Провадження № 11-сс/803/1957/24 Справа № 212/9893/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
19 листопада 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції)
підозрюваної ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , подану на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 08 жовтня 2024 року, якою щодо підозрюваної за ч.1 ст.121 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянки України, з середньо-технічною освітою, заміжньої, працюючої КНП «КМЛ № 16» КМР на посаді молодшої медичної сестри, інвалідності не маючої, маючої на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
Застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 04 грудня 2024 року включно, без визначення розміру застави,
встановила:
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 08 жовтня 2024 року підозрюваній за ч.1 ст.121 КК України ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 04 грудня 2024 року включно, без визначення розміру застави.
В провадженні СВ відділення поліції № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12024041730001542від 06.10.2024 року, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння , що спричинило смерть потерпілого.
07.10.2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст.121 КК України, вчиненого при наступних обставинах:
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06 жовтня 2024 року близько 12 години 30 хвилин ОСОБА_8 знаходилась разом зі своїм чоловіком ОСОБА_10 , за адресою свого мешкання, а саме в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , де в цей час на побутовому ґрунті між ними відбулась сварка, яка викликала у ОСОБА_8 гостру неприязнь до ОСОБА_10 та умисел направлений на спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень за вказаних мотивів.
Того ж дня, близько 12 години 40 хвилин, ОСОБА_11 реалізуючи свійзлочинний умисел,спрямований на спричинення ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень,на ґрунті раптово виниклої особистої неприязні до нього, прослідувала на кухню вказаної квартири, де з шухляди кухонного столу взяла 3 невстановлені досудовим розслідуванням предмети, маючі колото-різані властивості, тим самим підшукала собі знаряддя для скоєння злочину.
Після чого, пройшла до коридору квартири АДРЕСА_3 , де стояв ОСОБА_10 звернутий до неї обличчям.
В цей час, ОСОБА_8 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на спричинення ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклої особистої неприязні до нього, утримуючи у правій руці паралельно один одному два підшуканих нею невстановлені досудовим розслідуванням предмети, маючі колото-різані властивості та в лівій руці один підшуканий нею невстановлений досудовим розслідуванням предмет, маючий колото-різані властивості, клинками вказаних предметів почала наносити удари в ділянку грудної клітини потерпілого, не переслідуючи за мету заподіяти йому смерть, в цей час ОСОБА_10 , побоюючись за своє життя, намагаючись уникнути ударів, почав чинити активний супротив виставляючи руки перед собою.
Не зупинившись на досягнутому, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на спричинення ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклої особистої неприязні до нього, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаходячись у коридорі вказаної квартири, перебуваючи у безпосередній близькості до ОСОБА_10 , утримуючи у лівій руці невстановлений досудовим розслідуванням предмет, маючий колото-різані властивості, клинком вказаного предмету нанесла не менше 1 удару в ділянку внутрішньої поверхні правого стегна, непереслідуючи замету заподіяти смерть чоловікові, спричинивши ОСОБА_10 відкриту рану в області стегна.
Після чого, потерпілий ОСОБА_10 перестав чинити активний супротив та через деякий час, впав на підлогу коридору вказаної квартири, де помер від гострої крововтрати, відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 2171 від 06.10.2024.
Слідчий суддя мотивував свої висновки тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, не судима, заміжня, згідно трудової книжки має стаж роботи з 29.01.2001 року, під час якого змінювала місця роботи та посади, перебувала на обліку в Центрі зайнятості, а з 01.03.2024 року працює КНП «КМЛ № 16» КМР на посаді молодшої медичної сестри, де характеризується позитивно, інвалідності не має, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,яка фактично проживає окремо разом з бабусею; ОСОБА_8 проживала разом з чоловіком в квартирі, яка на праві власності належить її матері. Досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні триває.
