Справа № 127/31675/24
Провадження № 3/127/7648/24
26.11.2024м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іванченко Я.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №137120 від 18.09.2024 вбачається, що 18.09.2024 о 09.00 год. за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 83, громадянин ОСОБА_1 проходячи через пішохідний перехід, пошкодив автомобіль завдавши удав в його передню частину, вчинивши таким чином адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомив, що він йшов через нерегульований пішохідний перехід, коли почув сигнал водія та виставив ногу, щоб уникнути зіткнення, після чого, відчув удар, але продовжив рух через дорогу, а водій виїхав на трамвайну колію, перекрив рух, схопив його за руку та утримував на дорозі до приїзду працівників поліції, оскільки він пошкодив його транспортний засіб. Також, зазначив, що перебував у тверезому вигляді та нецензурною лайкою не виражався.
Захисник Горбатюк В.В. заявив клопотання про закриття адміністративної справи, оскільки з наданих суду доказів вбачається відсутність об'єктивної ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, жодна особа не визнана потерпілою та не пред'явила будь-яких претензій до ОСОБА_1 , як і не було визначено характер і розмір завданої шкоди, тому підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП відсутні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності її захисника, суд дійшов наступного висновку.
За змістом статті 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями статті 245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та ін.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць можна віднести під'їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров'я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт; стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Також обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, вказаний протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, у ньому відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, не зазначено якими саме діями ОСОБА_1 було порушено громадський порядок і спокій громадян, що є наслідком дрібного хуліганства, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.
В ході розгляду справи не встановлено та не підтверджено належними та допустимими доказами обставин, які б свідчили про умисні дії ОСОБА_1 направлені саме на вчинення дрібного хуліганства, тобто, порушення громадського порядку та спокою громадян.
Відповідно до вимог діючого законодавства, а саме ст. ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Суд при розгляді справи не має права збирати докази, а тільки оцінює ті докази, які були надані у судовому засіданні чи надійшли разом з протоколом про адміністративне правопорушення.
Таким чином, наявний в матеріалах справи протокол не є підтверджуючим доказом скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки він не підтверджує наявність в його діях хуліганських мотивів.
За таких обставин, встановлюючи у відповідності до ст. 251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до висновку, що докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП у справі відсутні.
Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 2 ст. 284, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173 КУпАП, закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 173, 247, 251, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 закрити в зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: