядатись обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення судового рішення, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.
Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення, обставини, а також обставини, які могли бути встановлені у ході судового розгляду справи.
Крім того, за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, в обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник посилається на пояснення, надані головним бухгалтером підприємства після ухвалення спірного судового рішення, а саме - 30.05.2008 р., які не було надано під час розгляду справи Господарським судом Чернігівської області у зв'язку з тим, що головний бухгалтер припинила трудові відносини з позивачем та працювала у Чернігівській МДПІ Чернігівської області.
Зважаючи на вказані законодавчі приписи процесуального права та на обставини, що склалися у даній справі, суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій стосовно того, що наведені позивачем обставини для перегляду судового рішення є нововиявленими у розумінні ст.245 КАС України. Зазначені обставини існували на час прийняття судового рішення, про перегляд якого просив позивач, та могли бути встановлені у ході судового розгляду справи. При цьому, заявником не доведено об'єктивної неможливості бути обізнаним з такими обставинами. Так, відповідно до п.1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003р. №143, достовірність даних, зазначених у податковій декларації, поданої платником податку, підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства. З долучених до матеріалів справи копій податкових декларацій з податку на прибуток підприємства вбачається, що їх підписано не лише головним бухгалтером підприємства, а і його керівником -О.Г.Галенко, та завірено печаткою підприємства, що в свою чергу спростовує доводи позивача про відсутність даних щодо включення до складу валового доходу суми кредиторської заборгованості.
До того ж, усні пояснення колишнього головного бухгалтера підприємства позивача, з огляду на законодавчо встановлені приписи, які визначають підстави для віднесення до складу валового доходу сум кредиторської заборгованості, не є тим доказом, який у встановленому порядку спростовує факти, на яких ґрунтується судове рішення, а тому їх не можна вважати нововиявленою обставиною.
З огляду на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди попередніх інстанцій дійшли передчасних юридичних висновків щодо наявності нововиявлених обставин у даній справі та неправильно застосували до спірних правовідносин норми процесуального права, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Касаційну скаргу Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області задовольнити частково.
2. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.10.2008 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2009 р. у справі №2-а-2119/08 скасувати.
У задоволенні заяви Приватного автотранспортного підприємства «Інтрансавтострой»про перегляд постанови Господарського суду Чернігівської області від 21.04.2006 р. у справі №3/74а (2-а-2119/08) за нововиявленими обставинами -відмовити.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Нечитайло О.М.
Судді: Бившева Л.І.
Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.
Степашко О.І.