Слідчий суддя приходить до висновку, що враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 в разі доведеності її вини, наслідки злочину у виді смерті потерпілого, той факт, що її неповнолітня та повнолітня дочки проживають окремо від неї, а також враховуючи, що досудове слідство тільки розпочато, а кримінальне правопорушення вчинено в квартирі де фактично проживала підозрювана, в якій можуть зберігатися речові докази, які ще не встановлені та не вилучені; свідками у справі є родичі підозрюваної та її сусіди.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч.1ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, який спричинив загибель людини. Оскільки ОСОБА_8 підозрюється у скоєнні злочину із застосуванням насильства, слідчий суддя вважає, що застосування застави не є доцільним.
Не погодившись із судовим рішенням, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою змінити підозрюваній ОСОБА_8 інший, більш м'який запобіжний захід, який не пов'язаний з обмеженням волі, можливо із застосуванням електронного засобу контролю, у разі обрання застави, визначити її розмір - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вважає, що судове рішення є незаконним та необгрунтованим, а отже підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового засідання.
Сторона захисту стверджує, що оголошена ОСОБА_8 підозра не містить ознак обгрунтованості, а грунтується на припущеннях та домислах сторони обвинувачення.
Захисник наголошує, що суд першої інстанції надав оцінку обставинам та доказам, без їх безпосереднього дослідження, на що він не мав жодного права.
Щодо ризиків передбачених ст. 177 КПК України сторона захисту зазначає, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_2 та зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , є особою, яка раніше не судима.
Захисник вказує, що в свою чергу, стороною обвинувачення ані в матеріалах справи , ані в судовому засіданні не додано жодного доказу, що ОСОБА_8 справді має намір переховуватись від суду. Так сторона, обвинувачення не володіє доказами придбання квитків для виїзду ОСОБА_8 з місця проживання та/або оформлення нею закордонних паспортів; у розпорядженні сторони обвинувачення відсутні показання свідків про такі наміри підзахисної, також відсутні будь-які дані про минулі неявки ОСОБА_8 до слідчого чи прокурора, оскільки їй ніхто не дав такої можливості.
Захисник вважає, якщо на ОСОБА_12 покласти обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, то ризики відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 будуть відсутні.
Крім того, захисник зазначає, що по справі відсутні потерпілі. Матеріалами справи не встановлено, що ОСОБА_8 вчиняла спроби незаконно впливати на свідків. Не містять матеріали клопотання даних і про те, що ОСОБА_8 перешкоджала кримінальному провадженню або має наміри щодо цього.
Апелянт вважає що наявність ризику вчинення кримінального правопорушення не може бути єдиною та достатньою підставою для застосування підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки у разі застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення буде нівельований.
Крім того, ОСОБА_8 не має намірів перешкоджати досудовому розслідуванню жодним чином, на свободі може бути соціально корисна, має повноцінну родину.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_7 та підозрювану ОСОБА_8 на підтримку поданої апеляційної скарги у повному обсязі викладених у ній доводів, прокурора ОСОБА_6 на заперечення проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги захисника, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно із положеннями ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинне бути законним (ухвалене компетентним судом згідно із нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених діючим КПК України), обґрунтованим (ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу) та вмотивованим (ухваленим із наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення).
Переглядаючи матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що зазначених вище вимог закону у повній мірі дотримано слідчим суддею місцевого суду.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст..177 КПК України.
Як зазначено у п.3 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалась від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Матеріали, додані до клопотання свідчать про те, що на розгляд слідчому судді був наданий такий обсяг доказів, які доводять існування таких обставин, які переконують про причетність ОСОБА_8 , до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Слідчий суддя також обґрунтовано визначив про існування ризиків, передбачених п. 1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України, з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 , у разі визнання її винним.
Слідчим суддею враховані та застосовані вимоги п. 2 ч.4 ст.183 КПК України та обґрунтовано прийнято рішення про неможливість застосування до ОСОБА_8 застави.
З урахуванням вищенаведеного слідчий суддя дійшов правильних висновків про те, що інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_8 та не зможуть запобігти встановленим ризикам на даному етапі кримінального правопорушення.
Доводи апеляційної скарги захисника не спростовують встановлених слідчим суддею обставин та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.405,407,422 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 08 жовтня 2024 року, якою підозрюваній за ч.1 ст.121 КК України ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 04 грудня 2024 року включно, без визначення розміру застави - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала апеляційної інстанції є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4