Провадження № 33/803/2765/24 Справа № 932/7708/24 Суддя у 1-й інстанції - Юдіна Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М.
20 листопада 2024 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Кононенко О.М. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Присенко О.Г. на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2024 року, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участю:
захисника Присенко О.Г.
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
При обставинах встановлених місцевим судом, 25 серпня 2024 близько 04 год 11 хв., за адресою м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 43-6, водій ОСОБА_1 керував авто Volkswagen bora НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку пройшов із застосуванням приладу “Драгер» ARHK0122, результат огляду становив 1 проміле, чим порушено п. 2.9 а Правил дорожнього руху та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що у справі відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так, як відповідно до відеозапису автомобіль був припаркований та не рухався, у зв'язку з чим у співробітників поліції були відсутні законні вимоги щодо проходження огляду на стан сп'яніння. Вказує, що співробітники поліції не було встановлено відповідних ознак сп'яніння у ОСОБА_1 звертає увагу, що на записі поведінка останнього урівноважена та відповідає обстановці.
Вважає, що співробітники поліції в порушення вимог ст. 266 КУпАП у разі незгоди з результатами тесту не проінформували ОСОБА_1 про можливість проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі та відповідно не забезпечили його доставку. Крім того, роздруківка чеку- результату алкотестера, яка долучена до матеріалів справи має низьку якість зображення усіх індетифікуючих даних, що унеможливлює співставлення останніх з даними протоколу про адміністративне правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 вдруге не з'явився про час, дату і місце апеляційного провадження повідомлений належним чином. Враховуючи, що стороною захисту не надано належних документів на підтвердження поважної причини неявки до суду, та відсутність заяв про особисту участь, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, за згодою захисника вважаю за можливе проводити судовий розгляд без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Перевіривши матеріали справи разом з доводами апеляційної скарги, вислухавши захисника Присенка О.Г., яка підтримала доводи апеляційної скарги та наполягала на її задоволенні, з викладених в ній підстав, перевіривши законність та обґрунтованість постанови в межах апеляційних доводів, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Вважаю, що вищезазначені вимоги закону дотримано в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме у керуванні особою транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, наявних в матеріалах справи.
Так, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№117376 складеним уповноваженою особою, з дотриманням вимог статей 254-256 КУпАП, в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та пройшов огляд на стан сп'яніння на приладі Dreger Alcotest 6820, прилад № ARНК-0122 з результатом 1 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння та чеку- роздруківки проведеного тесту, відповідно якого ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння на приладі № ARНК-0551; рапортом інспектора Кривоноса В. згідно якого, 25 серпня 2024 року у комендантську годину було виявлено автомобіль Volkswagen bora НОМЕР_1 , під час спілкування у водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, на що останній погодився та результат огляду склав 1 проміле.
Зазначені вище докази, є належними в розумінні ст. 251 КУпАП, а з огляду на їх узгодженість, і достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду.
Крім того, відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції зафіксовані події, які стались 25 серпня 2024 року.
Перевіряючи доводи адвоката щодо недоведеності факту керування автомобілем, зважаю на те, що факт керування транспортним засобом може бути встановлений на підставі будь-яких доказів та їх сукупності відповідно до ст. 251 КУпАП.
З відеозапису слідує, що на заперечення ОСОБА_1 та його дівчиною факту керування, поліцейськими з відеореєстратора було продемонстровано фото ОСОБА_1 , який їхав за кермом автомобіля, окрім того, як чутно з розмови водію повідомлено, що під час під'їзду екіпажу фари авто було ввімкнені та за кермом сидів саме ОСОБА_1 , на що останній потім не заперечував. Крім того, ОСОБА_1 на 02 хвилині запису повідомив, що вживав один літр пива та святкував річницю зі своєю дівчиною, та дійсно перебував в авто.
Також, на відеозаписі сторонніх осіб в салоні автомобіля окрім ОСОБА_1 та його дівчини не було, ключі від автомобіля та документи були саме у нього, що поза розумним сумнівом підтверджує факт керування транспортним засобом саме ним.
