11 листопада 2010 року м. Київ К-12929/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О.,
Гашицького О.В.,
Рецебуринського Ю.Й.,
Розваляєвої Т.С.,
Черпака Ю.К.,
провівши в порядку письмового провадження розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації (далі -УПСЗН) про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,-
встановив:
У липні 2008 року ОСОБА_1. звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що вона є учасником війни, а тому відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком. Однак відповідач у 2005-2007 роках відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України»на відповідні роки провів виплату цієї допомоги в розмірі, нижчому, ніж передбачено статтею 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Вважаючи, що відповідач при нарахуванні та виплаті такої допомоги має керуватись лише Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», просила стягнути з відповідача на користь позивача суму недоплаченої грошової допомоги за 2007-2008 роки у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.
Постановою Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 5 листопада 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року, позов задоволено частково. Визнано відмову УПСЗН неправомірною. Стягнуто з УПСЗН на користь ОСОБА_1. щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2007-2008 роки у розмірі 2544 грн.
У касаційній скарзі УПСЗН, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасувати.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, позивач є учасником війни і має право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня.
При цьому відповідач виплатив їй зазначену допомогу згідно з Законом України «Про Державний бюджет України»на відповідні роки в таких розмірах: за 2007 рік -55,00 грн., за 2008 рік -65,00 грн.
Частково задовольняючи позовні вимоги щодо виплати позивачеві недоплаченої грошової допомоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у відповідача були наявні правові підстави для здійснення такої виплати в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Проте з таким висновком погодитись неможливо, оскільки він не відповідає нормам матеріального права з огляду на наступне.
Статтею 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»передбачено, що щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.
Такі виплати разової грошової допомоги до 5 травня учасникам війни здійснюються у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»учасникам війни була передбачена виплата щорічної разової грошової допомоги у 2007 році в розмірі 55 грн. і зупинена дія частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 вищенаведеного Закону України.
А також пунктом 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»частину 5 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12 березня 2008 року встановлено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги учасникам війни здійснюється у розмірі 65 грн.
Оскільки рішеннями Конституційного Суду України визнані неконституційними положення пункту 13 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та статті 20 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими встановлено виплати щорічної разової допомоги щорічної грошової допомоги до 5 травня, суди дійшли до висновку про часткове задоволення позову.
Однак судами не було встановлено, коли саме позивачу здійснювалась виплата допомоги у 2007-2008 роках, в той час як це є визначальним для вирішення питання про правомірність або неправомірність дій відповідача.
Таким чином, судами попередніх інстанцій не було встановлено в повному обсязі всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення даного спору, що призвело до ухвалення ними незаконних судових рішень.
З огляду на наведене, оскаржені судові рішення відповідно до вимог ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають скасуванню в частині, а справа має бути направлена до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Керуючись ст. ст. 220, 222,223, 227, 230, 231 КАС України, суд,
ухвалив:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 5 листопада 2008 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення ї копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-2442 КАС України.
Суддя М.О. Сорока