Справа № 127/23460/24
Провадження 2/127/3306/24
11 листопада 2024 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Сунько Я.Р.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу № 127/23460/24 за позовом Акціонерного Товариства «Акцент-Банк» (АТ «А-Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
позов зареєстрований судом 15.07.2024 року і мотивований тим, що 04.08.2020 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку.
На підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг АТ «А-Банк» відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 44, 4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
Відповідач погодився, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на банківському сайті httрs://а-bаnk.com.ua/tеrms, складає між ним і банком кредитний договір.
Відповідач ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, що підтверджено його підписом в анкеті-заяві.
Згідно п.2.1.1.1.2.2 - 2.1.1.2.4 Умов та Правил, відповідач погодився, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Нарахування відсотків, пені, штрафів визначається п.п.2.1.1.12.2, 2.1.1.12.6.1, 2.1.1.2.15 Умов та правил.
Можливість зміни Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків, визначено п.1.1.3.2.3 Умов та правил.
ОСОБА_1 використав кредитні кошти, але не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання і не погасив борг, тому станом на 20.06.2024 року заборгованість відповідача перед банком становить 53 213, 86 грн.
Дана сума складається з заборгованості за кредитом - 30 022,56 грн.; заборгованості за відсотками - 23 191,30 грн.
На підставі ст.ст. 526, 629, 1050, 1054 ЦК України позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.08.2020 року станом на 20.06.2024 року в загальній сумі 53 213,86 грн. та судові витрати.
Представник АТ «А-Банк» - Шкапенко О.В. в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав у повному обсязі, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся завчасно, належним чином за місцем реєстрації проживання. Відзиву на позов, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутності не надавав. Про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явились в судове засідання.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 04.08.2020 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку.
На підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг АТ «А-Банк» відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 44, 4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
Відповідач погодився, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на банківському сайті httрs://а-bаnk.com.ua/tеrms, складає між ним і банком кредитний договір.
Відповідач ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, що підтверджено його підписом в анкеті-заяві.
Згідно п.2.1.1.1.2.2 - 2.1.1.2.4 Умов та Правил, відповідач погодився, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Нарахування відсотків, пені, штрафів визначається п.п. 2.1.1.12.2, 2.1.1.12.6.1, 2.1.1.2.15 Умов та правил.
Можливість зміни Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків, визначено п.1.1.3.2.3 Умов та правил.
Договір підписано ОСОБА_1 простим електронним підписом шляхом підтвердження ОТП 2045 з номера НОМЕР_1 відповідно до Умов та правил надання банківських послуг.
ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_2 , строком дії до березня місяця 2027 року.
За кредитним договором № б/н від 04.08.2020 року за період з 04.08.2020 року по 20.06.2024 року за ініціативою клієнта 04.08.2020 року встановлено кредитний ліміт - 5 000 грн., який за ініціативою банку був збільшений: 04.08.2020 року - 5 000 грн., 19.11.2020 року - 25 000 грн., 23.02.2024 року - 30 100 грн.
Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти, проте ОСОБА_1 , в порушення взятих на себе зобов'язань, суму боргу по кредиту не повернув.
За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Законами України «Про споживче кредитування», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну комерцію».
Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, визначено: договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Згідно вимог ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. У разі створення електронного документа з використанням більш як одного електронного підпису та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням електронного підпису або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа. Суб'єкти електронного документообігу використовують електронні підписи та електронні печатки у випадках, встановлених законодавством, або за домовленістю між відповідними суб'єктами. Порядок використання електронного підпису у банківській системі України та на ринках небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю на яких здійснює Національний банк України, а також при наданні платіжних послуг визначається Національним банком України.
Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначає правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов'язки суб'єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.
Згідно вказаного закону, електронна послуга - будь-яка послуга з надання певного матеріального чи нематеріального блага на користь іншої особи, яка надається через інформаційно-комунікаційну систему; електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує у вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, а також виписки по картці ОСОБА_1 за період з 04.08.2020 року по 21.02.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Акцент-Банк» за договором № б/н від 04.08.2020 року станом на 20.06.2024 року становить 53 213,86 грн.
Дана сума складається з заборгованості за кредитом - 30 022,56 грн.; заборгованості за відсотками - 23 191,30 грн.
На день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена, тому загальна сума боргу - 53 213, 86 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь банку.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 028 грн., сплата якого підтверджена платіжним дорученням від 20.06.2024 року.
Керуючись ст.ст. 526, 625, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного Товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, інд.49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, рах. № UA 493 077 700 000 029 090 829 000 010, МФО 307770) заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.08.2020 року станом на 20.06.2024 року в загальній сумі 53 213 (п'ятдесят три тисячі двісті тринадцять) грн. 86 коп. та судові витрати - судовий збір в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складене 11 листопада 2024 року.
Суддя: