Провадження № 33/803/2810/24 Справа № 185/6525/24 Суддя у 1-й інстанції - Тимченко С. О. Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М.
20 листопада 2024 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Кононенко О.М., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника- адвоката Мерцалова М.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та апеляційну скаргу адвоката Мерцалова М.Ю. на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2024 року щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працевлаштований, студент, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 123 КУпАП, -
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобами строком на 6 місяців, без вилучення транспортного засобу.
При обставинах, зазначених в оскаржуваній постанові, 12 червня 2024 року о 18.31 год. в Дніпропетровській області, м. Тернівка по вул. Харківська,18, на залізничному переїзді ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Фольцваген Поло» д.н. НОМЕР_1 проїхав через залізничний переїзд на увімкнений заборонений сигнал світлофора (звуковий та світловий), чим порушив вимоги п. 20.5ПДР України.
В апеляційній скарзі адвокат просить постанову змінити в частині накладення адміністративного стягнення та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу, без вилучення транспортного засобу.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги по суті вказує, що при призначенні стягнення, судом першої інстанції не було враховано, що він повністю визнав провину та щиро розкаявся у скоєному, до адміністративної відповідальності притягується вперше, навчається у вищому навчальному закладі. Крім того, ОСОБА_1 неофіційно працює водієм, та вказаний транспортний засіб орендує та ньому здійснює періодичні приватні перевезення, а отже позбавлення права керування позбавить його єдиного джерела доходу.
Мотивуючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження адвокат зазначає, що ОСОБА_1 належним чином не був повідомлений про підсудності справи і направлення матеріалів саме до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Окрім того, в матеріалах відсутні дані про належне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи. Зазначає, що ознайомився з матеріалами справи та повним текстом оскаржуваного рішення 18.10.2024 року.
Вирішуючи питання про поновлення строку, враховую, що оскаржувана постанова від 09 липня 2024 року була винесена без належного повідомлення ОСОБА_1 . Приймаю до уваги, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійсно звертався до Тернівського міського суду Дніпропетровської області, який був визначений у протоколі, однак про передачу матеріалів до іншого суду обізнаний не був. Враховується, що адвокат ознайомився зі змістом оскаржуваного рішення 18.10.2024 року, після чого протягом десятиденного строку подав апеляційну скаргу. Таким чином, з метою не порушення доступу до правосуддя та права ОСОБА_1 на захист, вважаю за необхідне поновити адвокату строк на апеляційне оскарження та розглянути апеляційну скаргу по суті.
Вислухавши особу яка притягається до адміністративної відповідальності та його представника - адвокат Мерцалова М.Ю., які кожен окремо підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити та надали суду копію відповіді на адвокатський запит, вивчивши та перевіривши надані матеріали і апеляційні доводи, приходжу до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, з таких підстав.
Оскільки в апеляції не оспорюється доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП, та правильність кваліфікації його дій, інші учасники апеляцій не надавали, тому дані обставини апеляційним судом не перевіряються.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Стаття 33 КУпАП визначає, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Санкція ст. 124 КУпАП передбачає стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Одним із видів покарань, у розумінні ЄСПЛ, є штрафи. Суворість цього примусового заходу оцінюється через його розмір, проте у визначенні правової природи такого заходу для ЄСПЛ важливішою є мета, з якою призначається штраф, ніж його розмір.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, судом при визначенні виду адміністративного стягнення не з'ясовано та не враховано в сукупності всі обставини справи, зокрема те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягався, у скоєному розкаявся, є студентом, працює неофіційно водієм та даний вид заробітку є єдиним джерелом доходу.
Приймається, також до уваги, що позбавлення ОСОБА_1 спеціального права на керування транспортними засобами значно погіршить уклад його життя та можливість отримання коштів на проживання.
Звертається увага, що санкція інкримінованої статті ч. 2 ст. 123 КУпАП, окрім іншого передбачає накладання штрафу в розмірі п'ятдесяти неподаткованих мінімумів доходів громадян з оплатним вилучення транспортного засобу у його власника чи без такого.
З огляду на те, що автомобіль марки «Фольцваген Поло» д.н. НОМЕР_1 на якому вчинено правопорушення, ОСОБА_1 орендує, та не його власником, такий вид стягнення, як оплатне вилучення автомобіля застосовано бути не може.
Таким чином, зазначені вище обставини судом належним чином не з'ясовані, що призвело до передчасного висновку щодо застосування найсуворішого стягнення.
Враховуючи вищезазначене, вважаю можливим змінити накладене адміністративне стягнення на більш м'яке у вигляді штрафу, що відповідатиме меті адміністративного стягнення, буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень.
З огляду на разом наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді зміні.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Поновити адвокату Мерцалову М.Ю. строк на апеляційне оскарження постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2024 року.
Апеляційну скаргу адвоката Мерцалова М.Ю., - задовольнити.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2024 року щодо ОСОБА_1 , у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 123 КУпАП, - змінити в частині накладення адміністративного стягнення.
Накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Кононенко