Також звертаю увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення підписаний ОСОБА_1 при цьому будь - яких заперечень чи зауважень він не висловлював.
З огляду на викладене, вважаю апеляційні доводи в частині відсутності доказів факту керування транспортним засобом безпідставними.
Твердження адвоката про відсутність законних підстав для зупинки поліцейськими транспортного засобу не є слушними, через те, що події 25 серпня 2024 року мали місце о 04 годині, тобто в період комендантської години, під час якої згідно вимог ЗУ “Про Національну поліцію України», поліцейські мають право зупиняти транспортні засоби та перевіряти документи, мету переміщення, в період комендантської години.
Окрім того, доводи адвоката щодо безпідставності зупинки не спростовують правильності висновків суду та не нівелюють порушення водієм вимог п. 2.5 “а» ПДР, а отже не звільняють останнього від відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи захисту щодо безпідставності висунутої вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння та не відповідних ознак сп'яніння є необґрунтованими, оскільки працівниками поліції після встановлення особи водія ОСОБА_1 , в ході спілкування з останнім виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, що підтверджується і відеозаписом та відповідно до вимог Інструкції останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора або в медичному закладі.
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду» з наступними змінами і доповненнями, зазначено, що огляд проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;
лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до пунктів 2, 6, 7 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відтак, встановлення наявності ознак сп'яніння відноситься до компетенції поліцейського при спілкування з водієм, який наділяється такими повноваженнями, зокрема і вказаною Інструкцією, а спростувати такі дії водій може у встановленому законом порядку, а саме проходженням огляду на місці зупинки транспортного засобу або проходженням медичного огляду, тому ставити під сумнів правильність підозри працівника поліції щодо наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, які об'єктивно підтверджується відеозаписом, наразі немає підстав.
Апеляційні доводи щодо процесуальних порушень під час проведення огляду на стан сп'яніння вважаю неспроможними, з огляду на наступне.
На відеозаписі, а саме на 20 хвилині зафіксовано процедуру проходження ОСОБА_1 огляду, так співробітниками поліції надано одноразовий мундштук, після чого ОСОБА_1 здійснив продув та результат тесту склав 1 промілє, при цьому останній будь-яких заперечень чи незгоди з результатом не висловлював, у зв'язку з чим і не був доставлений до медичного закладу.
Відеозапис є об'єктивним доказом по справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь - якої особи та на якому зафіксовано достовірну, повну та переконливу фіксацію відповідних подій. У виконання вимог ст. 266 КУпАП та ст. ст. 31, 40 ЗУ “Про Національну поліцію України», поліцейський використав технічні засоби з метою відеофіксації подій та долучив відеозапис як доказ до протоколу про адміністративне правопорушення, про що зроблений відповідний запис в протоколі, а тому останній є належним та допустимим доказом.
Так, дії співробітників патрульної поліції відповідали вимогам вказаної Інструкції, огляд на стан сп'яніння проведено на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, відповідного зразка, процедуру проходження огляду відповідно до вимог ст. 266 КУпАП зафіксовано на спеціальному технічному засобі - відеозаписі з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції.
Доводи адвоката щодо нечіткості зображення чеку роздруківки “Драгер» ARHK0122, самі по собі не спростовують правильності висновків проведеного тесту, оскільки вказаний чек підписаний самим ОСОБА_1 без зауважень, крім того чек містить необхідні вихідні дані, які є об'єктивно достовірними та такими, що узгоджуються з відеозаписом події.
З огляду на вищенаведене, при апеляційному перегляді не встановлено порушень ст. ст. 268, 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є доведеною поза розумним сумнівом.
З огляду на викладене, накладене на ОСОБА_1 стягнення узгоджується з вимогами ст. 33 КУпАП і його розмір визначений в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак, приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді, без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Апеляційну скаргу захисника Присенко О.Г., - залишити без задоволення.
Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2024 року, щодо ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Кононенко